Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Молодіжна проза » Наша дахозносна весна - Анна Харламова

Наша дахозносна весна - Анна Харламова

Читаємо онлайн Наша дахозносна весна - Анна Харламова
Глава 2 "Смачно"

Лука.


 Мен.

  ДЕСЯТА ранку, хлопці та дівчата лише зараз пороз'їжджались по домівках. Лише близько опівночі стих дощ, до того ж ми випили пива, тож всі залишились у нас. Ми так і позасинали на пледах. Цікавий досвід вийшов, але тепер всім потрібен професіональний масажист. Спина болить після сну на паркеті - просто нереально. 

   Дивлюсь на острівець і бачу, що в нас є булочки, пакет з кавою та пачка соку. Точно бачив, що вчора до холодильнику дівчата ложили сир, авокадо та сьомгу. Тож, вирішую запропонувати Лейлі сніданок на узбережжі. Погода прояснилась… правда ще ранок та прохолодно, але можна взяти ті самі пледи, стільці з веранди і посидіти біля бухти. 

   Мою пропозицію було оцінено щасливим вереском, а вже через пів години я відніс стільці та пледи до води, допоміг Лейлі з кавою та бутербродами. І от ми сидимо навпроти бухти і снідаємо булочками з сиром рікотою, авокадо та сьомгою. Смакота. Особливо, коли на тебе дивиться найдивовижніша жінка, позаду тебе твій власний будинок, а спереду - бухта. Не важливо, що ми обоє трохи промерзли - ми щасливі. Наші мрії почали втілюватись в життя і я точно знаю, що так буде і надалі. 

   Надпиваю кави, яка через прохолоду трохи охолола і кажу Лейлі.

   — Трохи розберемся з будинком, придбаємо меблі…

   — А головне велетенське ліжко. — Лейла підкреслює свої слова жестом, який і показує, що ліжко повинно бути гігантське. 

   — Перше, що ми придбаємо - буде ліжко. — Усміхаюсь і додаю. — Коли все буде готово в будинку, - одразу йдемо до ратуші і беремо дозвіл на одруження. 

   Лейла сяє і її сірі очі усміхаються мені. Знати, що це я є тим, хто дарує їй щастя - це найбільше щастя для мене. Я кохаю її з першого дня знайомства. Ця дівчина захопила мене своєю силою та ніжністю. А її вроджена краса та сексуальність змушує мене кожного разу дякувати небесам за те, що ця дівчина моя. Ми познайомились з Лейлою біля лікарні, коли Лія лікувалась. Я тоді навідував свого дідуся, який вирішив, що він може зіграти в футбол, як у вісімнадцять, тільки от тепер цифра навпаки. Коротше - дідусь Гаррі підвернув ногу і за це я йому дуже вдячний, бо навідуючись до нього - я познайомився з жінкою свого життя. 

   — Я з нетерпінням на це чекаю, мій коханий красунчику.

   — Коли ти мене так називаєш, - я хочу тебе негайно! 

   Лейла облизує губи і говорить.

   — Тоді… швиденько доїдаємо… Збираємо речі і додому. Ти ще вчора обіцяв мене трахнути біля вікна. 

   — Якщо б не такий холод, я б тебе трахнув тут і зараз. 

   Лейла сміється і говорить.

   — Не впевнена, що це ти б мене трахнув… Я б тебе осідлала і змусила кінчати. 

   Я хапаю поручні стільця і підсовую його по піску та камінцях. Лейла навпроти мене і я нахиляюсь та цілую її. Мій язик знаходить її язичок і вона стогне. Сказати, що мій член прокинувся - це нічого не сказати. Прослизаю рукою під волосся Лейли на потилиці і ще дужче цілую її повні губи. Вона не припиняє стогнати, а я з кожною секундою заводжусь ще дужче. 

   Через десять хвилин ми вдома… Я хапаю Лейлу під сідниці і саджаю її на широке підвіконня. Ми задихаємося в божевільних поривах якнайшвидше звільнити одне одного від зайвого одягу. Зайвий одяг - це трусики Лейли, а в мене джинси та боксери. Ми з вчорашнього ранку не кохались і це для нас вже задовго. Тож, ми просто накидуємось одне на одного, коли врешті-решт Лейла без трусиків, а я вже опустив джинси з боксерами. Я входжу в неї різко. Вона така мокра, що я шаленію і пришвидшую темп, ричу, кусаючи її губу. Лейла стогне, хапається однією рукою за підвіконня, а інша вже давно на моїй сідниці. Вона направляє мене і дає зрозуміти цим, що їй потрібна швидкість, так само як і мені. І я даю нам це. Стискаю її волосся на потилиці і дивлюсь в сірі немов сталь очі. Лейла важче дихає… переривчастіше… І я знаю, що от-от і вона кінчить. 

   — Мила… торкайся себе… Я хочу відчути, як ти кінчаєш. 

   Кажу я, а сам опускаю погляд на її пальчики, які миттєво опинились на кліторі. Вона тре його з такою ж швидкістю, як я входжу в неї. Дивитись на це можна вічність. І так, як це моя майбутня дружина - так воно і буде. 

   — Ох! Лука… я… — Вона вибухає в оргазмі і її тісне лоно стискає мій член, який сам майже ледь витримує, щоб незаповнити її до країв. Лейла стогне, тремтить і стискає мене стегнами. Коли вона врешті-решт дивиться на мене більш ясно, я вриваюсь в неї ще кілька разів, а потім вийнявши член з неї, - заливаю її стегна гарячою рідиною. 

   Оргазм б'є мені в голову. Він такий сильний, що щелепу зводить. Я ричу, коли Лейла притягує мене для поцілунку. Я обіймаю свою кохану, стискаючи тканину сукні на її спині і до болю цілую найсмачніші губи на світі. 

   Дивимося одне на одного через кілька хвилин, ще і досі перебуваючи в дурмані солодкого оргазму, і я кажу.

   — Ти неймовірна, моя Бджілочко. — Цілую її носик, щічки і вона сміється. Цілую її в губи і вона солодко відповідає.

   — І ти неймовірний мій коханий. — Вона кладе мені голову на груди і додає. — Мій. І тільки мій.

   Цілую її в маківку і кажу.

   — Твій. Лише твій. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
Відгуки про книгу Наша дахозносна весна - Анна Харламова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: