Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
Vale optime, mi фіЛоцоистє!
Tuus Gregor[ius] Sab[bin],
*
Найдорогоцінніший друже, здрастуй, мій Михайле!
Це я переклав майже експромтом, дуже швидко, слідкуючи тільки за тим, щоб, наскільки це було для мене можливим, передати дух автора, не дбаючи про красу стилю. Ти можеш, якщо тобі до вподоби, змінити й почати з інших слів. Що ж до перекладу виразу "quod ultra est, oderit curare" словами ["не печися на утро"], то остерігайся судити його занадто поспішно, хоч я й знаю, що ти далекий від забобонів. Бо хто черпав зі с[вятих] отців, за прислів'ям, як собака з Нілу, той зрозуміє, що "завтрашнє" треба розуміти як наступне життя. Бо якщо наше життя всюди у С[вятому] Письмі порівнюється з днем, перша ж частина доби є ніч, а друга - світло, то дуже правильно ранній вік, тобто юність, називати нерозумним, сучасним життям, ще не освітленим сонцем істини. Друга ж частина життя, що порівнюється зі світлом і називається життям..., коли відкидаються вчинки темряви. Отже, коли автор говорить: "не турбуйся про завтрашній день", він хоче сказати: не слід турбуватися про те, що ти будеш їсти або в що одягнешся в старості. Шукай у теперішньому житті тільки царства Божого, піклуйся і дбай тільки про доброчесність і мудрість. Бо якщо ти добре посієш у теперішньому, то добре пожнеш у майбутньому, і ніхто з тих, хто придбав святі звичаї, не буде позбавлений у старості своїх заощаджень. Сюди належить і один вислів Платона, на який я нещодавно натрапив і який радо тобі повідомляю. Це така сентенція: "Для мене нічого немає понад те, щоб стати кращим"168. Дивись, про що дбали найкращі мужі - не про багатство та інше. Тому не дивно, що вони добре завершили життя. Бо як хто посіє в юності, так пожне в старості. Хочеш бути легким і здоровим старцем? Додержуйся в юності тверезості й непорочності. Подумай про це!
Бувай здоров, мій найкращий любителю Муз!
Твій Григор[ій] Сав[ич].
23
[Харків, вересень - грудень (?) 1762 p.]
Н стад^ ката той тіѵейцатод ешѲѵ^іеі169
Jam langues, Іэгаёі, jam frangit te impetus hostis,
Jam turbare pavens, jam sacra signa refers.
Ille velut Boreas170 sata laeta ferociter urget,
Compositas ades turbat agitque tuas.
Tolle tuas, mi Christe, manus ad sydera, tolle!
Mox felix Amalech171 impia terga dabit.
*
"Тіло бажає противного духові"
Ти вже слабнеш, Ізраїлю, захитавшись під натиском ворога,
Ти охоплений страхом, відступаєш під стягами Божими.
А нападник, немов той Борей, вже пустошить веселі поави,
Вже лама твої лави стрункі і жене тебе геть.
Христе мій, о здійми, о здійми свої руки до неба!
Славний тоді Амалик миттю з ганьбою втече172.
24
[Харків, 20-23 грудня 1762 p.]
О igitur miseros, о terque quaterque misellos173!
Sidere qui prolem sub Pharaonis habent174.
Tu si quos sentis in te (3a(3uAa)vog haberi,
Heus allide istos tempus in omne Petrae175!
Lucifer176 est Eaxavdc, si affulget, credere noli177;
Gramen nodurnum sole oriente cadit.
Sidere sub pravo quidquam generare caveto.
Ecce Dies Domini non procul! ecce prope est!
Cariss[ime] Michael!
Nae mihi mea solitudo coelum aperuit. Injuncto pueris exercitio abii in museum, ubi ex occasione explicatae vocis то асттроАоуод178 vides in quas cogitationes veni. Ex consideratione visibilis coeli, transii ad Spiritalia. Pulchrum est illud, sed longe divinius hoc contemplari179. Nunc mihi considera, utrum in coelo versantur (licet corpusculo in terra180) hi, qui negotiis mortui vulgi, tantopere ev tolc ouoavolc expatiantur. An non hoc forte sit cum Hieronymo mente paradisum deambulare181? Sed nulla mihi tecum fabularum satietas. Hoc solum mihi familiare exdamo: do ctxoAlov182, do (3i(3Alov.
Vale, o carissima anima! ac ad coelos illos eluctari nitere183!
Tuus сгиццаход Gregorius.
"Агце око твоє лукаво"184 etc.
Sidere sub pravo, si sunt mala tempora lunae,
Nasder Astrologi non bona cunda ferunt.
Concubitum fadunt cum terra sdlicet аотоа-
ГаТа цеѵ ёстті уиѵг], оираѵод ёсттіѵ avr|Q.
Nunc mihi terrenis omissis т' аіЗЛа specta,
Ac ex visibili nosce metaphysica185.
Scilicet et coelo mentis sua sidera nostrae
Sunt, sunt luciferi, sol quoque luna quoque.
Si mala stella nitet, mala nasder omnia crede.
O gens infelix sidere nata sub hoc!
Audisne, o Michael, quid dictant biblia sacra?
Inque utero gentes non capis esse duas186?
O coelum egregium, quo splendet gloria Christi187!
Stellaque, quae sandis dux erat ante Magis188!
Tam tunc nascuntur Pueri, sacrosancta propago,
Qui tov у' Носі)Ьі]ѵ каі Фараыѵа movent.
O igitur miseros!
*
О, бідолашні утричі й учетверо ті,
Що народили дітей під зорю Фараона!
А як відчуєш в собі ти вавилонські плоди,
Завжди їх слід розбивати об гострий той Камінь!
Є Люцифер Сатаною; блиску
