Академія Червоної корони. Навчання - Анна Мінаєва

Перший курс заходив у стійла бестiй з побоюванням. Незважаючи навіть на те, що я й освітлювальні заклинання розвісила, та інших бестів укрила додатковим захистом. За напівпрозорими куполами зараз можна було побачити лише загальні контури створінь.

— Сьогодні я хочу показати вам одну з наймиролюбніших бестiй, — сказала я, проходячи далі і поглядаючи на перший курс бойових магів.

Спокійними здавались лише кілька хлопців. І мене дратувало те, що до них входив Ештен Вільха.

— Бестії не бувають миролюбними, — буркнув він, обганяючи однокурсників, які з цікавістю крутили головами.

— Якщо ви нападете на бестію, то вона явно не буде доброзичливою, — знизала я плечима, намагаючись тримати себе в руках. — Але якщо все ж таки вистачить розсудливості, щоб не атакувати створiння, то можна приємно здивуватися. Не всі бестії кинуться у бій при вашому наближенні.

— Навіть сама назва бестій походить від слова «бесiтися», тобто поводитися не дуже адекватно, — не поступався своїм переконанням син герцога.

— Слово «бестія» походить із давньоельфійського, — почулося ззаду, а за мить нас наздогнав Зіанар. — І дослівно воно означає "дихаючий дух". Щось магічне та містичне, що ніяк не може бути простою твариною.

— Зараз заняття для першого курсу, — примружився Ештен, окинувши мого захисника пильним поглядом.

— А я відстаючий, — анітрохи не зніяковів Зіанар. — Свого часу пропустив цю тему, ось надолужую. Чи у когось є якісь заперечення?

Заперечення, судячи з усього, були тільки в одного першокурсника. Всі інші дивилися на мене, чекаючи на рішення.

— Мені про вас повідомила майстер Юнара, — вирішила я підіграти ельфу. — Отже, ви можете приєднатися сьогодні до нас.

— Чудово. Спасибі, майстер Лорейн, — усміхнувся Зіанар.

— Молодший майстер, — поправив його Ештен і склав руки на грудях. А потім повернувся до мене. — Ми так і вестимемо розмови, що не стосуються зайняття, або нарешті перейдемо до знайомства з вашими миролюбними бестіями?

Я стиснула руки в кулаки і різко видихнула крізь зімкнені зуби. Тільки після цього начепила умиротворену посмішку і жестом покликала студентів далі.

— Досить задирати майстра, — вловила шепіт за спиною.

— Дерево мене вчити зібралося? — куди голосніше озвався Ештен. Слова його явно належали до квіткової дріади.

— Здається, пахне сваркою, — сказав Зіанар, порівнявшись зі мною.

— Скоро в мене закінчиться терпець, — тихо відповіла я.

— Він цього й хоче досягти. Не піддавайся, — прошепотів ельф. А вже голосніше додав. — Ех, чув я одну теорію, що люди ставляться до створення нижчої матерії через те, що занадто високої думки про себе. Прямо, як гінри.

Я мало не пирснула зі сміху. Порівняти людей з гієноподібними створіннями, які збиваються в групи лише заради більшої здобичі… Ох, як би зараз хтось від агресії не вибухнув.

Але Ештен промовчав, мабуть, накопичуючи сили на новий випад у мій бік. А ми тим часом зупинилися біля високого стійла, яке не було обгороджене куполом.

За ним гарцював збуджений від сонного заклинання білий кінь. Довга шовкова грива спадала практично до сріблястих копит. Але не це притягувало погляди присутніх, а великий білий ріг, що виростав з лоба створіння.

— Єдиноріг, — почулося збоку.

— Правильно, — я посміхнулася дівчині, яка не стримала зітхання замилування. — Сьогодні наше заняття буде присвячене саме єдинорогам. Як ви бачите, утримує його одна лише золота вуздечка. До речі, це не звичайне золото, а так званий зелений мінерал. Тільки його не в силах знищити єдиноріг. Для створення подібної вуздечки потрібна найчистіша руда, кілька вправних артефакторів і вже спійманий єдиноріг. Оскільки вуздечка налаштовується на ауру створення. Отже, хто мені скаже, до якого типу бестiй він належить?

Я спочатку запитала, а тільки потім згадала, що теорію вищих і нижчих матерій за одного в'їдливого першокурсника краще не піднімати.

— До створення вищої матерії, — сказала Діса, виступивши вперед.

— Правильно, — я кивнула і покосилася у бік герцогського сина.

А потім сама себе обсмикнула. Та чому через одного… кхм… загалом, чому вся група має страждати через одного?

— Чому так вважається? — поцікавився Зіанар, притулившись до огорожі.

— Спробуйте поговорити з ним, — запропонувала я, повернувшись до хлопців. — Є бажаючі?

— Є, — і звичайно ж, першим виступив Ештен.

Нижча матерія! Ось як йому відмовити зараз? Якщо він мені розлютує єдинорога, то спробуй потім доведи, що це не безтія першою напала.

— Добре, — я відступила убік. — Єдина умова говорити в позитивному ключі. Заспокоювати розлюченого єдинорога у мене немає жодного бажання.

— Але ж є й інший спосіб довести, що це створення вищої матерії, — подав голос високий, повний студент. — Вищі iстоти відображають магію.

— Чудова думка! — посміхнувся Вільха, підводячи руку. На його пальцях затанцювали іскорки.