Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.) - Михайло Юрійович Відейко

[28] Цей термін «πιλοφορικῶν» взятий дослідником із твору античного автора Лукіана Самосатського «Скіф або гість». Проте не зрозуміло, який саме прошарок скіфського суспільства мав на увазі давньогрецький письменник.

[29] Докладніше про це див. «Звіриний стиль», с.162.

[30] Щодо кельтських теонімів див.: Калыгин В. Этимологический словарь кельтских теонимов. — М., 2006.

[31] Cunliffe B. The Ancient Celts. Harmondsworth: Penguin, 2000. P. 188.

[32] Конча С. К реконструкции индоевропейской мифологии // Происхождение языка и культуры: древняя история человечества. — 2007. — № 2. — С. 37–41.

[33] Koch J. T. Lugus // Celtic Сulture: A historical encyclopedia. Vol. III. Santa-Barbara, Denver, Oxford, 2006. P. 1203.

[34] Blažek V. Celto-Slavic parallels in mythology and sacral lexicon // Parallels between Celtic and Slavic. Studia Celto-Slavica 1. Coleraine, 2005. P. 74–85.

[35] Див.: Казакевич Г. Закарпатська легенда про Поган-Дівча та балканські культи богині-вершниці Збірник статей на вшанування 70-річчя видатного україніста Словаччини Мирослава Сополиги. — К., 2016. — С. 262–272.

[36] Докладніше див. «Онуки Борисфена», с. 116.

[37] Докладніше див. «Скіфо-перська війна», с. 30.

[38] Докладніше про це див. «Золото Скіфії», с. 169..

[39] Див. «Звіриний стиль», с. 162.

[40] Слід зауважити, що давньогрецьке слово φιάλας може перекладатися, як фіала, а не чаша.

[41] Давньогрецьке слово κύλικα може перекладатися, як кілік або чаша, а не глек.

[42] Стернувати (заст.) — керувати рухом судна, човна. — Прим. ред.

[43] Праща — стародавня ручна зброя для метання каменя. — Прим. ред.

[44] Див.: Jacobsthal P. Early Celtic art. Oxford : Clarendon Press, 1944.

[45] Gosden C., Hill J. D. Introduction: re-integrating ‘Celtic’ Art // Rethinking Celtic Art. Eds. D. Garrow, C. Gosden, J.D. Hill. Oxford : Havertown, 2014. P. 3–9.

[46] Ginoux N., Images and visual codes of early Celtic warrior elite (5th — 4th centuries BC). In: Pare C. (Hrsg.). Kunst und Kommunikation. Zentralisierungsprozesse in Gesellschaften des Europäischen Barbarikums im 1. Jahrtausend v. Chr., Mainz, 2012. P. 179–190

[47] Lewis-Williams J.D. Harnessing the Brain: Vision and Shamanism in Upper Paleolithic Western Europe // Beyond art: Pleistocene image and symbol. Eds. M.W. Conkey, O. Sopher, D. Stratmann, N.G. Jablonski. Berkeley : University of California Press, 1996. P. 324–326.

[48] Козак Д. Венеди. — К., 2008. — С. 43.

[49] Czarnecka K. Germanic weaponry and its Celtic background // JRMES. 1997. Vol. 8. P. 292–293.

[50] Див. «Металурги і ковалі залізного віку», с. 219, та «Транспорт і торгові шляхи», с. 232.

[51] Докладніше про це питання див. «Розквіт Скіфії», с. 36.

[52] Див. «Золоті кургани Скіфії», с. 47.

[53] Про збою скіфів див. «Непереможні: військова справа скіфів», с. 244.

[54] Ми не беремо під сумнів його існування. На функціонування, напевно, кількох ранніх металургійних центрів у Карпато-Подунав’ї вказують і знахідки шлаків на поселеннях і наявність родовищ руд. Тому надзвичайно цікавими будуть результати подальших досліджень і співвіднесення родовищ із центрами виробництва, які за нашими припущеннями, що ґрунтуються на спостереженнях у Криму, можуть міститися поряд із родовищами.

[55] Враховуючи, що розкопки кизил-кобинських поселень проходили до застосування металодетектора в археологічних дослідженнях, відсутність металевих виробів можна пояснити саме цим чинником. Це підтверджує і той факт, що із цих розкопок відомі переважно великі металеві речі.

[56] Докладніше див. у «Монетна справа», с. 196.

