Тіні минулого - Дроянда
Пройшовши крізь портал, герої опинилися в іншому світі — світі, що не був схожий на жоден з тих, які вони знали. Небо було темним, але світилося мерехтливими зірками, ніби сама матерія світу була пронизана магією. Вітер був таким холодним, що проникав через одяг, але разом з тим приносив з собою запахи незнайомих трав і квітів.
Перші кроки в новому світі були важкими, кожен з них відчував себе в незнайомій, навіть чужій реальності. Вони чули, як навколо них змінюється енергія. Тут було все: від відчуття магії до зловісного відлуння темних сил.
— Що це за місце? — запитала Ліза, її голос звучав збурено. Вона оглядалася навколо, намагаючись зрозуміти, що чекає попереду.
— Я не знаю, — відповів Орест, який пильно вдивлявся в далечінь. — Але це місце відрізняється від усіх, де ми були раніше. Тут присутні всі стихії: вогонь, вода, земля, повітря. І… щось ще.
— Щось більше, ніж просто стихії, — додав Богдан, дивлячись на вогняні вихори, що зривалися з поверхні землі і танцювали в небі. — Це місце зберігає силу всіх стихій, але… і магії. Тут все переплетене.
Анна відчула, як її магія почала набирати нових, неймовірних обертів. Вона могла відчути зростаючий потік енергії, що штовхав її до дії. Точно так само було і з іншими — у кожному з них щось пробуджувалося, і вони почали відчувати, як їхні сили розцвітають. Але разом з цим на них чекав і великий виклик.
— Тільки обережно, — попередила Вікторія, коли на горизонті з’явилися перші спалахи світла. — Це не просто магія. Це магія, що керує самими стихіями. Якщо ми будемо неуважні, вона може нас поглинути.
Тим часом перед ними розгорнувся ланцюг гір, на яких виблискували кольорові вогні. Величезні хвилі підіймалися до небес, а повітря ставало ще важчим. Здається, природа була на межі вибуху.
— Це буря, — сказав Орест, його обличчя набуло серйозного вигляду. — Всі стихії зібралися тут разом, і вони можуть вибухнути в будь-яку мить.
Вікторія зібрала всю свою силу, готуючись до того, щоб стримати стихії. Вона знала, що це може бути небезпечним, але й іншого шляху не було. Магія цього світу була дуже потужною, і їм не залишалося нічого іншого, як знайти спосіб адаптуватися до її сил.
— Як нам пройти через це? — запитала Ліза, її голос здавався здавленим через напругу.
— Нам потрібно об’єднати наші сили, — сказав Дмитро. — Кожен з нас контролює одну стихію, і якщо ми зможемо злагоджено працювати разом, ми зможемо пройти через бурю.
Вони об’єднали свої сили. Анна зібрала навколо себе вогонь і водночас холод, що вивільняв силу стихій. Ліза фокусувала свою магію на землі, тоді як Орест і Вікторія поєднували повітря з вогнем. Богдан зосередив свою енергію на воді, об’єднуючи її з темною магією, яку він нещодавно освоїв.
Магія, яка на деякий час була хаотичною і не піддавалася контролю, почала обертатися навколо них як стіна сили, яка стримувала потоки стихій.
— Ми повинні бути однією силою, а не кількома окремими елементами, — прокричав Орест, намагаючись впоратися з шаленою силою вітру, що намагався їх відштовхнути.
І раптом, коли вони зуміли синхронізувати свої сили, буря стихла. Вітер став м'якшим, вода — прозорішою, а вогонь і земля — набули форми, яка дозволила їм просуватися далі.
— Ми це зробили, — сказав Богдан, оглядаючись на своїх друзів. — Але це лише початок.
Попереду був ще більш складний шлях. Але тепер вони знали, що єдиний спосіб рухатися далі — це бути єдиною силою. І ця єдність принесла їм першу перемогу над стихіями, які стали їхніми союзниками. Але що чекає їх попереду? Відповідь була все ще невідома, але шлях до неї лише починався.
