Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
94 Ідеться про езопівську байку «Півень та перлина». Є й приказка: "Петуху ячменное зерно жемчужины дороже" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957.-С. 643].
95 Пор.: "В поле пшеница годом родится, а добрый человек всегда пригодится" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. -С. 776]. Див. також: "Не земля родит, а год"; "Лето родит, а не поле" [там само. - С. 904, 905]; "Не земля родить, а літо" [Номис, № 7269]; "Літо родит, не ріля" [Франко, № 30073].
96 У списку: хуждших.
97 Старі українські богослови, говорячи про особливе місце Біблії серед книжок, наголошували на тому, що вона - "єдиноє для нас средство и к полученію вѣчнаго живота, и к избѣжанію мук вѣчных, єсть наставник и утВшитель в житіи добродВтелном, грозный обличитель беззаконников" [Кониський Г. Слово в недВлю двадесят третію // Собраніе сочиненій Георгія Конисскаго, архієпископа Бѣлорусскаго. - Санкт-Петербург, 1835. - Ч. 1. - С. 26], "руководца с тмы к свѣту, от смерти к животу, от землѣ на небо и простою дорогою до Царства Небеснаго" [Транквіліон-Ставровецький К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. 2 (передмова до читача, б. п.)], "посланіє Божіє к людєм, посланіє, приносящеє свѣт жизни, учагцеє добронравію, устрояющеє врачевство душевноє, прописующеє правило житія добраго, содВваюгцеє умноженіє правды, свѣтилник сущеє вѣры" [Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 1 (зв.)-2 (друга пагін.)]. Як підкреслював Георгій Кониський, біблійні книги "Словом Божіим и Богодухновенным писанієм потому называются, что Дух Святый вдохнул оныя пророкам и апостолам, и язык их (как о себѣ пророк Давид написал) был трость, то єсть перо книжника скорописца самаго Бога. Человѣческія писанія, чьи бы они ни были и как бы исправно не были сложены, Словом Божіим в таком єго разумѣ назваться не моїут" [КониськийГ. Слово в недВлю Великаго поста// Собраніе сочиненій Георгія Конисскаго, архієпископа Бѣлорусскаго. - Санкт-Петербург, 1835. - Ч. 1. - С. 96].
98 Книга Притч Соломонових 31: 30-31.
99 Книга пророка Ісаї 61: 2.
100 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї49: 8. Пор.: во вре/ИА прЇАТно пос/іХіш^ъ тебе.
101 Див.: ВсѢ/ИЪ вре/ИА Й ВрЄ/ИА ВСАЦ/ЬЙ ВЕфИ ПОД невесе/иъ: вре/ИА рлждлти Й вре/ИА О^/ИИр^ТИ, вре/ИА ыдйти Й вре/ИА ЙсТОрГЛТИ ыжденое, вре/ИА О^БИВЛТИ Й вре/ИА ц^/ійти, вре/ИА р^рХіШТИ Й вре/ИА СО^ИД^ТИ, вре/ИА П/МКЛТИ Й В|»Є/ИА С/И^АТИСА, ВрЄ/ИА рЫдЗтИ Й вре/ИА /ІИКОВ^ТИ, вре/ИА p^/METdTH Kd/ИЄНЇЄ Й ВрЄ/ИА СОВИр^ТИ Kd/ИЄНЇЄ, ВрЄ/ИА ШВВІ/И^ТИ Й вре/ИА ОуДіІ/ІАТИСА (Я ШВВІ/И^НЇА, ВрЄ/ИА ЙСМТИ Й ВрЄ/ИА ПОГЇІВ/ІАТИ, ВрЄ/ИА ^ріінйти Й вре/ИА (Яр^АТИ, вре/ИА р^^ДрЗтИ Й ВрЄ/ИА СШЙТИ, ВрЄ/ИА /ИО/ІЧ^ТИ Й ВрЄ/ИА глаголати, вре/ИА /іювйти Й вре/ИА нен^вйд^ти, вре/ИА вр^ни Й вре/ИА /ИЙріІ (Книга Екклезіястова 3: 1-8).