[57] Rustoiu A. Masters of metals in the Carpahian basin (workshops, production centers and funerary manifestations in early and middle La Tène // Ephemeris Napocensis. 2009. XIX. P. 11.

[58] Karl R. Altkeltische Sozialstrukturen. Budapest: Archaeolingua, 2006. S. 291–327.

[59] Котигорошко В. Верхнє Потисся в контексті стародавньої історії Карпато-Дунайського ареалу. — Ужгород, 2003. — С. 37.

[60] Rustoiu A. Masters of metals… P. 8.

[61] Крушельницкая Л. Кельтський памятник в Верхнем Поднестровье // Краткие сообщения института археологии. 1965. — Вып. 105. — С. 122.

[62] Докладніше див. «Золото Скіфії», с. 169.

[63] Дослідники відмічають строкатість у поховальних традиціях ранніх скіфів Північного Кавказу і не виключають можливості того, що принаймні частина зі згаданих пам’яток, що включені до кола скіфської археологічної культури, все ж може бути залишена історичними кіммерійцями.

[64] Визнаючи можливість того, що у створенні скіфської культури взяли участь вихідці з Азії, гіпотези про існування «скіфо-сибирского единства» або «скифов Сибири» не витримують жодної критики. Скіфія є суто східноєвропейським культурним явищем.

[65] Звичайно, що історичні паралелі вказують лише на подібність у стереотипах поведінки та військової культури кочовиків, але жодним чином не свідчать про спорідненість вказаних племен.

[66] Докладніше про це див. «Скіфо-перська війна» (ч. 1).

[67] Слід відзначити, що перші античні пам’ятки в регіоні з’являються ще у третій чверті VIІ ст. до н. е., відтоді фіксуються перші імпорти на лісостепових пам’ятках.

[68] Термін «цар» відносно скіфських правителів було впроваджено внаслідок перекладу слова басилевс (Βασιλεύς), який у цьому контексті вживали античні автори. Хоча владна структура скіфів була далека від монархії у класичному розумінні цього слова.

[69] Тут Геродот використав ім’я грецького бога війни. Можливо, таким чином він прагнув без зай­вих слів вказати своєму читачеві на функцію скіфського божества. Імовірно, однак, що правдиве ім’я скіфського бога війни було табуйоване для чужоземця і через це лишається невідомим і для нас.

[70] Див. «Золото Скіфії» с. 169.

[71] Докладніше див. «Ольвія проти Македонії (похід Зопіріона)» (ч. 1).

[72] Rapin A. L’Armament celtique en Europe: Chronologie de son Evolution Technologique du Ve au Ier s. av. J.-C. // Gladius. 1999. № 19. P. 67.

[73] Brunaux J.-L., Lambot B. Armement et guerre chez les Gauloise. 450-52 av. J.-C. — P., 1987. — P. 39, 45.

[74] Pleiner R. The Celtic Sword. Oxford: Clarendon Press, 1993. p. 134–156, 164; tab 9.

[75] Докладніше про це див. «Сутінки: три Скіфії» (ч. 1).

[76] Останнім часом ця думка дістала значну підтримку. Докладніше див. «На східних рубежах кельтського світу» (ч. 1).

[77] Докладніше про кельтів див. «На східних рубежах кельтського світу» (ч. 1).

[78] Тут їхні нащадки проживуть понад тисячу років. Докладніше про їхню долю див. «Готія в Криму», с. 411.

[79] Зведення таких знахідок станом на кінець 50-х років ХХ ст. можна знайти у виданні: М. Ю. Брайчевський. Римська монета на території України. — К., 1959.

[80] Щоправда, серед його предків були також елліни — з-поміж захоплених іще у скіфських війнах рабів.

[81] Як відомо, Борисфеном греки називали Дніпро.

[82] У перекладі з гуннської «орда» означає «армія».

[83] У такому разі це збігається із датою іншої великої битви — Грюнвальдською 1410 р.

[84] Найімовірніше, ця алегорія має витоки у християнській традиції, а вороги імператора, за визначенням, є породженням темних сил.

[85] Уперше книга про це відкриття вийшла у Німеччині 1884 року: Werner J. Der Grabfund von Malaja Perescepina und Kuvrat, Kagan der Bulgaren. — Munchen, 1984.

[86] Докладніше про це у статті: В. Комар. Ранние хазары в Северном Причерономорье