Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
С. 346].
156 Книга Ісуса, сина Сирахового ЗО: 22.
157 За словником Бориса Грінченка, нороха означає "велика нора" [Див.: Словарь української мови. - Київ, 1908. - Т. II. - С. 570].
158 Ідеться про видатного римського державного діяча та письменника Марка Порція Катона (Старшого) (Marcus Porcius Cato Superior) (234-149 pp. до н. e.), автора «De re rustica» та «Origines».
159 Марк Туллій Ціцерон (Marcus Tullius Cicero) (106-43 pp. до н. e.) - видатний римський оратор, державний діяч (консул у 63 р.) та письменник, чия творчість була добре відома в старій Україні, де його вважали неперевершеним майстром красномовства. Це засвідчують самі назви києво-могилянських курсів риторики: «Penarium Tullianae...», «Arbor Tulliana...», «Orator e mente Tulliana...», «Rostra Tulliana...», «Hortulus Tullianus...», «Oriens illustrissimus Iasinscianae Cynthiae Tulliano coelo currenti...», «Classis oratoria inter Tulliana flumina...», «Hortus Tullianus...», «Thesis principis Tullii...». Ціцерон писав, зокрема, філософські діалоги. Один із них - «De senectute» (його вивчали в нижчих класах колегіумів [див.: UlcinaiteE. Teoria retoryczna w Polsce і па Litwie w XYII wieku: Proba rekonstrukcji schematu retorycznego. - Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk; Lodz, 1984. - S. 39]) - Сковорода переклав книжною українською мовою. Персонажем цього діалогу є Катон Старший.
160 "Трисолнечноє єстество" - окреслення Бога в церковній службі. Див., наприклад: "Єдино тя пою трісолнечноє єстество..." [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. - Київ, 1739. -Арк. 5 (зв.)]; пор.: "...О безсмертне трисолничне Содѣтелю, темной области отступити от мене повели и свѣту вѣчному твоєму причастника мене сотвори" [Вѣнец в честь тревѣнчанному Боїу. - Чернігів, 1712. - Арк. 5 (зв.)].
161 Сковороді дуже імпонували моральні настанови Епікура. Принаймні він кілька разів цитував по-українському та по-грецькому Епікурову сентенцію: "Спасибі Боїу, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним" (трактати «Начальная дверь ко христіянскому добронравію», «Silenus Alcibiadis», діалоги «Наркісс», «БесВда, нареченная двоє», «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни», «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира», «Брань архистратига Михаила со Сатаною»), ба навіть, услід за Михайлом Козачинським, захищав Епікура від несправедливих закидів на його адресу, характерних, зокрема, для переважної більшості українських філософів та богословів ХѴІІ-ХѴІІІ ст. "Епікурейці, - писав, наприклад, Касіян Сакович, - визнавали цілковиту смертність душі, тому, як правило, проводили свої дні в насолодах і надмірностях, кажучи: їж, пий, веселися, після смерті немає ніякого блаженства" [Сакович К. Трактат про душу// Пам'ятки братських шкіл на Україні. Кінець XVI -початок XVII ст. - Київ, 1988. - С. 490] (тут Сакович цитує старовинну студентську пісню: "Edite, bibete, post mortem nulla voluptas"). Так само поціновували науку Епікура й Іпатій Потій, Петро Могила, Стефан Яворський, Георгій Кониський та інші. Натомість Сковорода ладен тлумачити самого Христа як "єврейського Епікура" [про стосунок Сковороди до філософії Епікура див.: Ушкалов Л. "Епікур - Христос" // УшкаловЛ. Григорій Сковорода і антична культура. - Харків, 1997. - С. 69-76].
162 У діалозі «Брань архистратига Михаила со Сатаною» Сковорода подає цю сентенцію по-грецькому: "Харіс; тг] ^акаріа Фистєі. оті та аѵаукаіа Ё7таіг|ст£ѵ Ейлорістта. та 5є Ьистбритта, оик аѵаукаіа". Схожі слова є в третьому листі Епікура до Менекея (130, 8-9) [пор.: Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. -Москва, 1979. - С. 435]. На думку Амфіана Лебедєва, Сковорода цитував Епікура за Климентом Олександрійським (Cant., X; De virtute, 785-795; Stromata, IV, 23) [див.: ЛебедееА. Г. С. Сковорода как богослов// Вопросы философии и психологии. -1895.-
Кн. 27 (2). - С. 172; пор.: Tschizewskij D. Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. - Miinchen, 1974.-S. 175,180].
163 Парафраза Послання св. an. Павла до галатів 3: 28. Пор.: н^сть /иХжескїй пб/іъ, ни женскїй: вен во вві єдйно єсте ш ^ртѣ їнс'Ь.
164 Парафраза Послання св. ап. Павла до ефесян 1: 23. Пор.: иже єсть... всачєскла во
воЁ^ъ. Див. також: да вХдетъ вгъ всачєскла во всё^ъ (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 15: 28). Бог як "все в усьому" - популярна неоплатонівська тема, яку можна знайти, наприклад, у Прокла, Діонісія Ареопагітського, Еріугени, Ніколая Кузанського та інших [див.: ErdmannE. von. Unahrdiche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. - S. 271-272]. Наприклад, Діонісій Ареопагітський (Божі імена, 9.5) писав: "... перебуваючи
неподільним та залишаючись неодмінно самототожним, він [Бог], заради порятунку всесвіту промислительно стає всім у всьому" [Святой Дионисий Ареопагит. Божественные имена // Мистическое богословие. - Киев, 1991. - С. 80].
165 Тобто в Карпатах.
166 Пор. зі словами одного негідника, змальованого на сторінках новиковського часопису «Живописец»: "Знаешь ли ты, молокосос, что я имею патент, которым повелеваетея признавать меня и почитать за доброго, верного и честного титулярного советника..." [Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. - Москва, 1952.-Т. II.-С. 207].
167 Протиставлення кабана та бобра засноване на приказці: "Свинья не родит бобра..." [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 722].
168 Епанча - опанча, одяг у формі широкого плаща. Слово епанча досить часто зринає, зокрема, в російських приказках: "Выбирай епанчу по плечу!"; "Не к роже рогожа, не к лицу епанча"; "Не нашего сукна епанча" тощо [Пословицы русского народа. Сборник
B. Даля. - Москва, 1957. - С. 632, 639, 647]. Зринає воно і в сучасних Сковороді літературних творах, наприклад, на сторінках новиковського часопису «Живописец»: "...служишь всем вещам сея красавицы общим покрывалом или епанчею" [Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. - Москва, 1952. - Т. II. -
C. 204].
169 Очевидно, Сковорода має на думці народне прислів'я: "Свиня в наритниках - так вже й кінь!" [Еіомис, № 993], або: "Свиня в наритниках ще не кінь"; "На свиню хоч сідло надінь -все конем не буде" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період/ Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 125, 438].
170 Ідеться про байку Езопа «Галка та інші
