Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
У приміщеннях гуртожитків крім спальних кімнат з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправних колоніях, де відбувають покарання засуджені жінки, обладнуються кімнати особистої гігієни.
Житлові приміщення повинні мати централізоване опалення, достатнє природне та електричне освітлення, бути радіофікованими, відповідати правилам санітарії та гігієни. У холодну пору року температура в жилих приміщеннях виправної колонії повинна підтримуватися на рівні не нижче 18 °С.
Частина 1 ст. 115 КВК України встановлює, що норма житлової площі на одного засудженого не може бути меншою від:
— 3 кв. метрів — у виправних колоніях;
— 4 кв. метрів — у виховних колоніях і виправних колоніях, призначених для тримання жінок;
— 5 кв. метрів — у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз у стаціонарі.
Кожному засудженому в гуртожитку надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого, постільні речі, табурет та одна приліжкова тумбочка на двох засуджених. У приліжкових тумбочках засуджені мають право зберігати: засоби особистої гігієни, підручники і учбове приладдя, літературу та періодичні видання, письмовий папір, зошити, авторучки, конверти та інші предмети, не заборонені для зберігання.
3. Засуджені забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі та кліматичних умов згідно з нормами, встановленими наказом ДДУПВП від 10 серпня 2000 р. № 162 «Про введення в дію Інструкції про порядок забезпечення речовим майном та введення в дію тимчасових норм належності речового майна для засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, та осіб, які утримуються у слідчих ізоляторах і лікувально- трудових профілакторіях Державного департаменту України з питань виконання покарань».
У виправних колоніях засуджені носять одяг єдиного зразка (ч. 4 ст. 102 КВК), а засуджені до довічного позбавлення волі — спеціального зразка (ч. 1 ст. 151 КВК). У лікувальних закладах засуджені теж забезпечуються спеціальним одягом і взуттям.
Засудженим надається відповідне банно-пральне обслуговування. Згідно з Положенням про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, затвердженим наказом ДДУПВП від 11 жовтня 2006 р. № 193, миття у лазні засуджених здійснюється не менш як один раз на 7 днів з обов’язковою одночасною заміною білизни. У комплект білизни, яка підлягає обов’язковій заміні при кожному митті, входять два простирадла, наволока подушкова верхня та рушник. У разі потреби для підтримання особистої гігієни засуджені приймають душ у гуртожитках у спеціально облаштованих для цього місцях не менш як два рази на тиждень. Засуджені забезпечуються милом і мийними засобами за нормами, встановленими наказом ДДУПВП від 10 листопада 2003 р. № 212 «Про норми витрат мила та мийних засобів для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, курсантів і слухачів навчальних закладів, осіб рядового і молодшого начальницького складу та працівників кримінально-виконавчої системи».
У виправних колоніях засудженим надаються й інші платні послуги, у тому числі фотографування, прокат кіно- та відеофільмів, додаткове медичне обслуговування, ремонт одягу, взуття, годинників, електробритв та інший дрібний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання, послуги перукаря та інші послуги.
4. Засудженим надається триразове гаряче харчування, відповідно до Положення про організацію харчування осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, затвердженого наказом ДДУПВП від 30 червня 2006 р. № 126, та Норми належності майна продовольчої служби слідчих ізоляторів, установ виконання покарань і лікувально-трудових профілакторіїв, затвердженої наказом ДДУПВР від 8 липня 1999 р. № 80.
Залежно від соціального статусу, характеру зайнятості на роботі, місцезнаходження засуджених постановою КМ України від 16 червня 1992 р. № 336 передбачено 11 різних добових норм харчування, які відрізняються певним асортиментом продуктів і сумарною енергетичною цінністю: № 1 — загальна; № 2 — для засуджених, зайнятих на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці; № 3 — для осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах; № 4 — для засуджених, які тримаються в ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки; № 5 — для засуджених, які тримаються у виховних колоніях; № 6 — для осіб, які тримаються у лікувально-трудових профілакторіях; № 7 — для засуджених, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; № 8 — для хворих, які перебувають на лікуванні у лікувальних закладах і медичних частинах установ виконання покарань; № 9 — для вагітних жінок і матерів-годувальниць, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах; № 10 — для дітей, які перебувають з матерями у слідчих ізоляторах і будинках дитини при виправних колоніях, в яких тримаються їх матері; № 11 — для засуджених, які переміщуються до місця відбування покарання, з одного місця відбування покарання до іншого, та осіб, які звільнені від відбування покарання і прямують до місця проживання. Кожна норма харчування поділяється на загальну норму й норму дієтичного харчування. Постановою КМ України від 27 грудня 2001 р. № 1752 затверджена ще й норма харчування для засуджених, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу.
Наприклад, за нормою № 1 загальною засуджені повинні отримувати на добу хліба із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного I сорту 500 г, хліба пшеничного із борошна II сорту 150 г, крупи 120 г, м’яса 100 г, риби 100 г, картоплі 550 г, овочів 250 г, жирів, олії, цукру, солі та спецій