Академія Червоної корони. Навчання - Анна Мінаєва

— Спостереження за немертями до Омута не відносяться.

— Правда? — студент ще дужче спохмурнів. — Але ж я бачив, як водяна мантикора почала втрачати життя. Причому одразу після нападу.

— Правильно, — я зітхнула і присіла на невеликий пень. — Я розповім вам дещо. Дуже сподіваюся, що далі за вас двох це не піде.

— Клянуся своїм життям, — серйозно промовила Рирара, увігнала дерев'яний меч у пухку землю і звела лопатки разом.

Нерсі глянув на неї знизу вгору, зітхнув і кивнув:

— Обіцяю.

Я ж зібрала в кулак усю свою рішучість, звела навколо нас купол, який не дозволяв підслуховувати, і коротко розповіла правду. Всю. Не стала мовчати про жодну зі складових усієї цієї ситуації.

— Ось гівнюк! — обурилася Рирара, коли я закінчила. — Ноги йому висмикнути і в...

— Ри! — обурився Нерсі. А потім заговорив зі мною. — Я сумніваюся, що такий могутній некромант почав би посилати такі прокляття просто через образу. Очевидно, тут щось інше замішане.

— Не знаю, що тут замішано, — сказала я, підводячись на ноги. — Але зараз я маю намір поговорити з ним і зняти це прокляття. Тому що воно дуже заважає моїй улюбленій роботі. А ще, як виявилося, може ввести в оману моїх студентів.

Нерсі приосанився:

— Обіцяю, що ніхто нічого від мене не дізнається, майстер Лорейн. Якщо вам потрібна буде з прокляттям якась допомога, скажіть.

— Дякую, — я зворушливо посміхнулася.

— А якщо все ж таки треба буде висмикнути йому ногу, вставити в дупу і прокрутити, зовіть мене, — кивнула Рирара.

— Ри… — відчайдушно закотив очі юнак. — Ну, не можна так говорити. Ти ж дівчина.

— Тьху ти! — обурилася вона. — Та я барило елю можу прикінчити за годину, а потім встати і не похитнутися. А ти мені тут про якісь слова.

Я тихо засміялася, а на душі полегшало. Мені не довелося брехати і вигадувати нічого, щоб якось вигородити себе. Щоправда, тепер ще більше людей знало про прокляття. Але ректорові про це розповідати, мабуть, не варто.

Зi студентами я розпрощалася за кілька хвилин. Нерсі вирішив повернутися в теплиці, він все ж таки хотів створити самостійно протиотрути. Обіцяв не користуватися додатковою літературою та готовими рецептами. Рирара зголосилася стати його охоронцем і побажала мені удачі. А я ж попрямувала у бік невеликих житлових будиночків. Якщо мені десь і шукати цього некроманта, то тільки там.