Історія Країни Вовків - Гуцул

Перським шахом в Картлі царем було призначено Вахтанга VІ. Той провів низку реформ призначив вірних йому чиновників, сформував царське військо, здійснив північний похід до Осетії для закріплення кордонів, написав суддівську книгу Дастурлумалі. 

В 1709 в Афганістані помер його дядько Георгій XI, що успішно воював за Персію проти племен та перейшовши на бік вождя Мірвейса що вбив його. Замість нього воювати відправили брата Вахтанга VI - Кайхосро. Скориставшись цим, цар Вахтанг призначив охоронцями Тбілісі грузин замість персів.

Того-ж року у зв'язку зі смертю Іраклія І правителем Кахеті було призначено малолітнього Теймураза ІІ, цим скористалися дагестанці що здійснили набіги на ті землі. Більше того, картвели відігравали колосальну роль у боротьбі з афганцями, значна частина з них включаючи царя Кайхосро померла при облозі Кандагару (1711). 

Царя Вахтанга було закликана до Ірану щоб виставити умову - якщо той далі хоче правити то має прийняти іслам. Вахтанг відмовився через що його заарештували перси, правителем було призначено прийнявшого мусульманство брата Вахтанга Алі-кулі Єсу що проводив про-перську політику. Щоб їх царем знову став християнин, картвели намагалися знайти підтримки у європейських країн але марно: ті розцінювали Персію як союзника проти осман. 

В 1719 щоб врятувати Грузію Вахтанг VI прийняв іслам та знову був призначений царем. Першим ділом він пішов походом проти дагестанців в Чар-Белакані. 

Вже в 1722 стався неочікуваний поворот - афганці захопили столицю Персії м. Ісфахан, в Ірані стала правити афганська династія Хотакі. В результаті бойових дій помер брат Вахтанга VI Ростом.

Перський шах Хусейн потрапив до полону а його нащадок Тамаз втік. Він призначив царем Картлі мусульманського картвела Мехмет Кулі-хана що за допомогою лезгинів переміг захопив Тбілісі (1723), та того-ж року його вибили звідти турки в битві при Зедавела (1723) - почалася господарювання османів (османлоба). Пьотр І відмовився допомагати Вахтангу VI та визнав за османами всю Східну Сакартвелло. 

В другій битві при Зедавела (1724), а потім в битві при Анеті (1724) вже турок розбили сили Картлі і Кахеті. 

Вищезгаданий брат царя Вахтанга Ісе Алі-куліхан виявив туркам покірність за що став правителем Картлі. Після його смерті правити Сакартвелло став правити паша з Ахалціхе. 

Турки проводили великі репресії проти еліт і громадянського населення, що втікало до гір. Ба більше, країною розгулювали лезгінські загони. Хоча картвельські аристократи закликали Вахтанга VI повернутися та той залишився в московії.

Тим не менш, у тому-ж десятилітті іранський полководець Надір-хан вигнав афганців та розбив турок, ті віддали Східну Сакартвелло Персії, після чого став погрожувати московії яка свого часу скористалася слабкістю Ірану та зайняла Дербент.

Паралельно, Кахетинське князівство розбило війська Османської імперії в битві при Маґхаро (1734). 

Надір-шах закликав Вахтанга обіцяючи йому трон, але той помер у 1737 в Астрахані. 

За рік до того Надір-шах став правителем Персії. Він взяв картвелів в похід на Імперію Великих Моголів (1737-39), вони брали участь в битві за Капнал (1739). Одним з них був син про-шахського Теймураза ІІ - Іраклій ІІ. Як наслідок, в Сакартвелло відбулося повстання під керівництвом еристава Шенше, а потім Ґіві Амілахорі що закінчилось поразкою повстанців. Теймураза та його сина було призначено правителями Карлі і Кахеті. Перший за християнським звичаєм вінчався на правління в Картлі, тобто цар християнин правив там вперше з 1632. 

Підсилиашись, Теймураз та Іраклій розбили осман в битві при Ачабеті (1744). В 1747 вони захопили Єреван. 

Розгорнулася війна Ірану з Туреччиною, в якій останні намагалися натравити на Сакартвелло дагестанців що були розбиті то царським військом, то персами. По її закінченню Надір-шах наклав на картвелів великі податки, однак побоюючись втратити союзника Теймураза ІІ скоротив їх до однієї чверті. Після цього шах викликав його сина Іраклія, та батько залишив того в Сакартвелло і сам відправився до Ірану де, тим часом, Надір-шаха несподівано вбили змовники. Новий шах ставився до Теймураза ІІ з великою повагою. 

В Персії розпочалася боротьба за трон, одним з претендентів був зять Теймураза Аділь-хан. 

В Сакартвелло було не краще: Абу-бег, якому була надана тимчасова влада на час поки Теймураза немає в країні (це було зроблено щоб останній не підняв повстання), почав заявляти про права над всією Східною Сакартвелло. Теймураз ІІ розбив його. 

В 1748 Сакартвелло останній раз заплатило данину Ірану (сто воїнів та кілька жінок), після чого персів було вигнано з країни. 

В Сакартвелло просили допомоги вірменські та азербайджанське ханства: Єреван, Гандза, Нахічевань. Правитель останнього, афганець-пушту Азат-хан повстав проти них, та його 18-тисячне військо було розбили загоном в 3 тисячі картвелів в битві при Кіркбулах (1751), Азат-хан здався та потрапив до полону. В 1752 вони також розбили Аджи-чалаба. В битві при Тулкітебе (1752) Гандзу та Нахічевань було підкорено.

Після цього картвельські царі Теймураз ІІ та Іраклій ІІ розбили дагестанців (лекіаноба) в битві при Мчадіджварі (1755). Того-ж року 206 грузинів змусили втікати 20/30-тисясне дагестанське військо котрим керував Нурсал-бег в битві за Кварелі (1755). Остаточно гірських мусульман було розбито в битві за Скра (1756). 

Набіги дагестанців припинилися назавжди. 

В 1758 три грузинські царі - Теймураз, Іраклій та Соломон І заключили договір про взаємодопомогу у випадку іноземного вторгнення. Сакартвелло, хоча й не була об'єднана юридично, фактично знову стала єдиною керуючись трьома правителями. 

Об'єднане картвельське військо в 16 тисяч легко розбило 50-тисячну армію турок в битві при Хресілі (1757), кожен дев'ятий турок загинув. 

В 1762, після смерті царя Теймураза, Іраклій став правителем об'єднаного Картлі-Кахетійського царства.

В Ірані боротьбу за трон виграв Керім-хан Зенді, якому з картвельського полону було надано Азат-хана.