Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

— лікувальний заклад при Луганському слідчому ізоляторі Луганської об­ласті (№ 17) — чоловіки та жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні, травматологічні та психічні захворювання;

— лікувальний заклад при Алчевській виправній колонії Луганської облас­ті (№ 13) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хво­рі на туберкульоз;

— лікувальний заклад при Львівському слідчому ізоляторі Львівської об­ласті (№ 19) — чоловіки та жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні й онкологічні захворювання;

— лікувальний заклад при Снігурівській виправній колонії Миколаївської області (№ 5) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа середнього рівня безпеки);

— лікувальний заклад при Кременчуцькій виправній колонії Полтавської області (№ 69) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз;

— лікувальний заклад при Збаразькій виправній колонії Тернопільської області (№ 63) — жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз та дерматовенерологічні захворювання;

— лікувальний заклад при Жовтневській виправній колонії Харківської області (№ 17) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа середнього рівня безпеки);

— лікувальний заклад при Темнівській виправній колонії Харківської об­ласті (№ 100) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання;

— лікувальний заклад при Дар’ївській виправній колонії Херсонської об­ласті (№ 10) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання, або з щелепно-лицьовою чи легенево-хірур­гічною патологією;

— лікувальний заклад при Херсонській виправній колонії Херсонської об­ласті (№ 61) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа максимального рівня безпеки);

— лікувальний заклад при Шепетівській виправній колонії Хмельницької області (№ 78) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання.

1. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в од­ній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-те­риторіальної одиниці відповідно до його постійного місця проживання до за­судження.

2. Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається норматив­но-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

1. За загальним правилом засуджені до позбавлення волі відбувають весь строк покарання у виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміні­стративно-територіальної одиниці відповідно до його постійного місця прожи­вання до засудження (ч. 1 ст. 93 КВК).

За період перебування в одній установі засуджений звикає до рівня вимог, що висуваються до нього, одержує робітничу спеціальність, може продовжити загальне і професійне навчання. Адміністрація установи виконання покарань має можливість всебічно вивчати особу злочинця, його соціальні зв’язки за ме­жами колонії, застосовувати до нього індивідуальну програму виховного впли­ву, інші заходи для полегшення подальшої соціальної адаптації після звільнен­ня. Переведення засудженого до іншої виправної установи навіть того ж рівня безпеки перериває (зупиняє) цей процес, примушує починати все спочатку. Така ситуація призводить до значних втрат психолого-педагогічного, матеріа­льно-фінансового і організаційного характеру.

Тому лише у виняткових випадках і тільки спеціально визначена катего­рія осіб може бути направлена до відповідної установи виконання покарань ін­шого регіону незалежно від місця проживання або засудження, а саме:

а) засуджені іноземці, громадянство яких документально підтверджено (на­ціональний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного предста­вництва, запис у судовому рішенні);

б) колишні працівники суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів;

в) особи, засуджені до довічного позбавлення волі;

г) особи, яким визначено відбування покарання в колонії максимального рівня безпеки у приміщеннях камерного типу;

ґ) особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

д) особи, яких засуджено за одним вироком суду.

2. Сьогодні кримінально-виконавча система України нездатна створити в кожній області колонії всіх рівнів безпеки, і тому інколи немає можливості розмістити засуджених поряд з місцем проживання їх рідних. Апеляційна ко­місія Державного департаменту України з питань виконання покарань постійно звертає увагу Регіональних комісій на необхідність при розподілі засуджених по установах визначеного рівня безпеки в обов’язковому порядку враховувати їх постійне місце проживання до засудження та наявність найближчого соці­ально-корисного оточення, родичів, тим більше, коли від них надходять кло­потання, і позначати про це в запиті на індивідуальний наряд.

3. Загальне правило про відбування покарання засудженим в одній виправ­ній чи виховній колонії, передбачене ч. 1 ст. 93 КВК України, має певні винятки, їх переведення допускається за виключних обставин, які перешкоджають засудженому залишатися у цій колонії. Перелік цих обставин закон не визна­чає, але всі вони переважно пов’язані з особою засудженого.

Винятковими підставами, які зумовлюють переведення засудженого з од­нієї колонії в іншу того ж рівня безпеки можуть бути: а) забезпечення особистої безпеки засудженого або засуджених (того, що переводиться, або тих, які залишаються); б) поведінка засудженого, яка ро­бить неможливим його перебування у даному оточенні в силу негативних на­хилів засудженого; в) переведення до іншої установи з метою полегшення роз­криття злочину; г) уникнення інших надзвичайних обставин в колонії (групова непокора, масові заворушення), ґ) стихійне