Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Наука, Освіта » Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Читаємо онлайн Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
земляній Мѣста!

Взойди, дух мой, на Горы,

ГдВ правда живет свята,

ГдВ покой, тишина шт вѣчних царствует лѣт,

ГдВ блещит та страна,

В коей неприступной свѣт. шстав Земны печалы И Суетность Мірских дВл!

Будь чист, хоть на час малій,

Дабы ты виспр возлетВл,

Где Іакшвль Господь,

Где невечерня Заря,

Где весь Ангелскій род Лице егш вину зрят.

Се Сілшамскы воды! шмій скверну шт очес, шмій всВ членов роды,

Дабы возлетВть до Небес.

Ибо сердцем нечист Не может Бога узрѣть,

И нелзя до тВх мѣст Земленному долетВть.

Кинь весь Мір сей прескверній.

Он тот же есть Темній Ад.

Пусть летит невѣж враг черній;

Ты в гарній возвисись ГРАД.

И, по Землѣ ходя,

Вселися на небесах,

Как учит Павел тя В своих чистых словесах. Душа наша тѣлесним Не может доволна быть;

Она всігда Небесним Горит скуку наситить,

Как поток к Морю скор,

Так сталь к Магниту прядет, Пламень дрожит до гор,

Так Дух наш к Боїу взор рвет. Спѣши ж во вѣчну радость Крилмы умнимы штсель.

Ты там обновиш Младость,

Как быстропарній Орел.

ы треблаженна стать,

Всего паче словесе!

Кто в свой ум может взять, Развѣ сшедій с небесе.

Далі йде розчерк Сковороди.

8 Очевидно, це парафраза Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 20. Пор.: Шше во житїе Hd нвсё^ъ єсть.

9 "Свѣт неприступний" означав, як правило, Пресвяту Тройцю [див., наприклад: МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 43 (друга пагін.)].

10 Сковорода має на думці слова Христа: гтікі во Bd/иъ, йкш Згг/іи й^ъ нл нвс^ъ вьшХ вЙдатъ лице оцл /иоегш нвніігш (Євангелія від св. Матвія 18: 10).

11 Сковорода має на думці чудо уздоровлення сліпого, коли Христос сотвори вренїе СЗ П/іюновенЇА, й помада очи вреніс/иъ C/fbno/tiX, й рече g/иХ: йдй, о^/Иьшса въ кХп&іи СЇ/КАМ/ИСТ^Ь, ЄЖЄ СКЛ^бТСА ПОС/ІЛНЪ. Йде оуво й о^/ИВКА, й прїйде вЙда (Євангелія від св. Івана 9: 6-7). Про "купель Силоамскую" ідеться також у молитовних текстах [див., наприклад: Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 208 (друга пагін.)].

п Пор. з образом екзистенційної мандрівки в Івана Величковського: "Свѣт сей - то широким морем и пространим, / земля - заточенієм всѣм з рая вигнаним, / А небо єсть Отчизна, але ко небесним / двором трудно летѣти з тяжарем тВлесним" [Величкоесъкий І. Твори. - Київ, 1972. - С. 54].

13 Магніт - популярний емблематичний образ, який символізував, зокрема, душу, сповнену божественної любові [див.: Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. - Харків, 2004. - С. 112-113]. Він є, наприклад, у збірці «Symbola et emblemata» (182-ий малюнок з підписом: "Самопроизвольная сила. Мы охотно притягиваемся. Volentes trahimur" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 46—47]). Як писав Феофан Прокопович, "магніт відомий тими двома дивними здатностями, що притягує до себе залізо і що повертається до полюсів світу. Ці властивості не були відомі античним, бо ні Арістотель, ні Діоскорид, ні Пліній, ні Теофраст, ні Лукрецій, ні жоден інший стародавній грецький чи римський філософ не згадували нічого подібного про магніт" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 497].

14 Сковорода часто вживає слово мір у тому значенні, якого надала йому християнська

аскетична література. Наприклад, Ісаак Сириянин писав: "...світом я називаю

пристрасті" [Исаак Сириянин. Размышления / Пер. С. Аверинцева // Византия и Русь. -Москва, 1989. - С. 131; див. про це:Лосский Вл. Очерк мистического богословия Восточной Церкви // Мистическое богословие. - Киев, 1991. - С. 226]. Схоже значення слова мір подає

і словник Памви Беринди ("Мір: свѣт или сей свѣт, або тот свѣт. Метафорически: злыи люде..." [БериндаП. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 119]), і деякі інші джерела, наприклад, книга «Алфа і Омега»: "...злоба обрѣтастся во мнозѣ 'мир' глаголема" [Алфа і Омега. - Супрасль, 1788. - Арк. 329; пор.: Кизаревич Ф. Передмова до Акафіста 1625 р. // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. -С. 129; Прокопович Ѳ. Духовный регламент. - Москва, 1776. - С. 52].

15 Сковорода має на думці слова: Шше во житїе нвсё^ъ єсть, СЗнХдХже й спситє/іа жде/иъ, гда (імшего) ійса ^рт^і (Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 20).

16 В українській літературі ХѴІІ-ХѴІІІ ст. образ крил, найперше орлиних, мав цілу низку сакральних конотацій. Крила могли символізувати тут Старий та Новий Заповіт [див.: Транквіліон-Ставровецький К. Зерцало богословіи. - Унів, 1692. - Арк. 76], персонажів священної історії, зокрема Іллю та Єноха [див.: ГалятовськийІ. Ключ разумѣнія. - Київ, 1659. - Арк. 189 (зв.)], прип'яті до хресного дерева руки Спасителя [див.: РадивиловськийА.

Вѣнец Христов. - Київ, 1688. - Арк. 504 (зв.)], материнство та пренепорочне дівство Богородиці [див.: Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 551], необхідні для спасіння віру й добрі вчинки [див.: БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. -Арк. 321], безмовність та богомислення [див.: Карпович А. Казаньє на Преображеніє Господа Бога и Спаса нашего Іисуса Христа //ЛевшунЛ. В. Леонтий Карпович. Жизнь и творчество. - Минск, 2001. - С. 138 (додатки)] тощо.

17 Цей образ засновується на уявленні, згідно з яким орел злітає високо в небо й там "обновляєтся жегом солнцем" [БериндаП. Лексікон словеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627. - Ст. 150].

18 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 11.

19 Парафраза Книги пророка Ісаї 66: 14. Пор.: кшсти b<jlua йкш трлвл про^АвнХтъ.

20 Сковорода, для якого притаманний, як казав Дмитро Чижевський, "аскетичний гедонізм" [див.: CyzewskyjD. Skovoroda-Studien: I. Skovoroda und Angelus Silesius// Zeitschrift fur slavische Philologie. - 1930. - Bd. VII. - S. 24], а "веселіє серця" є синонімом справжнього життя [див.: Oljancyn D. Hryhorij Skoworoda (1722-1794): Der ukrainische Philosoph des XVIII. Jahrhunderts und seine geistig-kulturelle Umwelt. - Berlin; Konigsberg, 1928. - S. 107; AnqyalA. Die slawische Barockwelt. - Leipzig, 1961.

Відгуки про книгу Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: