Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Наука, Освіта » Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.) - Михайло Юрійович Відейко

Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.) - Михайло Юрійович Відейко

Читаємо онлайн Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.) - Михайло Юрійович Відейко
у степовому Криму. Тоді, упродовж ХІ–ХІІІ ст., у Готії зводиться кілька нових укріплень, найважливішими з яких є Сюрень і Чуфут-Кале, тоді як інші фортеці — Ескі-Кермен, Бакла, Тепе-Кермен — перетворюються на малі міста зі щільною міською забудовою. У їх архітектурі очевидним є візантійський вплив. Катепанат тоді намагається реалізовувати традиційні стратегічні прагнення Візантії у регіоні — захист міст узбережжя, передусім Херсона, від зовнішньої загрози шляхом підтримування контролю над фортецями гірського Криму.

Системна військова політика Візантії в Криму обривається 1204 р. після захопленням столиці імперії Константинополя хрестоносцями і навряд чи є підстави говорити про її відродження у останній третині ХІІІ — середині XV ст. Імперія в цей час умовно зберігала за собою певні Кримські володіння лише внаслідок історичної інерції, наявності певних економічних контактів і — найбільшою мірою — завдяки приналежності до єдиного культурного поля.

Список скорочень

ВДИ — Вестник древней истории

МИА — Материалы и исследования по археологии СССР

РА — Российская археология

СА — Советская археология

BPS — Baltic-Pontic Studies

SP — Stratum Plus

Література

Абашина Н., Відейко М. Повість про велике розселення слов’ян. — Київ, 2011.

Айбабин А. И. Этническая принадлежность могильников Крыма IV — первой половины VII в. н. э. // Материалы к этнической истории Крыма. — Киев, 1987.

Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма. — Симферополь, 1999.

Айналов Д. В. Развалины храмов // Памятники христианского Херсонеса. — Вып. I. — Москва, 1905, — С. 1–15.

Аксенов В. С., Михеев В. К. Население хазарского каганата в памятниках истории и культуры. «Сухогомольшанский могильник VII-Хвв.»//Хазарский альманах. — Харьков, 2006. — Т. 5.

Артамонов М. И. История хазар. — Ленинград, 1962.

Археологія Української РСР. — Київ, 1971–1974. — Т. I–III.

Археология Украинской ССР. — Київ, 1985-1986 . — Т. 1–3.

Ауліх В. В. Зимнівське городище — слов’янська пам’ятка VI-VII ст. н.е. в Західній Волині. — Київ, 1972.

Баран В. Д. Черняхівська культура. — Київ, 1981.

Баран В. Д. Пражская культура Поднестровья. — Київ, 1988.

Баран В. Д. Давні слов’яни. — Київ, 1998.

Баран В. Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р. В. Походження слов’ян. — Київ, 1991.

Баран В. Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. — Київ, 2005. — С. 23–49.

Баранов И. А. Таврика в эпоху раннего средневековья. — Киев, 1990.

Березовец Д. Т. Раскопки в Верхнем Салтове в 1959–1956 гг.// Краткие сообщения Института археологии АН УССР. — Киев, 1962. — Вып. 12. — С. 18–22.

Бідзіля В. І. Залізоплавильні горни середини І тис. н.е. на Південному Бузі // Археологія, 1963. — Т. XV.

Бобринский А. А. Перещепинский клад // Материлы по археологии России. — № 34.

Боровський Я. Є. Походження Києва. Історіографічний нарис. — Київ, 1981

Брайчевський М. Ю. Коли і як виник Київ. — Київ, 1963.

Брайчевський М. Ю. Римська монета на території України. — Київ, 1959.

Брайчевський М. Ю. Біля джерел слов’янської державності. — Київ, 1964.

Брайчевський М. Ю. Походження Русі. — Київ, 1968.

Веймарн Е. В., Айбабин А. И. Скалистенский могильник. — Київ, 1993.

Вернер И. Погребалната находка от Малая Перешчепина и Кубрат-хан на българите. София, 1988.

Высотская Т. Н. Усть-Альминское городище и некрополь. — Киев, 1994.

Грінченко В. А. Пам’ятка VIII ст. в с. Вознесенка//Археологія, 1950. — Т. ІІІ.

Давня історія України. Слов’яно-руська доба. — Київ, 2000. — Т. 3.

Дзиговский А. Н. Очерки истории сарматов Карпато-Днепровских земель. — Одесса, 2003.

Драчук В. С. Системы знаков Северного Причерноморья. — Киев, 1975.

Етнічна історія давньої України. — Київ, 2000.

