Червоний Голод. Війна Сталіна проти України - Енн Аппельбаум

Tottle, Douglas. Fraud, Famine, and Fascism: The Ukrainian Genocide Myth from Hitler to Harvard. Toronto: Progress Books, 1987.

Tucker, Robert С. Stalin in Power; The Revolution from Above, 1928–1941. New York: W. W. Norton, 1992.

Васильєв, Валерій. “Особливості політики керівництва ВКП(б) в сільському господарстві УРСР (кінець 1933–1934 рр.)”, Український селянин: праці Науково-дослідного Інституту селянства 10 (2006), 342–348.

Васильєв, Валерій. Політичне керівництво УРСР і СРСР: Динаміка відносин центр-субцентр влади, 1917–1938 рр. Київ: Інститут історії України НАН України, 2014.

Васильєв, Валерій, і Юрій І. Шаповал. Командири великого голоду: Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ, 1932–1933 рр. Київ: Генеза, 2001.

Viola, Lynne. Peasant Rebels Under Stalin: Collectivization and the Culture of Peasant Resistance. Oxford: Oxford University Press, 1996.

Viola, Lynne. The Best Sons of the Fatherland: Workers in the Vanguard of Soviet Collectivization. New York: Oxford University Press, 1987.

Viola, Lynne, and V. P. Danilov, eds. The War Against the Peasantry, 1927–1930: The Tragedy of the Soviet Countryside, trans. Steven Shabad. New Haven, CT: Yale University Press, 2005.

Wolowyna, Oleh, Serhii Plokhy, Nataliia Levchuk, Omelian Rudnytskyi, Pavlo Shevchuk and Alla Kovbasiuk. “Regional Variations of 1932–34 Famine Losses in Ukraine”, Canadian Studies in Population 43, nos. 3/4 (2016), 175–202.

Yevsieieva, Tetiana. “The Activities of Ukraine’s Union of Militant Atheists during the Period of All-Out Collectivization, 1929–1933”, trans. Marta Olynyk. Key Articles on the Holodomor Translated from Ukrainian into English, Holodomor Research and Education Consortium.

Ілюстрації

Було докладено максимальних зусиль для встановлення контакту із власниками прав на ілюстрації, використані в цій книзі. Видавці врахують зауваження читачів і виправлять помилки й неточності у наступних перевиданнях. Наведені нижче числа відповідають номерам фото.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного: 12, 16, 17, 18, 19, 20, 21.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного: 13, 14, 15, 24, 25. Раніше опубліковані, Український Інститут Національної пам’яті, В. Ющенко, ред. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні, Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного: 22, 23. Раніше опубліковані в “Документи органів ВКП(б) та ДПУ УСРР про настрої і моделі поведінки партійно-радянських працівників у республіці, 1932–33 рр.”, під ред. В. Васильєв, С. Кокін та Н. Верт, З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ 1–2, фото 40–1 (2013).

Віденський Єпархіальний архів (Diözesanarchive, Vienna): 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 35, 36, 37, 38, 45. З дозволу Самари Пірс (Samara Pearce), родички Александра Віненберґера.

ГДА СБУ: 39, 40. Раніше опубліковані у книзі Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932–1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД, упоряд. В. Борисенко, Київ: Стилос, 2007.

Британська бібліотека (British Library), Лондон: 42. © British Library Board / Bridgeman Images. На ілюстрації 44 стовпці статті зняти подано разом для розміщення на одній сторінці.

Мапу 4 адаптовано з проекту “МАПА. Цифровий Атлас України” Українського наукового інституті Гарвардського університету.

1. «Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу». Центральна Рада проголошує незалежність України, Четвертий Універсал, 9 січня 1918 року.

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

2. Графік Георгій Нарбут, творець українських державного герба й печатки, грошових купюр і поштових марок, а також цієї обкладинки журналу історії, літератури й культури «Наше Минуле».　

3. Демонстрація за незалежність у 1917 році на Хрещатику - місці масових виступів у 2014 році.　

4. Михайло Грушевський, один з очільників українського національного відродження.

5. Обкладинка його знакової праці «Історія України» [«Ілюстрована історія України»], виданої в 1917 році.　

НАЦІОНАЛІСТИ Й АНАРХІСТИ

6. Голова Директорії УНР Симон Петлюра (в центрі праворуч) з польським лідером Юзефом Пілсудським (в центрі ліворуч), Станиславів, 1920 рік. Спогади про польсько-український альянс переслідували Сталіна багато років.

7. Нестор Махно. Його Чорна Гвардія анархістів воювала як з українськими військами, так і з арміями більшовиків і білих.

8. Павло Скоропадський (в центрі) взяв козацьке звання гетьмана та за підтримки німців керував Україною в 1918 році.

КОМУНІСТИ

9. Олександр Шумський, лідер партії боротьбистів, приєднався до більшовиків, але був виключений з КП(б)У за націоналізм. Після голоду його заарештували.　

10. Микола Скрипник, відомий «націонал-комуніст», під час голоду покінчив життя самогубством.

11. Григорій Петровський з піонером, який пов’язує йому піонерську краватку. Під час голоду очолював Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК).

12. Всеволод Балицький, голова Державного політичного управління (ДПУ) в УСРР під час голоду.

РОЗКУРКУЛЕННЯ

13. Розпродаж майна розкуркулених селян.

14. Сім’я «куркулів» на шляху до вигнання.

15. Конфіскація ікон, Харків.

16. Демонтовані церковні дзвони, Житомир. Невдовзі їх переплавили.　

17. Селяни біля руїн спаленої хати.　

18. Зразкова колективізація: жінки голосують за вступ до колгоспу.

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ, ОФІЦІЙНА ВЕРСІЯ

19. Селяни слухають радіо на перепочинку під час польових робіт.

20. Селянська родина читає газету «Правда».

21. Жінки перебирають помідори.

22. Робітники з місцевої фабрики «добровільно» допомагають збирати врожай.

ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

23. Бригада активістів знайшла закопане зерно. Деякі з них тримають металеві щупи, котрі використовували під час обшуків.

24. Бригада активістів хвалиться знайденим: мішки зі збіжжям і кукурудза.