



Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА
- Нарешті, чаклунко Іє, я тебе упіймала. Разом із твоєю магічною пектораллю! Бо я вже думала, що ти не відродишся за час мого життя, і я не здійсню свою найзаповітнішу мрію!
Четвірка юних створінь, які не могли поворухнутися із жахом дивився на пані Марту Грозу. Мабуть найбільше, була шокована її донька - Веста.
- Ти так дуже вправно маскувалася, Іє, що я лише зараз тебе розгледіла, і те, за допомогою тієї розумної пані, – додала пані Марта та подивилася на злого духа. – Питання: що тут робить хлопець? – І вона з осудом поглянула на Радомира.
Квартет друзів смикнулися. Вони аж ніяк не очікували, що тією злою чаклункою виявиться син успішного банкіра.
- Що це за заклинання? – Уточнила Ра Он.
- Те саме, що я застосувала до відьми Ія і її друзів три тисячі років тому, - проскреготіла злий дух. – Ви можете спостерігати, але не можете рухатися. Щоправда, Марта мене попросила зробити так, щоб ви могли говорити. Перед тим, як ви всі помрете, вона хоче дізнатися, що ви насправді знаєте.
- То це – ти вбила Зіну?! – Верескнула шокована Веста.
- Це дурне дівчисько нарило, що я хочу захопити магію відьми Ія, - знизала плечима пані Марта. – А я, геть помилково, вирішила, що це вона – Ія. Як же ж мій злий дух розлютилася, коли побачила, що я принесла в ритуальну жертву не ту. Через це, довелося чекати цілий рік. – Вона простягла руку з перснем з візерунком Змієногої богині. Тоді, під дією злого духа, з’явився ритуальний камінь для приношення жертв. За мить на ньому, лежачи на спині, опинилася Веста.
- Що?! – Вигукнули шоковані Андромеда, Ра Он та Радомир. Веста лише кліпнула та здивовано подивилася на свою маму.
- Невже ти хочеш, - не повірила своїм очам донька професора історії, - вбити свою рідну доньку лише заради того, щоб захопити цей світ?
- На холеру мені цей світ! Я хочу щоб мій коханий покохав мене! – Сухо відповіла пані Марта Гроза.
- Але ж приворотне зілля діє лише два тижні! – Вигукнули Ра Он та Радомир. Веста ж пішла у себе: було схоже, що вона нічого не помічає, а подумки перебуває деінде.
- Яке ще приворотне зілля! - Відмахнулася від примітивних методів пані Марта. – Магія відьми Ія настільки потужна, що перенесе мене у той час, коли мій коханий ще не познайомився з цією гадюкою Уляною, що увела Пилипа від мене!
- Ви закохані у тата?! – Верескнула Андромеда.
- Пилип – моє єдине кохання, - поясна пані Гроза. Веста ніби впала в кому. – А якби не ця сука, твоя дурна мамця, він би одружився на мені!
- Але Ви нічого не зможете змінити! - Заявила законна донька Пилипа. – Тато віддано кохає матусю. До нього залицялося багато жінок, але він хоче прожити своє життя з мамою.
- Перехоче, - відрізала пані Марта. – Це ж треба! Вона - таке страшко! – Амі, Ра Он та Радомир розізлилися. Веста все ще перебувала у прострації.
- То Ви, - уточнила Андромеда, - лише заради дитячого кохання хочете вбити свою єдину рідну чарівну доньку?
- Не дитячого! Пилип – кохання всього мого життя! І якби я знала, що та клята Ія відродиться так швидко, то Вести взагалі б не було. Мій злий дух, - вона з любов’ю подивилася на духа за печаткою на стіні, а решта подумали, чи бува дух не заволодів її тілом, - сказала, що моє бажання зможе виконати лише магія відьми Ія. Тож, я мала зачекати, коли вона відродиться. Але, час минав, і я мала знайти собі страховку, якщо та клята відьма не з’явиться. Тоді, з’явився багатий та успішний, а ще гарний Костянтин. Звичайно не такий гарний, як Пилип, але він дуже гарно залицявся. Тож, я вирішила прийняти його пропозицію.
- То може, - припустила Амі, - Ви все так і залишите? У вас чудова донька, гарний і багатий чоловік, і…
- Я кохаю лише Пилипа! – Верескнула пані Марта та подала знак злому духові та почала готуватися вимовити заклинання.
- Стривайте, але якщо Ви повернете час назад, то Вести не буде! – Верескнула Амі. Схоже, вона єдина з четвірки ще могла розмовляти.
- Бааайдуже! – Процеділа пані Марта.
- Але ж, тоді і Руслана не буде! – Верескнула донька Пилипа. – І мене теж!
- У нас з Пилипом будуть інші гарні та розумні діти! І ніхто за тобою плакати не буде!
- Нехай! Нехай я – зайва у цьому світові! Але я не дозволю тобі скривдити дорогих мені людей, таких, як мама, тато та Руслан. І таких, як Веста! І я не дозволю приспати, ніби собак, мою любу Ра Он та мого друга – Радомира! – Завила Андромеда. А тоді витягнула праву руку уперед. – Силою, що надана мені Змієногою богинею, іншими богами та Всесвітом, наказую тобі, злий духу з минулого: йди - геть! Повертайся до цього світу лише тоді, коли усвідомиш усі свої помилки та гріхи!
Пані Марта та злий дух поблажливо посміхнулися, мовляв, на що ще очікувати від сучасних дівчат, які полюбляють фентезі. А тоді, злий дух сіпнулася, затріпотіла, задрижала, а потім перетворилася, за своєю магічною печаткою, на кулю магічної енергії та зникла. На Андромеді ж була дуже красномовна золота магічна пектораль.
- Не розумію, вона ж казала, що цього злого духа не можна перемогти. Куди це вона? – Запитала перше, що спало їй на думку, пані Марта.