Настя і вовки. Пробуди в мені звіра - Марія Люта

Айсубуру підкидала кровожерливі картинки одну за одною, але це вже було б занадто. Раптом я помітила, що вище чола, біля білого, проступає тоненький ряд рудого волосся, але це ніби не коріння... Та це ж перука! І тут мене не інакше як біс смикнув, і я підняла свою м'яку лапку і гострим кігтиком підчепила край перуки, стягуючи його з голови. У мене спрацювали котячі інстинкти щось чіпляти, тягнути...

Не-блонда несамовито заверещала, і, прикриваючи свою темно-руду голову руками, як останній сором, звиваючись, поповзом відповзла від мене, а лише потім схопилася і побігла. За спиною пролунав чоловічий сміх і улюлюкання - караульний з посту давно за нами спостерігав, але вважав за краще не втручатися.

Ось чесно, мені навіть шкода цю вискочку стало. Та й нажила я собі кровного ворога на віки вічні.

Інші дівчата були настільки дезорієнтовані, що здавалося, навіть забули, що вони перевертні і теж мають другі іпостасі. Я зробила крок у їхній бік – і їх як вітром здуло.

Караульний підняв великий палець вгору і сказав, що точно підтримує нові правила. Та про що ж вони!?

У їдальню я увійшла у вигляді ірбіса - тільки голою мені коридорами ще не вистачало ходити. Тітка Женя спочатку злякалася, але, бувши  дамою кмітливою, уже через мить принесла мені змінний одяг мого розміру. Не шик, звісно, ​​але для роботи зійде.

- Тьоть Жень, а про що тут усі говорять цілий ранок? - одразу поцікавилася я.

- А ти ще не знаєш!? - Кухарка з обожненням глянула на мене, передчуваючи, як розповість мені цю приголомшливу новину у всіх подробицях.

Але тут на кухню увійшов Мстислав, обламавши бідній тітці Жені весь кайф. Чоловік по-господарськи обвів приміщення поглядом, вигнув брову, побачивши перуку блонди на підлозі біля мого стільця, і вдав, що не помітив, як я заштовхала її глибше під стіл.

- Тітко Женя, Настя, - Мстислав по черзі кивнув нам і сів поруч зі мною. - Ви вже чули про новий указ Гліба?

Чоловік дивився лише на мене, в поінформованості куховарки він, певна річ, не сумнівався.

Я заперечливо хитнула головою.

- Він скасував будь-які покарання за зв'язок вовків з кішками і оголосив їх чи не найкращими нашими друзями.

У мене відвисла щелепа:

- Але як!? На якій підставі!?

- Законній. Гліб ще з вашої подорожі Непалом зайнявся пошуком старих архівів. І ось тиждень тому в Празі знайшовся давній рукопис, який говорить про те, що союз наших видів дає силу обом сторонам і гарантує здорове та талановите потомство. Ти ж тому живе підтвердження.

- І шлюби тепер дозволено! - вигукнула тітка Женя, хлопнувши долонями від повноти почуттів.

- Стривайте, ви хочете сказати, що це він через мене вирішив змінити ваш тисячолітній уклад!? Не дивлячись на можливі протести, якщо не війну!?

- Та ні. Звичайно не через тебе, - недбало відмахнувся Мстислав, а я не втримала засмученого зітхання. Так, я забороняла собі вірити, що такі зміни Гліб провернув тільки заради однієї моєї скромної персони, але все ж таки слова колишнього ватажка неприємно кольнули. - Вам навіщо? Ви й так уже одружені.

У мене й у тітки Жені разом відвисли щелепи, а Мстислав продовжив, наче й не помітив викликаного ефекту:

- До того ж час зараз особливо сприятливий: мир з кішками не здається таким вже потрясінням після початку нової ери відкритого існування перевертнів, адже так? Та й ти здорово допомогла: про твою з Глібом перемогу над драконами легенди і балади вже складають. А тепер ще й сутності звірині  повертаєш – серед звичайних вовків ти герой, Настя. Думаєш, це тільки в маєтку з тобою всі такі привітні? Повір, навіть у найвіддаленіших глибинках маленькі дівчатка вклеюють у свої альбоми ваші з Глібом відфотошоплені весільні фото.

- А ось про ці ось... - я намалювала в повітрі уявне коло, - весільні фото. З чого ви раптом вирішили, що ми з Глібом одружені?

- Тому що ви одружені.

- А ось і ні.

- А ось і так, - відповів Мстислав і зареготав.

А мені було якось не до сміху.

- Ви стверджуєте, що весілля в непальському селі було справжнім?

- Звісно, можеш навіть не сумніватися. Настя, Гліб близько десяти років провів у буддистських монастирях Непалу та Тибету. Повір мені, він би нізащо не осквернив святість їхньої церемонії фіктивним весіллям. Він ті закони  поважає більше, ніж усе наше сімейне законодавство. Та й кримінальне, раз на те пішло.