Подвійне диво для генерального - Тая Смоленська

Дорога до готелю займає кілька хвилин, але вони здаються справжньою вічністю. Ми мовчимо, насолоджуючись близькістю одне одного. Готель, куди він мене везе, розташований недалеко від набережної. У самому центрі.

- Приїхали, - каже Артур, паркуючись.

Він виходить із машини й обходить її, щоб відчинити мені двері.

У фойє нас зустрічає усміхнений адміністратор. Видає карту-ключ і ми піднімаємося в номер.

Артур відчиняє двері і пропускає мене вперед. Кімната простора, з великим вікном, звідки відкривається вид на місто.

Поруч із ліжком запалені свічки в скляних колбах. На столику букет піонових троянд. Артур підготувався заздалегідь.

- Я хотів, щоб цей вечір був особливим, - каже він, стоячи поруч зі мною і обіймаючи за талію.

- Не думала, що ти такий романтичний, - шепочу я і обіймаю його.

В очах Артура з'являється такий вогонь, що мені стає жарко навіть від одного його погляду. Він притискає мене до себе, його губи знаходять мої в жадібному, пристрасному поцілунку. Я відчуваю кожну клітинку свого тіла, ніби кожна з них відгукується на його дотики.

- Я так скучив, - шепоче він між поцілунками, його руки вже ковзають по моїй спині, намацуючи блискавку на джинсах.

- Артуре... - починаю я, але він перебиває мене ще одним глибоким поцілунком, від чого я забуваю про все на світі. Мої руки автоматично обвиваються навколо його шиї, притискаючи його до себе ще міцніше.

Під його гарячим поглядом почуваюся єдиною у всесвіті.

Артур відступає на крок, його погляд ковзає по моєму тілу, і я бачу, як він ковтає повітря.

- Ти... неймовірна, - каже він тихо, і в його голосі чується стільки бажання, що від цього мурашки біжать по шкірі.

Він знову наближається до мене, однією рукою піднімає мене, а іншою підтримує за талію. Я обвиваю ноги навколо його талії, і він несе мене до ліжка, де обережно опускає на м'які простирадла.

- Я не можу більше чекати, - зізнається він, його голос тремтить від напруги.

- Я теж, - видихаю я, і це правда. Усе в мені прагне до нього, хоче бути ближче.

Артур нахиляється, щоб поцілувати мене, і цей поцілунок відрізняється від усіх попередніх. Він більш вимогливий, глибокий, відчайдушний. Його руки скрізь, вони досліджують кожну ділянку моєї шкіри, викликаючи тремтіння і бажання віддатися цьому почуттю повністю.

Його дихання гаряче і важке, і я відчуваю, як повітря навколо нас нагрівається від наших тіл.

Його очі не відриваються від мене, і в його погляді стільки бажання і ніжності, що моє серце калатає ще сильніше.

Ми віддаємося нашим відчуттям повністю, дозволяючи їм відвести нас туди, де можна забути про все на світі.

Ніч тягнеться, наповнена звуками наших шепотів і зітхань, і кожен момент, кожен дотик здається спалить мене дотла.