Від нікчеми до надлюдини - Ігор Кузьма
«Я завжди першим ділом думаю про те, чи є наші знання про щось правдою. Може бути, є якесь інше пояснення? Я робив це з перших класів школи. Я завжди все заперечував. Це доводило батьків до сказу. Я ніколи їм не вірив і завжди вимагав відповідати на питання «чому?». Потім я намагався зрозуміти, чи має сенс їх відповідь.» Головною перешкодою на шляху до справжніх інновацій, на думку Маска, є звичка людей мислити аналогіями. В результаті в більшості випадків вони просто намагаються зробити щось краще, замість того щоб створювати щось нове.
Маск думає принципово інакше: «У фізиці є поняття основоположних принципів. Ти препаруєш реальність до її фундаментальних підстав. І починаєш вибудовувати аргументацію звідти. Це вимагає великих ментальних зусиль». «Думати про компанію уві сні і наяву — сім днів на тиждень і без перерв. Завжди залишатися максимально зосередженим на створенні чудових продуктів майбутнього. Це саме те, що потрібно робити на старті.»
«Потрібно бути готовим до того, що компанія може розвалитися в будь-яку хвилину. Заснувати стартап — це як їсти скло і дивитися в безодню, так як передчуття невдачі ніколи вас не залишить.»
Марк ЦукербергМарк Цукерберг — засновник і розробник популярної мережі Facebook, наймолодший мільярдер в історії. У 2010 році він визнаний людиною року за версією американського журналу Time. Як пояснює видання, 26-річний мільярдер був обраний персоною року за те, що «об'єднав понад півмільярда осіб і намалював карту соціальних відносин між ними, створив нову систему обміну інформацією, і змінив наше життя».
У березні 2011 року соцмережа домоглася рекорду в оцінці своєї ринкової вартості — $ 85 млрд. У 2010 році число користувачів Facebook перевищила 500 млн чоловік, а фігуру Цукерберга «міфологізував» Голлівуд — восени 2010 року на екрани вийшов фільм «Соціальна мережа» про історію створення та розвитку Facebook.
«У світі, де соціальні структури понад усе, віртуальне, загальнодоступне досьє — це інформаційна бомба. І взагалі, якщо у людини є мізки, вона просто не має морального права, працювати не на себе, віддаючи більшу частину свого часу і результати своїх досягнень своєму роботодавцю.»
Марк ЦукербергМарк народився 14 травня 1984 року у місті Уайт-Плейнсі на південно сході штату Нью-Йорк. Він був другим з чотирьох дітей і єдиним сином у інтелігентній родині стоматолога і психіатра. Про те, що світ ділиться на програмістів і користувачів, Марк дізнався, коли йому виповнилося 10 років і він отримав свій перший ПК (Quantex 486DX на процесорі Intel 486). Користувачі на комп'ютері працюють. Програмісти за допомогою комп'ютера змінюють світ.
Після появи комп'ютера Марк відчув себе жахливо дорослим і від нової іграшки перший час буквально не відходив. Вже через пару місяців йому набридло просто міняти колір бекграунду, і він почав читати розумні книжки, вирішивши навчитися чогось більш корисного, а саме — програмування. Читання пішло на користь. З програмними хитрощами Марк освоївся відмінно і, ще навчаючись в старшій школі, написав кілька дрібних програм, наприклад, комп'ютерну версію популярної настільної гри Risk. Але не всі його вироби були такі невинні. В принципі, і сам Цукерберг каже, що він не хотів би відразу створювати щось глобальне, але радий би зробити купу прикольних дрібниць, і ось програма Synapse якраз відноситься до таких. Він написав її для себе. Програма являла собою розумний mp3-плеєр, який, уважно вивчивши переваги власника і з'ясувавши, яку музику, в який час доби і як часто, він слухає, здатний був генерувати плейлисти самостійно, «вгадуючи», які треки господареві захочеться почути саме зараз. Незвичайною програмою зацікавилися, ні багато, ні мало, в Microsoft, а самим Цукербергом — і в Microsoft, і в AOL. Однак юне дарування відхилив пропозиції гігантів про покупку Synapse, а потім чемно відкинуло і їх запрошення до співпраці. Ось так просто, Марк відмовився від декількох десятків, а може, і сотень тисяч доларів, і роботи в одній з топових IT-корпорацій світу.
Дивно, що при такій захопленості Цукерберг знаходив час і для інших занять: прекрасно встигав з математики та природничих наук. З ентузіазмом віддавався такому неординарному спорту, як фехтування. Занурювався в античність, вивчаючи стародавні мови. Одного разу три місяці шкільних канікул провів в літній школі на курсах давньогрецької мови. Правда, передумав вступати на відповідне відділення, але вміння читати і писати на обох класичних мовах зберіг. А в університеті вибрав досить несподівану, хоча і зрозумілу дисципліну — психологію. Університетська успішність була так собі: пристрасть до програмування забирала надто багато часу. Часом підготовка до іспитів вимагала неординарних рішень, як, наприклад, в епізоді з 500 картинами на курсі з історії мистецтва. До іспитів залишалося два дні, і прочитати хоч щось про кожне полотно було неможливо. Цукерберг швиденько створив сайт, на кожній сторінці якого поставив по картині, і попросив однокурсників висловитися з приводу творів. «Через дві години, — згадує раціоналізатор, порівнюючи себе з Томом Сойєром, що фарбував паркан за допомогою комерційної кмітливості, - кожна картина обросла коментарями, і той іспит я здав на відмінно».
У внутрішній комп'ютерній мережі Гарварда був розділ, куди студенти викладали свої фотографії і особисті дані. Фотографії були так собі — звичайні фас і профіль, напружений вираз осіб. І тут юному Марку прийшло в голову попустувати: він зробив програму, яка вибирала дві випадкові особи і пропонувала порівняти, хто сексуальніший. Від бажаючих провести порівняльний аналіз не було відбою. До вечора першого дня сайт переглянули чотири тисячі осіб. Коли число відвідувачів перевалило за двадцять тисяч, через перевантаження впав сервер. Марк постав перед комісією з комп'ютерних зломів. По голові Цукерберга за це, звичайно, не погладили