Залесская В. Н., Засецкая И. П., Каспарова К. В., Львова 3. А., Маршак Б. И., Соколова И. В., Щукин М. Б. Съкровище на хан Кубрат. Култура на българи, хазари, славяни. — София, 1989.

Засецкая И. П. Культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху. — С.-Петербург, 1994.

Зубарь В. М. Северный Понт и Римская империя. — Киев, 1998.

Зубарь В. М. Таврика и Римская империя. Римские войска и укрепления в Таврике. — Киев, 2004.

Зубарь В. М., Зинько В. Н. Боспор Киммерийский в античную эпоху. — Симферополь-Керчь, 2006.

Зубарь В. М., Сон Н. А. Северо-Западное Причерноморье в античную эпоху. — Симферополь, 2007. — С. 84–88.

Зубарь В. М., Хворостяный А. И. От язычества к христианству. — К., 2000.

Іванцов І. О. Стародавній Київ. — Київ, 2003.

Історія української культури. — Київ, 2001. — Т. 1.

Иванчик А. И. Киммерийцы. Древневосточные цивилизации и степные кочевники в VIII–VII веках до н. э. — Москва, 1996.

Козак Д. Венеди. — Київ, 2008.

Комар А. В. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточной Европы, Vita Antiqua 2, 1999. — С. 111–136.

Комар О. В. Ранні хозари у Північному Причорномор’ї // Археологія, 2000. — № 1. — С. 130–142.

Комар А. В. Исторические предпосылки возникновения легенды о полянской дани хазарам по археологическим данным // Хазары, евреи и славяне. — Москва-Иерусалим, 2005. — Т. 16. — С. 207–219.

Комар А. В. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала VIII в., [в:] А. В. Евглевский (ред.), Степи Европы в эпоху средневековья, Донецк (Донецкий национальный университет), 2006, т. 5: Хазарское время, с. 7–244.

Комар А. В. Раздел 6.2. Кочевники восточноевропейских степей второй половины VI — первой половины VIII в. В: Досымбаева А., Жолдасбеков М. (ред.). Западный Тюркский каганат. Атлас. Астана: Service Press, 2013. — С. 671–737.

Крыганов А. В. Крупный пункт (город) Хазарии // Восточноевропейский археологический журнал, 2001. — № 1(8): http://www. archaeology.kiev.ua/journal

Кучера М. П. Слов’яно-руські городища VIII–IX ст. між Саном і Сіверським Дінцем. — Київ, 1999.

Лосицький Ю. Г. Про візантійські базиліки Херсонеса // Археологія. — 1991. — № 2. — С. 83–97.

Магомедов Б. В. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001.

Магомедов Б. В. Ольвія і варвари в пізньоантичний період. — Археологія, 2007. — № 4. — С. 47–53.

Магомедов, Б. В. 2008. Мистецтво перехідного періоду: від античності до середньовіччя. Черняхівська культура. В: Скрипник, Г. (ред.). Історія українського мистецтва, Т. 1. Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ. — С. 580–603.

Михайлина Л. Слов’яни VIII–X ст. між Дніпром і Карпатами. — Київ, 2007.

Нидерле Любор. Бытъ и культура древнихъ славянъ. — Ужгород, 2007.

Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — Київ, 1990.

Паршина Е. А. Средневековая керамика Южной Таврики // Феодальная Таврика. — Київ, 1974.

Петрашенко О. В. Волинцевська культура на Правобережному Подніпров’ї // Археологія, 1989. — № 2.

Петров В. П. Етногенез слов’ян. — Київ, 1972.

Пиоро И. С. Крымская Готия. — Киев, 1990.

Плетнева С. А. От кочевий к городам. — Москва: Наука, 1967.

Полин С. В. От Скифии к Сарматии. — Киев, 1992.

Приходнюк О. М. Археологічні пам’ятки Середнього Придніпров’я VI–IX ст. н. е. — Київ, 1980.

Приходнюк О. М. Пеньковская культура. — Воронеж, 1998

Приходнюк О. Гуни та протоболгари в Європі. — Київ, 1999.

Приходнюк О. М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.) — Київ-Чернівці, 2001.

Приходнюк О. М. Пастирське городище.  — Київ-Чернівці, 2005.

Прокопий Кессарийский. История войн // Свод древнейших письменных известий о славянах. — Москва, 1994. — Т. I (I–IV вв.). — С. 170–250.

Рашев Р. Прабългарите през V–VII век. —

Відгуки про книгу Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.) - Михайло Юрійович Відейко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: