Наша дахозносна весна - Анна Харламова

"Навічно"
 

Лука.

 Мен.

  Минуло десять років.

  ПЕРЕВЕРТАЮ м'ясо на грилі і однією рукою торкаюсь попереку своєї коханої дружини, яку ще годину тому брав у душі так, що довелося затуляти їй долонею рот. Все-таки на поверх нижче спала наша принцеса Анастейша, тож як завжди потрібно було прийняти міри. Лейла була зовсім не проти, так само, як і я. Такі ігри змушують ганяти кров у правильному напрямку, тобто - до члена. 

   Торкаюсь поки ніхто не бачить сідниць моєї сексуальної Бджілочки і вона грайливо усміхається мені.

   — Ненаситний красунчику. 

   — На тебе неможливо дивитися і не бажати. Тож, готуйся до Дахозносної ночі, дружинонько.

   — І ти, мій коханий чоловік. 

   Ми усміхаємось і дивимось туди, де більше всього сміху та веселого крику. Наш будинок кожні вихідні наповнюється щасливим гаміром. От, як зараз. На батуті стрибає Анастейша, наша красуня, копія матусі, але з моїми зеленими очима. Біля неї стрибає Ной та Сара - діти Саммер та Ілая. Двійнята, які немов сонечка з золотим волоссям та темними очима - цікавий контраст. Анастейша та двійнята народилися з різницею у тиждень. А вже через рік у Лії та Крістіана народився син - Ліам. Хлопець з там самим веселим характером, як Лія, а от зовнішність - Крістіан, як краплина води. Ліам неподалік грається з дітьми Ноа та Слім. Вони щось колупають в землі і до них приєднується банда, яка щойно стрибала на батуті. Рейчел, Кевін та Дженні - схожі на батьків, хоча всі троє усиновлені. Всі вони рідні брати та сестри, з різницею у рік. Старшому Кевіну вісім. Коли ми всі взнали, що Слім не може мати дітей через нелегку юність, нам всім боліло. Але, коли вони усиновили та удочерили свою трійку, - ми зрозуміли, що все йшло так, як мало бути. Ця трійка їхня. Так само, як вони наші племінники. Саме так - племінники, тітки та дядьки - ми величезна родина. 

   — У нас неймовірна родина. — Цілую Лейлу ніжно в губи і усміхаюсь.

   — Неймовірна. — Повторює вона.

   Накладаю м'ясо на тарілку і ми йдемо до велитеньского столу, який стоїть на кладці біда бухти. Ми змайстрували з хлопцями такі кладки біля кожного будинку, де ми тепер збираємося одне в одного за велитеньким столом. До нас приїжджають батьки. Батьки усіх нас. І тоді це взагалі відпад. Наш гамір тоді чути до іншої галактики. 

   Я кладу тарілку з м'ясом і всі починають задоволено стогнати від аромату, який літає в повітрі, змішуючись з ароматом води. Допомагаю Лейлі сісти і сідаю поруч з нею. Стискаю її руку під столом і ми дивимось на всю нашу банду. Саммер кладе м'ясо Ілаю, який цілує її ніжно за турботу. Біля них Ноа та Слім, які шепочуться та червоніють, як підлітки. З лівого боку Крістіан та Лія, які сміються та торкаються рук одне одного на столі. Кожен з нас знайшов своє вічне кохання, щастя та спокій. Ми одна щаслива родина, в якій завжди знаходимо підтримку, де за нас порадіють та дадуть копняка, якщо потрібно. 

   До нас злітаються наші діти і це лоскоче серце. Анастейша встає між нами і обіймає нас за шию. Вона сміється - бо Кевін доводить Ноа, що може запихнути кулак до рота. Виймає кулак і одразу запихає шматок м'яса. Всі сміються.

   Щастя. Любов. Все це тут. 

   Ми дивимося з Лейлою одне на одного і я говорю.

   — Кохаю тебе, моя кохана Бджілочко.

   — Кохаю тебе, мій коханий красунчику. 

   Це все навічно. Кохання вічне. Любов вічна. Сім'я навічно. 

   ПОДЯКА.

Дякую мій коханий чоловік, мій янгол за те, що надихав мене на цю історію, на цю серію книг і за кожну книгу, яка є і яка буде - все, як завжди. Ти мій Муз. Все для тебе. В кожній цій історії наше кохання. Таке прекрасне та вічне. Я твоя Бджілочка, а ти мій красунчик. Ми одне для одного “Спекотне літо”, “П'янка осінь”, “Зваблива зима”, “Дахозносна весна” та ВІЧНЕ КОХАННЯ. Господь нас благословив, він поєднав нас. А що поєднане Богом - те назавжди. Ми сім'я. Я твоя. Ти мій. Всі наші мрії здійсняться - обіцяю. Ми одне ціле. Кохаю тебе і відчуваю твоє кохання з небес. Ти мій ГЕРОЙ! Герою Слава! Навіки Слава!!!

Дякую мамусю і тато за все. Ви приклад. Ви підтримка. Ваше кохання вічне, прекрасне, і дивлячись на вас, - я бачу, як Бог любить нас. Люблю вас. 

Бабуся - ти неймовірна жінка,  - в тобі так багато самопожертви, що навіть Бог думає, коли ж ти сядеш і перепочинеш. Ти крута. Люблю тебе.

Дякую бабусям та дідусям за підтримку та тепло. Моя родина - моє благословення. Люблю вас.

Дякую родині мого чоловіка, в якій я донька. В якій я сестра та тітонька. Дякую батькам за мого коханого чоловіка. Люблю вас.

Дякую моїм друзям та рідним - ціную вашу підтримку. Люблю вас.

Дякую вам, мої читачі за те, що слідкуєте за моєю творчістю, дарує любов та підтримку. Це безцінно. Хочу подякувати за коментарі, в яких так багато тепла, які мені говорять про те, що мої книги дарують світло та віру. В такі миті, я кожного разу запевняюсь, що я на своєму місці і знаю заради чого пишу. Якщо вам стає добре після книги - моя місія виконана і я рада. Ціную кожного з вас. Люблю вас.

Дякую Господи, що ти даєш сили. Що ти поруч. Що ти дав мені мого коханого, що дав мені мою родину - дві родини. Що ти дав мені моїх друзів та читачів. Що ти дав мені особливий дар - писати. Дякую тобі за все. Ти є любов. Люблю тебе Батьку. 

Дякую усім, хто береже нас. Дякую нашим захисникам та захисницям. Всім здоров'я та повернення додому неушкодженими. А тим, хто вже на небі - низький уклін, вічна слава та шана. Дякую, що ми зустрічаємо ранок. 

Мирного нам усім неба! Перемоги! Та Божої ласки в кожен дім та кожне серце! 

Запрошую до спекотного телеграм каналу

https://t.me/book737anna

Або за назвою: 

Книги spicy🌶️📚 Кохай та читай.