Київські контури. Вибрані вірші - Аттіла Могильний

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Цикл
1. «Третій стан…»
Третій стан — в дрободан. Дощ гуляє, як гетьман. Білі вежі й чорні вежі все патьоками мережить. Тьмаві склянки на столах — світ хитається в очах. Мокне оксамит мечів, арбалети й поготів, а він дзвонить, мов кришталь, коло малинових мальв. 2. Шибайголови
Над нами — небо, під нами — брук, наші кроки — швидкі і ніжні. І від дотику наших рук палає залізо. Наші губи — суцільна спрага, наші серця — голод, і анітрохи не важить, хто — друг, а хто — ворог. Гей, навколо! Келихи — вгору за наші голови. 3. Пейзаж
Ніч все пливе, лиш місяць і білі дими в долинах (ружі — червоні — тіні) все мерехтить і тане синє світіння ліній і запах лататих лелій стелиться по долинах 4. Варвари
Тут,      у безмежних,                       ворожих просторах, вперто,          повільно                      і поступово всіх      підкорятимем                         нашому слову, вищим          законом                     поклавши його. Доки гойдає                 білява                         ріка, мовчки ми сходимось                              груди                                      у груди, яреє сонце                жевріти                           буде в наших поблідлих                          від люті                                     очах. Дощ розмиває                    сліди                           за ізгоями, дощ розмиває                   дні                       і роки — ми перейдемо                    шляхами суворими, зрушені з місця