Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

   Втім, Веста була чесною сама із собою: їй не дуже подобалася Андромеда, бо гарній дівчині не дуже подобається, коли біля неї з’являється інша гарна дівчина ще й та, яка привертає увагу гарного хлопця.

    Панна Гроза не вважала себе феміністкою, але вона вважала, що кожна дівчина має сама захистити себе та розраховувати сама на себе. Донька професора ж здалася Весті такою, що прийшла з дев’ятнадцятого століття, коли дівчат скрізь та постійно повинні були рятувати лицарі у сяючих обладунках. Як можна бути такою дурепою?

   Але з Ра Он вона б з радістю подружилася, бо та мала клепки в голові. І ще, після того, як ця кореянка написала «анонімку», Веста хотіла з нею переговорити на самоті та втаємничити у свою проблему. Але ж тим двом дурепам треба було захистити подругу. Вірніше, дурепі та дурню! Чорти б їх забрали!

    І саме у мить цих дратівливих думок, до вестибюлю готелю увійшов хлопець непоказної зовнішності, який витягнув великий аркуш паперу та показав камері вестибюлю: «Весто! Зустрінься зі мною!». Веста вилаялася, знову переставила відеокамери на повторення та телепортувалася у вестибюль.    

    Хлопець, з низького старту, рвонув за межі готелю. Панна Гроза припустила, що це може бути пастка, але вона не відчувала потужної магії, тож подумала, що за допомогою своїх чарів, у випадку небезпеки, просто перенесеться у безпечне місце та кинулася за нахабним хлопцем.

   Силует нахабного хлопця майорів недалеко попереду у темряві, тож, Веста, яка була вправною бігункою, додала швидкості, спіткнулася об щось та впала на щось м’яке, що дихало.

  - Якого біса?! – Запитала Веста.

  - Нам з Амі теж цікаво, - відповіла Ра Он та запалила електричний ліхтарик у вигляді потужної свічки.

    Веста кліпнула. Вона впала на Радомира, який чомусь спав. Ра Он посміхалася від вуха до вуха, а хлопець, що покликав Весту, нервово переминався з ноги на ногу. Ра Он фиркнула, смикнула хлопця за вухо, і він перетворився на Андромеду.

   - Що відбувається? – Вирячилася спадкоємиця готелів, встаючи і, з роздратуванням, дивлячись на Радомира, що навіть не помітив, як на нього впала гарна чарівна дівчина.

    Ра Он повідомила, що відбувається.

   - То він просто так втратив свідомість? – Недовірливо перепитала Веста.

   - Мабуть, - припустила Андромеда, - це через те, що він вислуховує скарги інших. А тут Радомиру поскаржився меч.

  - Геть здуріла! – Повідомила Веста.

   - Ти би так не казала, - образилася за найкращу подругу Ра Он, - якби була там. Я не певна, що Амі права, але я думаю що вона може мати рацію. Але зараз нам важливіше вигадати, як протягнути Радомира у такому стані до готелю. Маю визнати, я сподівалася, що він отямиться, коли ми потрапимо до Києва.

  - А чому не можна накласти заклинання невидимості? – Запитала Андромеда. Веста на неї шоковано поглянула:

   - Бо готель саме на це і налаштований. В першу чергу, він почне верещати, якщо сюди хтось потрапить під заклинанням зміни зовнішності, чи невидимості. Чому він не заверещав зараз?

   - Бо там, купа дівчат, які замість пластичної хірургії наклали на себе чари, - повідомила Ра Он. - Але ви їх не бачили, бо перевіряли лише новеньких, таких, як Б’янка. Думаю, пані Крушельницька теж користується тими чарами, саме тому готель і не реагує.

   - А чому Андромеда цього не знає? Ти погано навчена магії?

   - Я взагалі не навчена магії, - відрізала Амі. Веста вирячилася. – Я її позбавлена!

   - Молодець! – Розлютилася Ра Он. – Навіщо ти здала всі свої карти Весті?!

  - Тому що, якщо ми все робимо разом, вона це скоро вирахує. А я не хочу, щоб вона думала, що я її ошукую. А якщо здасть мене тим трьом головам, то так і буде. І так вже всім зрозуміло, що сучасна амазонка з мене – кепська. То, як нам затягнути до готелю Радомира?

   - Є одна ідея, але я сподіваюся ніхто окрім нас про це не дізнається, - заявила панна Гроза.

   Через декілька хвилин, все той же непоказний хлопець увійшов до готелю, запалив декілька свічок, видовжив свої руки за допомогою магії та збільшив їх (свої руки) до кількості у шість штук (три правиці та три лівиці). А тоді, підніс палаючі свічки до регістраторів вогню (чи як правильно називаються штуки, що повідомляють про пожежу?). А тоді, Веста, бо це була вона, блискавично кинулася до кімнати фіксації відео з камер спостереження.

   За п’ять хвилин, майже весь готель був у вестибюлі, кидаючись з готелю геть, або запитуючи, чому спрацювала сигналізація. У всьому цьому хаосі, Андромеда та Ра Он спромоглися протягти Радомира, який все ще був у напів комі до підвалу. Панна Кан штовхала дошку, а донька професора керувала, куди рухатися. Зрештою, вони опинилися на сходах до підвалу, де не було камер спостереження, на відміну від самого підвалу.

    Ра Он використала потужне заклинання і вони втрьох опинилися у кімнаті Радомира, тобто Б’янки. За мить, Андромеда вже бігла до Вести, щоб допомогти із відео камерами.

   - Я ніби прибрала примарних хлопців, - жалілася спадкоємиця готельної справи, - але не певна, щодо іншого.