Наша дахозносна весна - Анна Харламова

Лука.

  Мен.

   МИ НАРЕШТІ ВДОМА.

   По дорозі додому ми заїхали до аптеки і купили три різних теста. Як тільки ми увійшли у дім, в нас була одна ціль - Лейла повинна попісяти на три палички, які підтвердять наше щастя. І от вона у ванній, а я кіпішую за дверима. Лейла виходить і я запитую.

   — Ну, що?

   — Зараз… треба почекати кілька хвилин.

   Лейла розкладає палички на комоді, і ми, немов загіпнотизовані, дивимося на них. Перед нашими очима проявляються дві смужки на усіх трьох паличках, і ми дивлячись одне на одного, починаємо плакати. Я обіймаю її, цілую і шепочу голосом, який тремтить та зривається.

   — Лейло… моя кохана Бджілочко. Ти зробила мене таким щасливим. Я буду батьком.

   Лейла тримає моє обличчя в своїх долонях і каже.

   — Коханий мій, ти моє щастя. Наше кохання подарує нам маленьке янголя. Я стану мамою. Дякую тобі за це щастя, коханий мій. — Я цілую її палко та нестримно, і емоції просто вибухають в мені. Я і плачу, і сміюсь, і цілую Лейлу. Гаряче… в грудях, гріє щастя та любов до маленького дива, яке росте в моїй коханій. 

   Ми чуємо голоси десь з вулиці і розуміємо, хто там за дверима. За мить стукіт і я усміхаюсь Лейлі. 

   — Будемо ділитися неймовірними новинами. — Кажу я і знову цілую її. Знову стукіт, і я дивлюсь на Лейлу, яка витирає носика та очі. 

   — Так, будемо ділитися неймовірними новинами.

   Я йду відчиняти двері. Лейла стоїть посеред вітальні, коли я нарешті відчиняю двері, і вся братія влітає до будинку. Гамір, сміх, обійми та врешті-решт запитання - “Чого ви плачете?”.

   — Це від щастя. — Каже Лука і додає. — Як видно, ви не з порожніми руками?!

   — Ага! Ми ж одразу приперлись, тож знаємо, що смаколики від нас. —Каже Ілай.

   — Ми понабирали всього, а головне такого, щоб одразу сісти за стіл і відсвяткувати ваш приїзд та гарні новини. — Додає Саммер.

   Ми з Лейлою переглянулись і ледь помітно усміхнулись одне одному.

   — А ще ми взяли кілька пляшок вина! — Сміється Лія.

   — І пива. — Додає Крістіан.

   — І кілька здоровенних піц. — Ноа підіймає пакети доверху.

   — А ще… у нас є твій улюблений брі. — Каже Слім до Лейли. 

   — Ну ви даєте! — Розчулено вимовляє Лейла і тулиться до мене. — Ви у нас просто нереальні! 

   Дівчата вже і самі шмигають носом, але більше за всіх Лейла та Саммер. Їх рознесло просто. 

   Після того, як всі трохи заспокоїлись, ми накрили на стіл і в хвилину, коли ми наливали вино, я налив Лейлі води, і що саме цікаве - це ж саме зробив Ілай по відношенню до Саммер. 

   Ми переглянулись і з Ілаєм в унісон промовили - “Народ у нас є чудова новина!” і так само в унісон додали - “У нас буде дитина!”.

   Пищаня, яке заполонило вітальню, було таким, що десь точно зійшла лавина, або плити землі десь просунулись. Вітання, шалені емоції та сльози щастя заполонили кожен куточок нашого будинку. Скоро цей дім почує тупотіння маленьких ніжок. Причому в двох екземплярах. 

   — Пішли. — Каже Ноа до Слім.

   — Куди? — Наполохано запитала вона.

   — Нам потрібно їх наздогнати. Пішли робити дитинку.

   Ми всі вибухнули сміхом і підтримали слова Ноа оплесками та свистом. 

   — Не хочу бути останнім. Пішли. — Каже Крістіан.

   — Тоді не варто далеко йти, може Лука та Лейла дозволять нам на своєму ліжку змайструвати дитинку. 

   Ми всі знову і знову сміялись, раділи одне за одного та огортались щастям. 

   ГОДИНУ тому ми зачинили за нашою братією двері, прийняли душ і от вже у спальні. 

   Лейла усміхається мені, потім дивиться на себе у дзеркало і гладить животик.

   — Тут наше диво. — В її очах щастя і стільки любові, що дух захоплює. 

   Я підходжу до неї позаду, обіймаю і кладу руки на животик. Ми зустрічаємо поглядами у дзеркалі і я кажу.

   — Дякую тобі за кохання та щастя, яким ти так щедро мене нагороджуєш.

   — Це легко робити - бо ти мій, а я твоя. Ми одне ціле. — Лейла усміхається, в очах блищать сльози, а я голублю її, торкаючись животика, в якому наше маля. 

   — Так, ми одне ціле. Я все зроблю, щоб кожного дня ти була ще щасливіша за попередній. Я кохаю тебе і люблю наше маля. Ви мій світ, який я охоронятиму і захищатиму. 

   Лейла торкається моїх рук, які пестять її животик. Дивиться в мої очі у дзеркалі і каже.

   — Я це знаю, як і те що я зроблю все, щоб ти знав, що ти моє все, щоб наше маля знало, що ви мій світ, який я буду плекати та оберігати своїм теплом. 

   Мої очі зволожуються і я цілую її у скроню. Повертаю її до себе і підіймаю на руки. Несу до ліжка, кладу її на м'яку ковдру і розв'язую пояс на халатику. Знімаю з себе боксери і вже за мить нависаю над Лейлою. Цілую її губи, потім шию… вологими цілунками спускаюсь до грудей… Лейла стогне, і я тихо кажу.

   — Колись за ці груди буде бійня. Але так, як я їх перший побачив, - то маю повне право першим смоктати. — Лейла тихо хихотить, а я продовжую облизувати і пестити її рожеві соски. 

   — Тобто дитина буде друга в черзі? — Сміється вона.

   — Ну… може не друга… В тебе їх дві, - тож ми якось домовимось.

   Лейла сміється і я усміхаюсь теж, але вже за мить, коли я цілую животик, ми затамовуємо подих. Ніжними цілунками заціловую м'який животик.

   — О, Лука… — Чуттєво вимовляє моє ім'я і моє серце гучно вибиває шалений ритм.

   — Тут наше маля. — Знову цілую, і вже за мить роздвигаю ніжки своєї коханої дружини і кажу. — Матуся повинна бути задоволеною і кінчити для татка кілька разів. 

   Лейла знову хихотить і каже.

   — Я все зроблю для татка, щоб він був задоволений і дав мені потім свою іграшку. 

   Я усміхаюсь, а потім закриваюсь між її ніжками. Лейла стогне і стискає простирадла в жменьках, а я вибираю в себе її аромат й насолоджуюсь її смаком. Мені достатньо кілька разів облизати, посмоктати, як Лейла вигинається в оргазмі і здригається під моїм язиком. Я пірнаю пальцями в неї і вона скрикує і знову пульсує. Я зачаровано дивлюсь на її обличчя, яке передає стільки емоцій… чиста насолода.