Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
195 Чотири вітри, згідно з грецькою міфологією: Борей (північний вітер), Евр (східний вітер), Зефір (західний вітер) та Нот (південний вітер).
196 Фразу д^ъ віры взято з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 4: 13.
197 Історію зцілення сиріянина Неємана від прокази подано в 5-ій главі Четвертої книги царств. Неєман згадується і в «Молитвослові»: "Єліссеом пророком твоим проказу Неєммана сѵріанина очистивый" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 536].
198 Ідеться про іконографію "всевидящого Ока".
199 Євангелія від св. Івана 4: 22.
200 Сковорода говорить тут про епіклезу.
201 Сковорода має на думці слова: сХдъ севі истъ й пі'етъ, не р^сХждлА ті/id гдна (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 11: 29).
202 Євангелія від св. Матвія 27: 5.
203 Гр. проофора - 'приношення, дар'.
204 Книга Псалмів 50 (51): 8.
205 Книга Псалмів 50 (51): 15.
206 Можливо, це парафраза Книги Суддів 9: 13. Пор.: вїно /иое, вєсє/іацієє вга й человіки.
207 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 48 (49): 15. Пор.: слеутв о|™сетъ а.
208 Неточна цитата з Книги пророка Єремії 12: 2. Пор.: влщ єси тьі оуттъ й^ъ, далече же СЗ оутрбвъ й^ъ.
209 Див.: Книга пророка Даниїла 14: 27.
210 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 15. Пор.: той твою В/іюстй вХдетъ главі.
211 Сковорода має на думці або слова: се, прїидХ: въ главщнк книжні писано єсть ш /ині (Книга Псалмів 39 (40): 8), або слова: се, йдХ: въ главщнк книжній нлпиыса ш /ині (Послання св. ап. Павла до євреїв 10 : 7).
212 Книга Псалмів 18 (19): 5.
213 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 15. Пор.: той твою В/іюсти вХдетъ главі.
214 Таке раптове закінчення розмови є одним зі старих конклюзивних топосів: "Мусимо закінчувати, бо вечоріє" [див.: Курціус Е.-Р. Європейська література і латинське середньовіччя / Пер. з нім. Анатолій Онишко. - Львів, 2007. - С. 105]. Наприклад, саме так закінчується трактат Ціцерона «Про оратора» або діалог Марка Мінуція Фелікса «Окта-вій» [див.: Марк Минуций Феликс. Октавий // Ранние отцы Церкви: Антология. - Брюссель,
1988.-С. 590].
Діалог, или Разглагол о Дрёвнем Мірѣ
Любёзному Другу Михайлу Іоанновичу Ковалізнскому1 Пйсан 1772-го Года. Дай в Дар 1788-го
*
Возлюбленный Друже Михайле!
Пріймй от мене маленькій сей Дарик. Дарую тебѣ мою Забавочку2. Она Божественная. Разглагол о Дрёвнем Мірѣ. Чтб ли есгь найдревнізйінее? Бог. Ты родйлся любйтися с Богом. Пріймй сію мою Лепту. Читай. Мудрствуй. Прирастй Её. И возрастй Её. От Зерна изыйдет благосѣннолйственный Дуб Мамврійскій3. Сѣнь его вмѣстйт хоть Все-вселенную... Мнбзи глаголют, Что ли діілает в Жйзни Сковорода? Чем забавляется? Аз же о Господѣ радуюся. Веселюся о Бозѣ Спасѣ моем...4
Забава, Рймски Oblectatio5, Еллински Діатріба6, Славёнски Глум7, или Глумлёніе, есгь Корѵфа8, и Верх, и Цвѣт, и Зерно Человѣческія Жйзни. Она есть Чентр9 каждыя Жйзни. Всѣ Дѣла коеяждо Жйзни сюда текут, будьто Стёбліе преобразуяся в Зерно. Суть Н іікіп, без Центра живугціи, будьто без Гавани пловугціи. А я о растлѣнных не бесіздую10. Своя Коемуждо видь Забава мйла. Аз же поглумлюся в Заповѣдех Візчнаго11. Ты вѣси, яко люблю Его и яко Он возлюбйл мя есгь12. Речеши, Како 10 Заповѣдей довлѣют в Долголѣтную Забаву? Тфу! Агце бы и Сугубый Маѳусалов Вѣк13, и тогда довлѣют. Ах! Все Омерзѣніем и во Омерзѣніе исхбдит, развѣ Святыни. Ах! не всуе Давйд: "Дйвна (де) Свидѣн[ія] твоя"14. Все предваряют, все печатлѣют. Всякой Кончйнѣ суть Концём и Останком без Мёрзосги. Вѣчная Мати Святыня кбрмит мою Старосгь. Я Сосца Ея сосу без Омерзѣнія15. И алчу паче и паче16. Я во Візки буду с Нею, а Она со мною. Вся бо прехбдят, Любёзная же ЛюбОвь? Ни17! Кратко регцй: се есгь Діатріба и Типйк18 моея Жизни!
