Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
53 Неточна цитата з Книги Псалмів 77 (78): 33. Пор.: въ сХетѣ дше й^ъ.
54 Книга Псалмів 24 (25): 4.
55 Книга Псалмів 110 (120): 5.
56 У списку Б: говорит.
57 У списку Б: спрашивал.
58 У списку Б: "Странствованіе моє в разных краях свѣта сослало".
59 Слово меня подано за списком Б (у списках А і В його немає).
60 Початок речення подано за списком Б. У списках А та В натомість: "родила меня без очей, а я..."
61 У списку Б: ему.
62 Ім'я Ураній походить від гр. оѵраѵюс; - 'небесний'.
63 У списку Б слова "вскричал просвѣгценный" стоять після слова "брат".
64 Називаючи персонажів притчі Практиком та Обсерватором, Сковорода, певно, має на думці поняття "практика" й "теорія", що їх отці Церкви використовували задля того, щоб описати чин обоження [див.: МининП. Главные направлення древне-церковной мистики // Мистическое богословие. - Киев, 1991. - С. 344]. Зрештою, ці поняття виходять далеко за межі патристичної традиції. Досить пригадати хоч би Данте, який писав у своєму «Бенкеті» таке: "...Наше блаженство (те щастя, про яке йдеться) ми щонайперше можемо віднайти ніби недосконалим у житті діяльному, тобто в застосуванні моральних чеснот [аскетична "практика" (праліс,)], а потім ніби досконалим - у застосуванні чеснот інтелектуальних [аскетична "теорія" (вєсоріа)]. Обидві ці дії - вільні та найкоротші шляхи, які ведуть до вищого блаженства, що його тут досягти неможливо..." Данте Алигиери. Малые произведения. - Москва, 1968. - С. 252].
65 У списку Б: "всегда печатлѣется".
66 Прийменник с подано за списком Б. У списку А його немає.
67 Форму брате подано за списком Б (замість брат у списку А).
68 часхиНу речення після двокрапки подано за списком Б. У списку А натомість: "Мой Отец так меня Родил, что по Землѣ Ходить не моїу, ни ползать Руками", у списку В: "Мой меня так родил...".
69 Слово способен подано за списком Б (замість рожден у списках А і В).
70 Можливо, Сковорода має на думці слова: вре/ИА /иое легко єсть (Євангелія від св. Матвія 11: ЗО).
71 У списку Б: "око твоє".
72 У списку Б: гонящей.
73 У списку Б: его.
74 У списку Б: брате.
75 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 18: 19. Пор.: Ерлтъ СЗ врлтл по/иогус/иь, Йкш Гр<)ДЪ твердъ Й ВЫСОКЪ, Оукр^П/ІАСТСА же Йкоже ШСНОВ<)НОЄ царство.
76 Поєднання двох "сродностей" подано тут за допомогою формули христологічного догмата. Обидві вони, кажучи словами Дмитра Чижевського, "звязані між собою так само, як обидві природи - людська та божеська - в Христі. Вони -'ат^гптші^', 'а^єрісттйх;', 'ааиухитшд', 'аЬіацзєтшд', 'ахшриттш<;' - 'без змішання, але Й без розділення'" [Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. - Харків, 2004. - С. 105].
77 Сковорода говорить про "золоту мірноту". Мотив "золотої мірноти" був дуже популярний в українській культурі часів бароко. Думка, згідно з якою "щасливі тримаються середини" [(MohylaP.) ЛЮод, abo Kamien z procy prawdy Cerkwie swi^tey prawoslawney Ruskiey // Архив Юго-Западной России. - Киев, 1893. - Ч. І. - Т. IX. - С. 56], "цнота полягає в помірності" [Сакович К. Арістотелівські проблеми // Пам'ятки братських шкіл на Україні. Кінець XVI - початок XVII ст. - Київ, 1988. - С. 384], а доброго чоловіка прикрашає "мірнота в усьому" [Smotryc'kyj М. Kazanie па znamienity pogrzeb przezacnego у przewielebnego m^za, pana у oyca Leontego Karpowicza// Collected Works of Meletij Smotryc'kyj / With an Introduction by David A. Frick. - Cambridge, Mass., 1987. - Vol. 1. -P. 253], була на ту пору загальником, адже всяка галузка сфери моральності має тричленну структуру: "Medium, тобто середина, а два полюси побіля неї..., один край можна назвати недостатністю, другий - надміром, й обидва вони є на шкоду. Цнота завжди тяжіє до середини..." [Examen Obrony// Архив Юго-Западной России. - Киев, 1914. - Ч. І. - Т. VIII. - Вып. 1. - С. 579]. "Золотій мірноті" підлягала не тільки сфера моралі, що красномовно засвідчують твори Софронія Почаського [див.: Почаський С. Eux«QLcn;f|Qiov, албо Вдячность ясне превелебнВйшому в ХристВ єго милости господину отцу кир Петру Могилѣ // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. - С. 295], Стефана Калиновського [див.: Калиновский С. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. /
Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 186], Лазаря Барановича [див.: BaranowiczL. Nowa miara starey wiary. - Nowogrod-Siewierski, 1676. -S. 99], Феофана Прокоповича [див.: Prokopowicz Th. De arte poetica libri III ad usum et institutionem studiosae iuventutis roxolanae. Dictati Kioviae in orthodoxa Academia Mohileana. Anno Domini 1705. - Mohiloviae, 1786. - P. 184], Стефана Яворського [див.: Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 173], Дмитра Туптала [див.: Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго. - Киев, 1824. - Ч. 1. - С. 215], Івана Максимовича [див.: Максимович І. Царскій путь креста Господня. - Чернігів, 1709. - Арк. 25 (зв.)] та інших, але й віра [див.: Examen obrony, to iest Odpis na script Obrona werificatii nazwany // Архив Юго-Западной России. - Киев, 1914. - Ч. I. - Т. VIII. - Вып. 1. - С. 579; Smotryc'kyj М. Obrona verificaciey // Collected Works of Meletij Smotryc'kyj / With an Introduction by David A. Frick. - Cambridge, Mass., 1987. - Vol. 1. - P. 452], ба навіть христологічний догмат
