Наша дахозносна весна - Анна Харламова
Лука.
Мен.
ЦІЛИЙ день ми з Лейлою обговорювали, все, що трапилося в магазині у Марії, але я бачив, що Лейла мені щось не договорює. Її дуже щось хвилює, але коли я запитую, що саме, - вона каже, що нічого. І от ми сидимо на дивані і я бачу, як вона кусає губи - отже не припиняє думати про щось таке, що однозначно варто проговорити.
— Лейло, говори. Мені потрібно знати, що тебе так сильно тривожить?!
Вона дивиться на мене і не знає, що їй робити. Бачу, як вона мнеться на дивані, як опускає погляд і врешті-решт говорить.
— Вона неймовірно вродлива та сексуальна.
Що?! Реально?! Це її хвилює?!
— Подивись на мене. — Я сідаю навпочіпки біля дивану і намагаюсь подивитись їй в очі. Беру її підборіддя двома пальцями і змушую подивитись на мене. Дивимося в очі одне одному і я пояснюю очевидне. — Я думаю, як з цею шльондрою розлучитись, а ти думаєш про якусь фігню. Моя проблема в тому, що вона втупилась, а я хочу розрулити все якнайшвидше, щоб забути, що в моєму житті взагалі був шлюб з меркантильною шльондрою, яка стрибала на кожен член.
— Але вона така гарна. — Заплакала вона і я не втримався, і розреготався. Лейла насупилась і шморгнула носиком.
— Ти найгарніша, найсексуальніша, найдобріше жінка у цілій галактиці. Ти та - заради кого я прокидаюсь кожного ранку і готовий звернути гори. Коли я тебе побачив вперше, подумав, що ти не звернеш на мене свою увагу, а тепер ти моя дружина, мати моєї дитини і я дякую Богу, що ти дозволила мені з тобою заговорити в той день, і моє життя стало суцільним сонячним днем. Тож, якщо я ще раз почую від тебе що хтось гарний чи сексуальний, якщо я ще раз зрозумію, що ти про себе низької думки - я не буду говорити з тобою кілька днів. Це я тобі обіцяю. Ти для мене все. Я знаю кожну твою родимку, знаю - бо кохаю. Бо твоє тіло бездоганне і дарує мені неймовірну насолоду, твоє обличчя - це те, що я маю побачити перед сном і перше, що я маю побачити вранці. Я ясно висловлююсь?
Лейла хитає головою, і нахиляючись, обіймає мене за шию.
— Так, ясно. — Її голос тремтів, так само, як і її тіло. Тіло від якого я шаленію, от як зараз.
— Пішли у спальню. Я хочу тебе. І це буде секс у покарання. Я тебе зараз затрахаю.
Ми дивимося одне на одного і я вже готовий бути у ній.
— Мені подобається ідея покарання.
Я встаю, тягну її за руку, і коли вона підводиться, притягую до себе і з жадібністю цілую. Мої губи мнуть її до солодкого болю, і цим самим, я кажу їй, що я не жартував про покарання.