"Блажен Муж, йже в Премудрости умрёт и Иже в Разумѣ своем поучается Святынъ, размышляя Путй Ея в Сёрдцѣ своем, и в Сокровённых Ея уразумйтся..,"19
Любёзный Друже! Есмь и пребуду твой Данійл Мёінгард20.
Основініе Діілога
"Помянух Дни Дрёвнія". Ч'албм 14221.
"Воззрйте на Дрёвнія Рбды". Сирах22.
"Снѣсте Вётхая Вётхих". Мойсёй23.
"Помянух Судбьі твоя от Візка, Господи, и утізінихся"24.
"Повѣдаша мнѣ Законопреступницы Глумлёнія,
но не яко Закон твой, Господи". Ч/ал[бі] 11825.
Sola Veritas, est dulcis, viva, Antiquissima.
Cetera Omnia sunt Foenus, et heri natus Fungus26.
Разглагол o Дрёвнем Мірѣ
Лйца:
Аѳанагій. Іяков. Лбнгин. Ермблай. Григорій.
Григ[оріЙ]. Посмбтрим же нынѣ на Прирбдныя Богопроповѣдники. Заглянем в Древняя Лѣта, агце хбщете.
Аѳан[асіЙ]. О Преславное Позорище! Но коим Образом мбжно вйдѣть Дрёвняя Лѣта? Мбжно ли на тбе взирать, Что уже протекло? Аще же протекло, тогда не вйдное. Како же взирать?
Лонг[ин]. Аще открывается Ѳёатр самых Древнѣйших Времён, тогда мбжно вйдѣть и Людёй. Вода без Рыб, Воздух без Птиц, а Врёмя без Людёй быть не может.
Аѳан[асіЙ]. Како же мбжно вйдѣть Прошёдшая Бремена?
Іяков. Так мбжно вйдѣть, как Вчерашній Житія твоего День, а вчерашній День так, как Днёшнее, прошёдшее Утро, а Утро так, как Пол-Часа сего, в коем находимся. Се ньінѣ течёт Десятый Час, 30-четвёртая Минута, 1772-е Лѣто от Христа, Пятый-надесят День Мѣсяца Маіа. Наконёц, Половйну Десятаго Часа сего Прошёдшую, так вйдѣть мбжно, как 4 Минуты. Вот! только что протекли они. А тепёрь 5-я вторь'ія Половйны Минута. Взгляньте на Часьі!..
Аѳан[асіЙ]. Что надлёжит до Вчерашняго Житія моего Дня, Он мнѣ во всей Жйзни есгь сладчайшим Позбром.
Лонг[ин]. Как так?
Аѳан[асіЙ]. Господи! не мнѣ, но Имени твоєму Слава...27 Похвалюся о Господѣ пред Другами. Вчера довелося в
