Тіні минулого - Дроянда

Минув місяць після перемоги над Князем Сутінків, і життя в Юані нарешті набуло спокою. Місто відновлювалося, а люди почали вірити в те, що темна епоха дійсно закінчилася. Але Анна, Вікторія, Богдан, Ліза, Дмитро і Орест знали, що справжня боротьба лише почалася. Вони змогли побороти темряву князя, але не були впевнені, що мир буде довговічним. І ось, через місяць після цієї перемоги, вони знову опинилися перед новою загрозою.

Одного сонячного дня, коли вони разом проводили час на окраїні міста, щоб відпочити від постійних тренувань і навчання, з'явилися дивні істоти. З далека це виглядало як звичайні тіні, що ворушилися на горизонті. Спочатку вони здалися лише темними постатями, але чим ближче наближалися, тим більше ставало зрозуміло, що це були не просто тіні.

Це були магічні створіння, дивовижні та незнайомі. Вони нагадували величезних вовків, але з очима, що світяться, як загадкові зірки. Кожен їхній крок був обережним, але впевненим, і від них віяв холод, що одночасно був і привабливим, і тривожним.

Анна відчула в них щось знайоме, але не могла зрозуміти, що саме. Вікторія, яка завжди мала велику чутливість до магії, одразу помітила, що ці істоти мали неймовірну силу.

— Вони не виглядають ворожими, але в їхній присутності є щось дивне, — сказала Вікторія, пильно спостерігаючи за тваринами.

— Вони не з нашого світу, — додав Орест, його рука неосвідомлено потягнулася до меча, але він зупинився. Ці створіння не виглядали ворожими, і він відчував це, хоча й не міг пояснити чому.

Раптом один з вовків підійшов ближче, його очі світліли, але в них не було агресії. Він вів себе так, ніби чекав чогось.

— Що вони хочуть від нас? — запитала Ліза, тримаючи себе в руках. — Ці створіння — не звичайні. Може, вони несуть важливе повідомлення?

Магічні тварини оточили їх, і в один момент здавалось, що простір навколо них став незвичайним, навіть повітря стало густішим. Це була магія, що проникала в саму суть їхнього існування, і це було більше, ніж просто присутність магічних істот.

Вікторія зробила крок вперед, її рука злегка сіпалася, коли вона вирішила спробувати з'ясувати, хто ці істоти і чого вони хочуть. Вона закликала їх, викликаючи їхню увагу через свій зв'язок з магією.

Тварина, що була перед нею, вдивлялася в її очі, і здавалось, що вона слухає кожне слово. Потім, із невиразним риком, вовк відступив назад, і на його місці з'явився образ — це було магічне видіння, в якому з'явився стародавній маг, його обличчя було важко розрізнити, але його голос звучав тихо, як вітер.

— Ви перемогли темряву, але це не означає, що темні часи минули. Магія знову пробуджується, і вам доведеться зробити вибір. Ви обрали шлях, але на вашому шляху є нові вороги. Вони прийдуть, коли ви цього найменше чекаєте. І якщо ви не будете готові, то світ знову зануриться в темряву, і цього разу ви не зможете зупинити це.

Образ зник, і перед ними знову стояли магічні вовки, мовчазні, але готові до дії.

— Ми знову на межі боротьби, — сказала Анна, її голос став серйозним, коли вона звернулася до всіх. — Це попередження. Ми думали, що після перемоги над князем все закінчилося, але тепер ми розуміємо, що наша місія ще не завершена.

Дмитро, який все ще відчував враження від побаченого, нарешті заговорив.

— Але чому ці тварини? Як вони зв'язуються з нами?

— Вони не просто тварини, — відповіла Вікторія. — Вони — посланці давніх сил. Вони приходять, коли магія або темрява пробуджується. І це не прості істоти. Вони охоронці і водночас провісники.

— Що нам робити? — запитав Орест, звертаючись до всіх.

— Потрібно підготуватися до нової загрози, — сказала Анна. — Ми повинні знайти нові сили та знання. Цей світ може бути більше, ніж ми думали. І тепер ми знаємо, що війна з темрявою ще не закінчена.

Вони все ще не знали, що чекає на них попереду, але було одне, у чому вони були впевнені — вони готові до нового етапу боротьби, і тепер разом вони не бояться жодних темних тіней, бо кожен із них уже пройшов через випробування і не збирається здаватися.