Метафізика - Арістотель

вираз «те, через що», є рівнозначним [20] поняттю «причина», наприклад, у висловлюваннях: «через що він прийшов?» або «задля чого він прийшов?», а також «через що він зробив неправильний або правильний висновок?», або «що є причиною правильного або неправильного умовиводу?» Далі, «те, через що», або «на чому», «по чому» вживається щодо положення: «те, на чому він стоїть», або «те, по чому він іде»; адже всі ці висловлювання означають положення і місце.

Тому також [25] вираз «саме по собі» (kath’ auto) з необхідністю вживається в багатьох значеннях. По-перше, «саме по собі» означає чимбутність кожної речі, наприклад, Каллій — це «Каллій сам по собі» і чимбутність Каллія; по-друге, це те, що входить у щосність речі, наприклад, «Каллій сам по собі» є живою істотою, адже у визначенні міститься «тварина», тож Каллій є певною живою істотою. Крім того, [30] якщо щось є первинною властивістю речі або якоїсь із її частин, наприклад, поверхня є білою сама по собі, також людина є живою сама по собі, адже душа є певною частиною людини, в якій насамперед полягає життя. Далі, також як про «саме по собі» говорять про те, що не має іншої причини; так, є багато причин, які визначають людину: це жива істота, двонога тварина, але все ж таки людина є людиною [35] самою по собі. Крім того, «самим по собі» називається все те, що властиве одній речі і як одній, а тому воно є окремим саме по собі.

19

[1022β] [1] Розташуванням називається порядок чогось, що має частини, або за місцем, або відповідно до здатності, або за видом; адже має бути якесь положення, на що і вказує слово «розташування».

20

Словом héxis («володіння» або «стан»)[70] називається, по-перше, у значенні «володіння» певна діяльність того, що [5] володіє, і того, чим володіють, як-от певна дія або рух (адже коли одне щось створює, то інше створюється, а між ними відбувається створення; так само і між тим, хто має одяг, і одягом, який мають, ідеться про володіння). Отже, звідси очевидно, що не можна мати володіння (адже так можна було б продовжувати до безконечності, якби можна було мати володіння того, що [10] мають); по-друге, словом héxis у значенні «стан» називається положення, через який щось перебуває в якомусь становищі, доброму чи поганому для себе або відносно чогось іншого, наприклад, здоров’я є певний стан, бо воно є таким становищем. Також словом héxis у цьому значенні називається частина такого становища, тому і достоїнство частин є таким «станом».

21

[15] Словом páthos («стан» або «властивість») називається, з одного боку, якість, щодо якої можливі зміни, наприклад, біле і чорне, солодке і гірке, важкість і легкість і таке інше; з іншого боку — вже інтенсивність і зміни цих якостей; а ще частіше — шкідливі зміни й рухи, [20] причому переважно болісно-шкідливі. Крім того, словом páthos називаються великі нещастя й скорботи.

22

Про позбавленість говориться, з одного боку, якщо щось не має чогось, що можна мати від природи, навіть тоді, коли для нього мати це неприродно, як-от про рослину говорять, що вона позбавлена очей; з іншого боку, коли це природно [25] мати або самій речі, або її роду, а вона не має, наприклад, кріт і сліпа людина по-різному позбавлені зору, один — за родом, друга — сама по собі. Також, якщо чомусь природно мати щось і тоді, коли природно, а воно не має; так, сліпота є у певному сенсі позбавленістю, але сліпим називається не той, хто позбавлений зору в будь-якому віці, а той, хто не має зору в тому віці, в якому його природно мати. [30] Так само ми говоримо про позбавленість, якщо щось не має чогось в тому місці, через ті обставии, в тому відношенні і в такий спосіб, в який йому природно це мати. Також позбавленням називається відібрання чогось силою.

Далі, позбавленість має стільки ж значень, скільки префікс «не-»[71], що вживається задля заперечення. Так, нерівним називається те, в чому відсутня рівність, хоча вона є для нього природною, невидимим [35] — і те, що взагалі не має кольору, і те, що має невиразний, а безногим — і той, хто взагалі не має ніг, і той, хто має незугарні. Таке заперечення вживається також тоді, коли щось має дуже мало чогось, наприклад, ми говоримо плід без кісточок, [1023α] [1] і це означає нерозвинену кісточку й те, що плід має ваду. Також — тому що дещо робиться не легко або не гарно; наприклад, ми говоримо, що дещо «не ріжеться», не тільки тоді, коли воно зовсім не ріжеться, а й тоді, коли воно ріжеться не легко й не гарно. Також — тому що дещо чогось не має зовсім; так сліпою називають не [5] однооку людину, а ту, в якої не бачать обидва ока. А тому не кожен є добрим чи злим, або справедливим чи несправедливим, а натомість є і середнє між ними.

23

Слово échein («мати», «тримати», «схопити», «перебувати») вживається у багатьох значеннях: по-перше, воно означає чинити або правити згідно зі своєю природою та за власним бажанням, тому [10] говорять, що лихоманка «тримає» людину, тирани «тримають» під своєю владою міста, а ті, хто вдягаються, «мають» на собі одяг. По-друге, воно означає, що щось міститься в чомусь як здатному його сприйняти в себе, наприклад, мідь має форму статуї, хвороба «тримається» в тілі; по-третє, ідеться про щось, що охоплює, стосовно охопленого, адже якщо в чомусь є щось охоплене, то кажуть, що [15] перше має в собі останнє, або останнє перебуває в першому, наприклад, кажуть, що в посудині перебуває рідина, в місті — люди, на кораблі — моряки, а натомість ціле має частини. Далі, якщо щось не дає чомусь рухатися й діяти за своєю схильністю, говорять, що перше тримає останнє, наприклад, колони тримають покладений на них тягар, або як-от поети [20] змушують Атланта тримати небо, неначе інакше воно б упало на землю, як кажуть деякі з натурфілософів. Так само і про те, що скріплює, кажуть, що воно тримає разом те, що скріплює, оскільки інакше все розпалося б — кожне за своєю схильністю. Також вираз «бути в чомусь» вживається у тому самому значенні й відповідно до слова échein.

24

Вираз ék tinos eînaí («бути з чогось») означає, по-перше, те, із