Нові коментарі

2 липня 2025 12:13
Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
Я не вірю у казки - Лада Астра

2 липня 2025 12:02
Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

1 липня 2025 18:32
Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
Адам - Остап Сливинський
Читаємо онлайн Адам - Остап Сливинський
ти плив на весільній баржі, твої п’яти боролися зі смоляною рікою. Ніч
У вікнах сторожки ходить світло, ніби зіниці того, хто прокидається. Я покажу. Сторожка, а чіпляється за береги, йде кудись — знов не сама, коли вже, здавалось, не буде інакше. А може, досить поспати в її рухливій півтіні? Побути через стіну із тим, хто дивився у наймерехтливіший ліс? І повернувся? * Ми з’їхали в ніч, як на великий пором; велосипеди, намоклі й хиткі, ніби лошата, народжені в морі, готуються трохи пожити своїм життям. Ти хочеш співати, і твій голос — сильний і чистий, ти тримала його давно, — вистрелює вгору, ніби сигнальна ракета, щоб освітити собою зовсім порожні поля. І до мене раптом доходить, що спів — той людський протяжний звук, що інакше був би нестерпним, — існує, щоб ми могли довго йти одне за одним, йти слід у слід у нічній пітьмі.
Йона
Темніє, в подвір’ї підлітки тримаються за руки, міцно і сторожко, ніби земля вже колись дихнула під ними, й тепер може дихнути знов. У них добре наоливлені м’язи, розігріті зіниці. Їхня шкіра горить крізь одяг, вогонь хитає шматок цегляної стіни, тіні високих дерев. Їхня легенда. Світіння дзеркальця, у якому пробігає втікач, нібито Йона. Неправда. Вгорі, кількома поверхами вище, на хребті неприбраної постелі — я бачу — його тіло лежить, мовчазне і порожнє, ніби мішковий прапор. * * Ми стояли й дивились на зблиски у передмісті. Весна починалася звідси,
У вікнах сторожки ходить світло, ніби зіниці того, хто прокидається. Я покажу. Сторожка, а чіпляється за береги, йде кудись — знов не сама, коли вже, здавалось, не буде інакше. А може, досить поспати в її рухливій півтіні? Побути через стіну із тим, хто дивився у наймерехтливіший ліс? І повернувся? * Ми з’їхали в ніч, як на великий пором; велосипеди, намоклі й хиткі, ніби лошата, народжені в морі, готуються трохи пожити своїм життям. Ти хочеш співати, і твій голос — сильний і чистий, ти тримала його давно, — вистрелює вгору, ніби сигнальна ракета, щоб освітити собою зовсім порожні поля. І до мене раптом доходить, що спів — той людський протяжний звук, що інакше був би нестерпним, — існує, щоб ми могли довго йти одне за одним, йти слід у слід у нічній пітьмі.
Йона
Темніє, в подвір’ї підлітки тримаються за руки, міцно і сторожко, ніби земля вже колись дихнула під ними, й тепер може дихнути знов. У них добре наоливлені м’язи, розігріті зіниці. Їхня шкіра горить крізь одяг, вогонь хитає шматок цегляної стіни, тіні високих дерев. Їхня легенда. Світіння дзеркальця, у якому пробігає втікач, нібито Йона. Неправда. Вгорі, кількома поверхами вище, на хребті неприбраної постелі — я бачу — його тіло лежить, мовчазне і порожнє, ніби мішковий прапор. * * Ми стояли й дивились на зблиски у передмісті. Весна починалася звідси,
Відгуки про книгу Адам - Остап Сливинський (0)