Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців - Вадим Денисенко
Константинов з жовтня 1937 року був відповідальним секретарем партійної комісії Політуправління РСЧА (Робітничо-селянської Червоної армії). У липні 1938-го його зарахували в розпорядження Управління з командно-начальницького складу РСЧА. У листопаді 1938-го перевели в Головне управління військової торгівлі (залишивши у складі РСЧА), де він працював на посаді начальника військторгу Ленінградського військового округу. Заарештований 17 квітня 1939 року, розстріляний 22 січня 1940 року за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР.
Про взаємини цих двох діячів розповів у біографії Єжова російський історик, заступник голови товариства «Меморіал» Микита Петров. У заяві в слідчу частину НКВС (Народного комісаріату внутрішніх справ) СРСР від 24 квітня 1939 року Єжов зізнавався:
…1938 року було два випадки педерастії між мною і Константиновим. З Константиновим я знайомий з 1918 року по армії. Працював він зі мною до 1921 року. Після 1921 року ми майже не зустрічалися. У 1938 році він на моє запрошення став часто бувати в мене на квартирі і двічі чи тричі був на дачі. Приходив двічі з дружиною, інші відвідини були без дружин. Часто залишався в мене ночувати. Як я сказав вище, тоді ж таки у мене з ним було два випадки педерастії. Зв’язок був взаємноактивний. Слід ще сказати, що в одні з його відвідин моєї квартири разом з дружиною я і з нею мав статеві зносини. Усе це супроводжувалося, як правило, п’янкою181.
Константинов теж описав цей період у своїх свідченнях.
За його словами, з жовтня по грудень 1938 року Єжов часто зазивав його випити у своїй кремлівській квартирі. Одного разу він попросив Константинова прийти з дружиною Катериною і почав їх споювати. Напившись, Константинов заснув на дивані. Коли він прокинувся вночі близько першої чи другої, прислуга сказала йому, що його дружина у спальні з Єжовим; двері у спальню було зачинено. Незабаром вона вийшла із спальні вся розпатлана, і вони пішли додому. Удома вона плакала і сказала йому, що Єжов поводився як свиня. Коли Константинов приліг, Єжов пішов танцювати з нею фокстрот; під час танцю, як вона розповіла, «він примусив її тримати в руці його член». Потанцювавши, вони сіли за стіл, і Єжов «витягнув член» і показав їй. Потім він «напоїв її і зґвалтував, розідравши на ній білизну».
Наступного вечора Єжов знову покликав Константинова випити і до слова сказав йому: «Я з твоєю Катюхою все-таки переночував, і вона хоч і старенька, але непогана жінка». Константинов, який боявся Єжова, проковтнув образу. Цього разу Єжов напився гірше ніж зазвичай. Вони слухали грамофон, а після вечері лягли спати. Як розповів Константинов: «Щойно я роздягнувся і ліг у ліжко, дивлюся, Єжов лізе до мене і пропонує зайнятися педерастією. Мене це приголомшило, і я його відштовхнув, він перекотився на своє ліжко. Тільки я заснув, як щось відчув у роті. Розплющивши очі, бачу: Єжов пхає мені в рот член. Я схопився, вилаяв його і з силою відкинув від себе, але він знову поліз до мене з гидкими пропозиціями». Охоронець Єжова підтвердив, що Константинов з дружиною провели ніч у квартирі Єжова і багато пили. Наступного ранку Єжов наказав ад’ютантам показати Константинову Кремль, а потім цілий день тривала п’янка182.
Є також свідчення заарештованого колишнього начальника 1-го відділу головного управління державної безпеки НКВС СРСР Ізраїля Дагіна від 15 листопада 1938 року: «Якось наприкінці жовтня або на початку листопада цього року я затримався в Кремлі у службових справах. Дізнавшись, що Єжов не спить (це було десь о шостій ранку) я зателефонував Єжову. По голосу його мені стало ясно, що Єжов дуже п’яний. Я почав переконувати Єжова лягти спати, але він мені на це відповів, що спати поки що не збирається, і став запрошувати мене до себе. Я зайшов до Єжова. У нього був Константинов. Єжов познайомив нас, після чого Константинов, теж добряче п’яний, став хвалитися своєю давньою дружбою з Єжовим і розповідати епізоди з часів громадянської війни, у якій брав участь він разом із Єжовим»183.
Отже, можна припустити, що Константинов ковтав образи Єжова, навіть коли той використовував їх із дружиною для сексуальних утіх, не лише через страх перед ним. Тим паче Єжов не мав безпосередньої влади над Константиновим, який служив в іншій системі — РСЧА. Константинов терпів свавілля Єжова, бо той був йому потрібен. Він використовував Єжова не меншою мірою, ніж Єжов його, просто в інший спосіб — не для сексу, а для посилення своєї значущості в очах інших. І можна не сумніватися, що Константинов хизувався своєю давньою двадцятирічною дружбою із супервпливовим наркомом внутрішніх справ не лише перед випадковим свідком Дагіним, а й перед численними своїми знайомими, товаришами, начальниками по службі. Ну, а те, що Єжов за це використовував їх із дружиною, схоже, було для Константинова не такою вже й великою ціною.
Чи мріяв Константинов помститися за себе й дружину? Навіть якщо так, йому це не судилося. І про страту свого кривдника він не дізнався, бо його стратили ще раніше. Український приклад самозречення
Нечасто бувають випадки, коли доля цілої країни залежить від того, чи образиться один політик на іншого. З Україною таке трапилося зовсім недавно — у лютому-квітні 2016 року. Не вдаючись у детальний аналіз тодішньої політичної кризи, нагадаємо собі лише дві її ключові дати. Перша — це 16 лютого, кульмінація кризи. Того дня Верховна Рада ухвалила постанову «Про відхилення звіту Кабінету Міністрів України та визнання діяльності Кабінету Міністрів України незадовільною»184. Фактично це означало розвал тодішньої владної коаліції, ядро якої складали фракції партій «Блок Петра Порошенка» (БПП) і «Народний фронт» (НФ). За постанову проголосували 247 народних депутатів, серед них 120 зі 136 членів фракції БПП; жоден член фракції НФ її не підтримав185.
Друга
