Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
В. Даля. - Москва, 1957. - С. 627].
105 Пор.: "Гине, як риба за водою"; "Ми з тобою, як риба з водою" [Франко, №21890, 21898]; "З'єднався, як риба з водою"; "Я б жив з тобою, як риба з водою"; "Живуть між собою, як риба з водою" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 157, 621, 643].
106 Цей образ походить з Євангелії від св. Матвія (10: 34) й «Апокаліпсису» Івана Богослова (19: 13-15). Уже Оріген писав: "Оскільки 'Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, - проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця' (Євр. 4: 12), то воно пропонує нашій душі як переможну нагороду той 'мир Божий, що вищий від усякого розуму' (Фил. 4: 7), що його залишив Христос своїм апостолам (Ів. 14: 27). Меч же кинув Він між образом земного й небесного (між образом Адама й образом Христа), тобто між людиною нижчою в нас та вищою (1 Кор. 15: 47-49), аби вже в цьому житті Йому оволодіти нашим небесним чоловіком, а перегодом, якщо ми не заслужимо того, щоб бути віддаленими (від Нього), зробити нас небесними цілком" [О молитве и Увещание к мученичеству. Творения учителя Церкви Оригена / Пер. с примеч. Н. Корсунского. Изд. 2-е. - Санкт-Петербург, 1897. - С. 208]. Образ "небесного (духовного) меча" був добре знаний в українській бароковій літературі. Скажімо, Лазар Баранович, пояснюючи назву своєї збірки казань «Меч духовный», писав таке: "Сей меч духовный, Глагол Божій, исходящ из уст Христовых [ідеться про славетний образ «Апокаліпсису» Івана Богослова: 'А Йому на ім'я: Слово Боже. А війська небесні, зодягнені в білий та чистий вісон, їхали вслід за Ним на білих конях. А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи' (Апокаліпсис 19: 13-15)], не убиваєт, но живит. 'Не о хлѣбѣ бо єдином жив будет человѣк, но о всяком Глаголѣ, исходящем из уст Божіих', - як же сам Господь рече. Воюющая Церков данным себѣ Глаголом Божіим паче неже хлѣбом укрѣплястся на врагы своя, сего ради убо и аз меч сей духовный, Глагол Божій, исходящ из уст Божіих, на помощь Церкви воюющей подаю" [Баранович А. Меч духовный. - Київ, 1666. - С. 1-2 (передмова)]. Симеон Полоцький так відгукнувся на цю книгу Барановича: "Житіє наше брань ся именует - / Всяк борец меча на брань потребуєт: / На брань духовну се єсть мечь духовный / Словесной твари, не железный, словный. / Уста Христовы острый испустиша / Мечь древле, сей мечь уста устроиша / Лазаря честна, єму же от Бога / Да пребудет помощь на врага премнога. / За мечь победу вѣчну да имѣет, / Подвигом єго тризна ти довлѣст" [Полоцький С. На книгу, именуемую «Мечь духовный», епіграма 2 // Полоцкий С. Вирши. -Минск, 1990. - С. 288-289]. Пор. також образ "духовного меча" в Кирила Ставровецького [див.: Транквіліон-
Ставровецъкий К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. З (передмова до читача, б. п.)], Петра Могили [див.: Могила П. Передмова до «Учительної Євангелії» 1637 року// Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. - С. 324], Стефана Яворського [див.: Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 493] та інших.
107 Прикінцеві слова Сковорода бере зі старовинної приказки: "З димом і з чадом з нашої хати" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. -С. 226].
108 Каврай - село біля Переяслава; з 1753-го по 1959 р. Сковорода був тут домашнім учителем у Степана Томари.
109 Сигор (Цоар) - місто, в яке ввійшов праведник Лот після того, як залишив Содом (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 19: 22-23). Етимологічне значення цієї назви - "малий, дрібний". Інша назва - Валак [див.: Феофила к Автолику книга вторая // Ранние отцы Церкви: Антология. - Брюссель, 1988. - С. 493]. Назва цього міста зазвичай зринала в ході міркувань про шлях праведника. Пор.: "Так же вѣровав и Лот, та лише єго вывюв (Бог) из погыбели, и жону, и двѣ дѣвкы, так потум за прузбу єго помиловав один варыш Сигор" [Няговские поучения. Факсимильное воспроизведение текста по изданию А. Л. Петрова с вводной статьей Ласло Дэже/ Под редакцией и с предисловием Андраша Золтана. -Ньиредьхаза, 2006. - С. 107].
110 Книга Псалмів 47 (48): 2.
111 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 7: 24. Пор.: оуподбв/ікі єго /иХжХ /иХдрХ, йже
СОЗД^І ^р^/ИИнХ СВОЮ Hd Kd/ИЄНИ.
112 Книга Псалмів 23 (24): 3.
113 Цей мотив, очевидно, навіяний 225-м малюнком з амстердамської збірки «Symbola et emblemata», що має назву «Держава». На ньому зображена перекинута земна куля з хрестом. Під малюнком підпис: "Безумный на неѣ твердо покладается. Stultus fidit" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 58-59].
114 Парафраза Книги Псалмів 54 (55): 7. Пор.: й по/іефХ, й почїкі.
115 Ось що писав про цей камінь Феофан Прокопович: "Адамант названий так, оскільки не піддається дії ні заліза, ні вогню, дуже твердий, прозорий, ніби вода, має величезну силу і протистоїть отруті" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 500].
116 Пісня над піснями 1: 6.
117 Тема щастя була неабияк популярною за часів Сковороди. При цьому щастя на ту пору незрідка ототожнювали з "фортуною", тобто з дарунком примхливої долі, а власне,
з "такою пригодою чоловікові, якої той не в змозі був
