Тіні минулого - Дроянда

Кімната наповнилася мовчазною тишею, коли тіні остаточно розчинилися. Вони стояли на місці, де тільки що була темна вежа, і здавалося, що час зупинився. Але ось, як в ту мить, почав змінюватися світ. Все навколо почало поступово ставати чітким і ясним.

— Що сталося? — прошепотіла Ліза, коли її погляд не міг відірватися від того, що відбувалося навколо.

Анна подивилася на кожного з них і зрозуміла — вони більше не були тими самими людьми. Їхні внутрішні зміни стали очевидними. Мало того, що кожен з них витримав власні випробування, вони почали усвідомлювати, хто вони насправді.

— Ми були сліпими, — сказала Вікторія, її голос став майже задумливим. — Ми були готові битися з темрявою навколо нас, але не усвідомлювали, що вона вже була всередині нас.

Дмитро нахмурився і поклав руку на серце.

— Якби ми не пройшли через ці випробування, то не зрозуміли б, хто ми насправді. Ми все це носили в собі… але не могли це побачити.

— Що ви маєте на увазі? — запитав Орест, його голос здавався переповненим емоціями. — Що ми дізналися?

Анна подивилася на друзів, зібравши всі свої думки в одне ціле.

— Ми не просто звичайні люди, — сказала вона. — Ми обрані. Всі ми… маємо щось особливе. Наші минулі життя, наші роди, наші зв'язки з цим світом і іншими — вони всі впливають на нас зараз.

Вікторія вигукнула, не вірячи своїм словам.

— Я завжди відчувала, що щось не так… я відчувала, що я інша, але не знала чому! Я думала, що це просто мої страхи, а тепер… тепер я розумію, що це не було випадковістю.

Юан, який весь час стояв позаду, кивнув і додав:

— Так, все це пов'язано з тим, хто ви є насправді. Ви більше, ніж просто люди. Кожен із вас носить в собі потужну силу, яка здавна існувала у ваших родах.

Анна зробила паузу, і її очі наповнилися розумінням.

— Ви всі не просто мандрівники, які потрапили в цю гру випадково. Ви — носії стародавньої магії, що була передана від покоління до покоління. І тепер, коли ми пройшли через все це, ми повинні зрозуміти одну річ: ви повинні прийняти своє призначення.

Ліза здивовано подивилася на неї.

— Призначення? Що ти маєш на увазі?

Анна підняла голову.

— Ви повинні не тільки прийняти свою силу, але й зрозуміти, як вона пов'язана з цілим світом, і з нами… І навіть з Юаном. Це більше, ніж просто магія. Це наше минуле, наше майбутнє і наша зв'язок один з одним.

Юан тепер стояв у центрі кола, його обличчя було спокійне, майже печальне.

— Я не сумніваюся, що це правда. Я розумію, що ви всі — різні аспекти однієї великої сили, що об'єднує наші долі. І тепер ви маєте зробити вибір. Чи будете ви використовувати свою силу для того, щоб змінити цей світ, чи дозволите йому занурити вас в темряву, як це сталося зі мною?

Анна подивилася на кожного зі своїх друзів і зрозуміла, що їм тепер не потрібно багато слів. Вони знали, що їм доведеться обрати шлях. Вибір був у їхніх руках, і тепер вони знали, хто вони насправді.

— Ми вже зробили свій вибір, — сказала вона, посміхаючись. — Ми будемо боротися за своє майбутнє і за те, щоб наші роди не залишалися в темряві минулого.

Юан кивнув, його обличчя розм'якло від усвідомлення того, що він не один.

— Так. Разом. Тепер ви готові.