102 Пор.: "В поле пшеница годом родится, а добрый человек всегда пригодится" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 776].
103 "Рік родить, а не лан" (лат.). Це прислів'я походить із «Дослідження рослин» Теофраста (VIII, 6, 6) [див.: Cyzevskyj D. Literarische Lesefrtichte. Ein Zitat aus Theophrast// Zeitschrift fur slavische Philologie. - 1947. - Bd. XIX. - S. 352-353]. Із посиланням на Теофраста його наводив у своїх знаменитих «Адагіях» також Еразм Роттердамський (І. 1. 44) [див.: Opera omnia Desiderii Erasmi Roterodami. - Amsterdam; London; New York; Tokyo, 1993.- Ordinis II. - T. 1. - P. 478; далі сковородинські цитати з «Адагій» відно-товуємо за цим багатотомовим виданням, зазначаючи в дужках усталений порядковий номер зібраних Еразмом приказок та прислів'їв].
104 Арістотель (гр. АрютотЁАгс;, лат. Aristoteles) (384-322 pp. до н. е.) - великий давньогрецький філософ-систематик, що його старі українські письменники називали "князем філософів" [див.: Kossow S. ПатЕ^ікоѵ, abo Zywoty ss. oycow pieczarskich. -Kiiow, 1635. - S. 5 (Do czytelnika prawoslawnego)], "найславетнішим серед усіх любомудрців" [див.: Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 241 (зв.)] тощо. Як вихованець Києво-Могилянської академії, Сковорода добре знав твори Арістотеля. Однак він не виявляв якоїсь особливої прихильності до цього мислителя. Дехто з коментаторів навіть казав про негативне ставлення Сковороди до Арістотеля [див., наприклад: Гордіевський М. Теоретична філософія Г. С. Сковороди// Памяти Г. С. Сковороди (1722-1922): Збірка статтів. - Одеса, 1923. - С. 15]. Прямих доказів цього немає, але антитетично-символічний спосіб думання Сковороди справді-таки досить далеко відбігає від арістотелівської систематики. У всякому разі, на Арістотеля Сковорода покликався тільки вряди-годи.
105 "У ритмі нам дає насолоду відомість і порядок". Це - трохи неточна цитата з Арістотелевих «Природознавчих питань» (19,39). Пор.: "cPu0|ja) 5е хак?°КЕѴ/
yVO)QL|JOV каі TETay|JEVOV aQL0|j6v EXELV".
106 Слово Росія у творах Сковороди має два значення: Мала Росія, тобто Гетьманщина, та Велика Росія, тобто Московщина.
107 Тітір - ім'я пастуха з Вергілієвих «Буколік». Перша еклога розпочинається рядком: "Tityre, tu patulae recubans sub tegmine fagi". У перекладі Миколи Зерова: "Тітіре, ти в холодку опочив-єсь під буком гіллястим" [Зеров М. Твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 1. -С. 197]. Тим часом імена собак запозичені Сковородою з Овідієвих «Метаморфоз» (III, 218, наст.) [див.: Публій Овідій Назон. Метаморфози / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1985. - С. 55-56].
108 "Бог веде схоже до схожого" (лат.) У своїх творах Сковорода подає цю фразу в п'яти версіях: "Similem ducit Deus ad similem"; "Similem ad similem ducit Deus"; ""0|joiov uqoc, 6|joiov ayEL Ѳео<;"; "6|jol6v y[ag>] ic, 6|joiov ay£i Ѳео<;"; "Подобнаго до подобнаго ведет Бог". Схожі слова є в Гомеровій «Одіссеї» (XVII, 218), у 8-ій книзі «Нікомахової етики» Арістотеля (1155а34)
