Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

— організація виконання покарання у виді обмеження волі та забезпечен­ня оптимальних умов відбування покарання засудженими з метою їх виправ­лення і ресоціалізації;

— запобігання вчиненню засудженими нових злочинів;

— забезпечення правопорядку і законності, безпеки засуджених, а також персоналу, посадових осіб і громадян, які перебувають на їх території;

— залучення засуджених до суспільно корисної праці з урахуванням їх ста­ну здоров’я, загального і професійного рівнів;

— забезпечення охорони здоров’я засуджених;

— здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до законодавства.

Дисциплінарний батальйон виконує покарання у виді тримання в дисцип­лінарному батальйоні засуджених військовослужбовців строкової служби.

1. Дисциплінарний батальйон здійснює виконання кримінальних покарань (ч. 6 ст. 11 КВК), має спеціальний статус, визначений Положенням про цей суб’єкт кримінально-виконавчих відносин.

Дисциплінарний батальйон (окрема дисциплінарна рота) є військовою час­тиною, яку утримують за окремим штатом. Організаційну структуру і чисель­ність дисциплінарного батальйону визначає Міністр оборони України.

Контроль за діяльністю дисциплінарного батальйону, додержання у ньо­му вимог військових статутів та Положення про дисциплінарний батальйон здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України (п. 3 Положення).

2. Особи, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, ви­конують обов’язки та користуються правами, встановленими законодавством для військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України, з обме­женнями, передбаченими Положеннями про дисциплінарний батальйон (п. 6 Положення).

3. У дисциплінарному батальйоні відбувають покарання військовослуж­бовці тільки строкової служби. Відповідно до чинного законодавства України військова служба — це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних для неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. Одним із видів військової служби є строкова військова служба, яка є обов’язковою для громадян України (ст. 65 Конституції України).

До військовослужбовців строкової служби прирівнюються і курсанти шко­ли прапорщиків, якщо вони були зараховані до такої школи під час проходжен­ня строкової військової служби.

4. Тримання в дисциплінарному батальйоні — це вид основного покаран­ня, яке застосовується на строк від шести місяців до двох років (ст. 62 КК). При цьому зазначене кримінальне покарання може застосовуватися не лише тоді, коли воно вказане в санкції норми Особливої частини Кримінального ко­дексу України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вва­жатиме за можливе замінити позбавлення волі на такий самий строк. Разом з тим, до засуджених військовослужбовців, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні замість по­збавлення волі застосовуватися не може.

5. Засуджені, які відбувають покарання у виді тримання в дисциплінарно­му батальйоні, не підлягають звільненню від відбування цього покарання з ви­пробуванням (ст. 75 КК), але до них може бути застосоване умовно-достроко­ве звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК).

Порядок умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування по­карання зазначений у ст. 407 КПК України, статтях 81,154 КВК та п. 46 Поло­ження про дисциплінарний батальйон.

6. Дисциплінарний батальйон є військовою частиною, а тому самовільне за­лишення його засудженим створює склад злочину, передбачений ст. 407 або ст. 408 КК України.

1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на пев­ний строк, довічного позбавлення волі.

2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних ко­лоніях:

мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання — засудже­ні вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини

невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній міні­мального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середньо­го рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом;

мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання — чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тя­жкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, вста­новленому статтею 147 цього Кодексу;

середнього рівня безпеки — жінки, засуджені до покарання у виді довіч­ного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довіч­ного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в поряд­ку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покаран­ня у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочи­ну середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення во­лі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом;

максимального рівня безпеки — чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смер­тної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на пев­ний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбав­лення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в поряд­ку, передбаченому цим Кодексом.

3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній серед­нього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з госпо­дарського обслуговування.