Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш - Барбара Шер
Секонд-хенд. Усе, що ви не можете позичити або воліли б таки мати у своїй власності, зазвичай можна купити «з других рук» – у когось, кого ви знаєте особисто, або в їхніх знайомих: вантажівку, флейту, письмовий стіл, кінопроектор. Еллен, яка мріяла відкрити кінну ферму, попросила допомогти їй із придбанням уживаного спорядження під час толоки. Протягом тижня їй запропонували два сідла й три вуздечки – у гарному стані й дешево. Комісійні крамниці зі зрозумілих причин завищують ціни. Так само роблять люди, які дають оголошення в газеті або влаштовують гаражний розпродаж для незнайомців. Друзі продають одне одному речі за мінімальною ціною. Бонус при цьому – у задоволенні, яке ви відчуваєте, знаючи, що ваша стара канапа, фотоапарат чи фургон таки прислужилися вашому другові.
Речі, зроблені своїми руками. Вам потрібні стелажі чи вивіска для власної крамниці, гарна візитна картка, особливий сценічний костюм для сольного гумористичного виступу? Не поспішайте їх купляти, доки не розпитаєте людей у вашому «товаристві друзяк» про їхні таланти. Якщо вам вдасться зв’язатися з кимось, хто має здібності до теслярства, графіки чи вміє шити, ви отримаєте саме те, що вам потрібне, – і за нижчою ціною. Ще й більше, ви дасте комусь шанс зайнятись улюбленою справою.
Я знаю жінку, незалежного торговельного представника, котра розповсюджує підручники. Коли вона відкрила власний бізнес, їй виготовила чудові візитки подруга її подруги, графічна дизайнерка. Кейт не взяла з Гелен за це ні копійки (у неї постійно була робота, і вона непогано заробляла), але їй так це сподобалося, що вона придумала цілу низку дизайнерських рішень для оформлення фірмових бланків на прохання іншої подруги, яка заснувала свою невеличку компанію з виробництва фільмів. Обом її щасливим «клієнткам» довелося стільки разів відповідати на питання: «Боже, яка краса! Де ви це замовляли?» – що Кейт таки покинула роботу й відкрила свою фірму з індивідуального дизайну.
Безоплатні речі. Якщо хтось із ваших знайомих працює в офісі, вони можуть час від часу приносити вам трохи ручок, олівців, гумок, конвертів, скріпок та інших канцелярських дрібничок задарма. Багатьом поетам вдалося надрукуватись, надсилаючи до різноманітних видавництв ксерокопії своїх творів, зроблені в офісі їхнім другом під час обідньої перерви. Моїх друзів, які розводять сіамських котів, познайомили з адміністратором ресторану, котрий із радістю зголосився віддавати їм м’ясні відходи з їхньої кухні, бо доти їх зазвичай просто викидали на смітник. Безкоштовні зразки продукції, трохи застарілий, але цілком придатний товар (наприклад, фотопапір або плівка, у яких збіг термін зберігання) та різні відходи на кшталт обрізків деревини на підприємстві з обробки лісоматеріалів або порожніх коробок з-під фруктів чи яєць, що є просто мрією для вчителя початкової школи або обмеженого в коштах дизайнера інтер’єру, – усе це можна забирати додому працівникам різних галузей. Зв’яжіться з ними, і вони за спасибі забезпечать вас такими ресурсами.
Знижки та гуртові закупівлі. Це ще один привілей, яким люди, що працюють у будь-якій сфері – від маленьких крамниць до гігантських корпорацій, – часто можуть поділитися зі своїми друзями. Старий жарт «Можу дістати це тобі за оптовою ціною» перестає бути жартом, коли заощаджує вам сотні доларів. Одну жінку, яка організовувала невелику танцювальну трупу, маючи при цьому дуже скромні фінансові можливості, познайомили з доброзичливим молодим менеджером крамниці трикотажних виробів. Він повністю забезпечує її трупу балетними трико та іншими необхідними предметами одягу за гуртовими цінами в обмін на те, щоб його ім’я згадували в програмках їхніх виступів. Один мій знайомий, який працює у великій компанії електроніки, використав доступну йому як службовцеві знижку, щоб купити відеотехніку для друга, котрий хотів створити серію програм про здоров’я для місцевого кабельного телебачення.
Мистецтво шопінгу. Знайдіть людину, яка знає все про вигідні пропозиції та знижки у вашому місті. У кожному «товаристві друзяк» така знайдеться. Я знайома з жінкою, котра заповзялася відшукати всі комісіонки в межах трьох штатів навколо Нью-Йорка. Рей працює дизайнеркою книжок і має неперевершений смак. За сім доларів вона може вдягтися так, ніби щойно вийшла з найпафоснішого бутику на П’ятій авеню. (Б’юсь об заклад, вона обожнювала пишно вбиратися й крутитися перед дзеркалом у дитинстві.) Рей не лише готова влаштувати вам шопінг-тур цими недорогими крамницями – вона, як справжня дизайнерка, ще й створить вам розкішний образ, одягнувши з голови до ніг для якогось публічного виступу чи співбесіди. І зробить це просто так – заради власної втіхи.
А це, до речі, ще один цінний різновид допомоги, яку можна отримати від друзів…
Уміння та послуги, або Поєднуємо бізнес із задоволенням
Лорна має власну крамницю, що торгує декоративною фурнітурою та матеріалами, необхідними для художнього ткацтва, плетіння, вишивки й макраме, – і ледве зводить при цьому кінці з кінцями. Аби зробити бізнес прибутковим, Лорні слід модернізувати свою крамницю, а для цього потрібна порада експертів. Оголосивши про це на толоці, вона знайшла молодого дизайнера інтер’єру та консультанта з маркетингу, які були друзями її друзів. Дизайнер охоче погодився на бартер – у вигляді декоративних тканин ручної роботи. Консультант не взяв грошей за роботу. Під час довгої та приємної бесіди за кавою він запропонував їй кілька фантастичних ідей із розвитку бізнесу – а потім запросив до кіно наступного тижня.
Джон, психіатр, який живе та приймає пацієнтів на власному вітрильному човні (хоч вірте, хоч ні), має ще одну мрію: заробляти на життя, повертаючи людей до природи. Він зібрав чимало народу для своєї толоки, і ця компанія вигадала блискучий план: Джон має стати експертом зі зняття «стресу успіху» (йому, колишньому працеголікові, ця проблема добре знайома) і возити групи людей за місто порибалити на вихідних або організовувати туристичні походи як форму ігрової терапії. Але як реалізувати цей задум й заробляти при цьому достатньо грошей, аби забезпечувати трьох дітей шкільного віку та утримувати свій вітрильник? Друзі познайомили його зі спеціалістом з реклами, якій одразу сподобалася ця ідея. Оскільки Джон прийшов до неї не з вулиці, а за рекомендацією спільних друзів, їй не треба
