Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

   - Я не вірю, - верескнула Андромеда, - що матуся таке зробила! І що вона – маніячка!

   - Проти Уляни, - зітхнула мама Уляни, - була камера спостереження. Твоя мама казала, що в той час була з хлопцем.

   - З хлопцем?! – Верескнула Амі.

   - З твоїм татом. Але, звичайно, її словам ніхто не повірив, бо амазонки не вірять чоловікам. До того ж, якби Пилип і спробував свідчити, йому б не повірили, бо він – закоханий.

  - А Ви не спробували допомогти своїй доньці? – Дещо сухо запитала Ра Он.

  - Я була однією з голів і всі вважали, що я використовую своє становище. Тож, я не могла втрутитися. Але на користь Уляни зіграло те, що перстень так і не знайшли у неї. Тож, нас лише двох вигнали з амазонок, заборонили контактувати з подругами та  позбавили магії. Але я була дуже сердита на твою маму, бо вона вночі втекла до чоловіка. І ще добре для неї, що він на ній одружився, а не лише грався. Пилип, може не надто багатий, але жінки за ним так і впадають, ще й досі. Власне, як і за твоїм братом.  

    Ра Он здалося, що ця пристаркувата феміністка більше любить свого онука, ніж онучку. Це - дратувало.

   - А відео з камер спостереження десь зберігають і досі, чи ні? – Уточнила Панна Кан.

    - Навіщо воно тобі? – Здивувалася Бабуся.

    - Ну, може, хтось замаскувався під маму Андромеди.

    - Це - навряд, - задумалася пані Груша. - Хоча, якість там була не така гарна, як зараз. То, може за сучасними технологіями, якщо знайдете відео, можна буде роздивитися його краще. Якщо вони його не викинули, то має бути у тій печері. Власне, протягом трьох тисяч років, амазонки зберігали всі свої документи, але дістатися до них можуть лише три голови.

    Панна Кан пішла шукати офіціантку, яка кудись зникла, щоб розрахуватися за замовлення. Пані Груша сердито поглянула на онуку:

  - У тебе геть поїхав дах на тих азіатах! Це вони у кіно лише такі благородні! Як ти могла обрати найкращою подругу не українку?!

  - Ра Он дійсно, не українська дівчина, - повільно відповіла Андромеда. – Але це - єдина людина, з якою я б без сумнівів пішла полювати на злого духа, чи грабувати банк. – Бабуся витріщилася. – Не лякайся, я не збираюся нікого і нічого грабувати. І я добре знаю, що ніж у спину можуть всадити найрідніші, - вона сумно посміхнулася. – Але Ра Он за ці дні зробила для мене значно більше, ніж всі українські дівчата, яких я зустрічала у своєму житті. А мама Ра Он справді така вправна?

   - Я би вирішила, що це вона – реінкарнація чаклунки Ія, така вона в теорії магії потужна. Але, відтоді, як я дізналася про пророцтво, я робила зоряну карту, і вона показувала, що Ія ще не народилася у новому тілі на той час. Тож, це хтось ближче до твого покоління, ніж до покоління Уляни.

   - Викликати і оплатити Вам таксі? – Повернулася Ра Он.

  - Ти вже вибач, але я сама можу оплатити своє таксі, - манірно сказала Бабуся, якій щедрість цієї азійської дівчини дедалі більше подобалася. – Ой, дивіться, дивіться! – Вона неввічливо ткнула вказівним пальцем в екран телевізора, де була реклама солоних огірків торгівельної марки «ПіКаНтНі». – Ось, на що ви маєте звертати увагу!

   - Ти хочеш, - уточнила онука, яка знала, що Бабуся не любила готувати, - щоб ми з Ра Он взялися за приготування солоних огірків?

   - Роді, не кажи дурниць, - роздратовано відповіла пані Груша. – Я кажу про фірму. Вам же давали знання, як спокушати чоловіків. Тож, використайте їх на повну та спокусіть власників фірми.

   - Наскільки я знаю, - здригнулася Андромеда, - власник одружений. Можеш вважати мене наївною, але я ніколи не руйнуватиму чужу родину.

   - Ну, так у них може бути син, племінник, онук, брат, кузен.

   - Ти вже вибач, Бабусю, - здригнулася онука, - але заради грошей я не згідна мати справу з егоїстичним самозакоханим нарцисом! І Ра Он, я впевнена, теж не зацікавлена одружуватися із спадкоємцем цієї марки.

   - Тобі треба потерпіти його лише пів року, може рік. А тоді зможеш забрати у нього половину майна, - спокушала пані Груша.

   - Вибач, Бабусю. Але ти мене геть не розумієш! І не забувай, про моє дурне невезіння. О, твоє таксі під’їхало!

  Андромеда та Ра Он поверталися до готелю батьків Вести пішки. Амі взяла подругу за руку, ніби боялася, що Ра Он від неї втече. Панна Кан втікати не збиралася, тож радісно тримала за руку подругу. Може, вона вже пробачила за той випадок із Ладиславом?

   - Слухай, - запитала Ра Он, - я розумію, що тебе гроші не цікавлять. Але чому ти сказала своїй Бабусі, що я не здатна на одруження заради грошей?

   - О, я думаю, ти цілком здатна, - сумно посміхнулася Амі. – Але не з сином власників торгівельної марки «ПіКаНтНі». Навряд, ти б хотіла одружитися з рідним братом. – І вона наблизила своє обличчя до обличчя Ра Он, так, як декілька днів тому робила панна Кан, щоправда, знизу угору. Ра Он смикнулася.

   - І як давно ти знаєш? – Зітхнула донька двох культур.

   - Ну, щойно ти сказала, що твій огидний брат не є мафіозі, - сестра огидного брата смикнулася, - мені стало цікаво, чому він, перед пограбуванням музею, в якості тренажера обрав таку велику фірму, як «ПіКаНтНі». Спочатку, я подумала, що може він хоче зробити собі ім’я на гучній справі з великою фірмою. А потім подумала, що забагато мороки. У них же, мабуть, найкращі адвокати. Тож, я припустила, що він дозволив мені хакнути свою власну фірму. До речі, він щось казав про систему безпеки. Думаю, вам її треба перевірити. І, відтоді, як я познайомилася з тобою, у повітрі назва вашої торгівельної марки постійно носилася. І ви з Радомиром та Вестою втрьох - діти багатіїв, тож це - має бути магічне тріо, а не квартет.