Втрачена Імперія - LikoDan
Серед п'яти імперій існували три, які вирішили об'єднати свої сили ще багато років тому. Вони назвали свій союз "Легенда трьох стихій". Імперії Ціньму, Яньши та Шуйчжу, хоча й різнилися своїми традиціями, завжди знаходили спільну мову. Їхній союз ґрунтувався на взаємодоповненні: природа Ціньму, земля і камінь Яньши, вода і морські простори Шуйчжу утворювали гармонійний баланс, який захищав їх від зовнішніх загроз.
Імперія Ціньму, царство густих лісів і нескінченних джунглів, очолювалась імператором Ло Сюнем — мудрим правителем, який славився своєю любов’ю до природи і гострим розумом. Його довге темне волосся прикрашали зелені орнаменти, а голос був спокійним, як шепіт вітру серед дерев. Імперія Яньши, земля каменю і гір, була під владою імператора Чжао Вея, суворого і могутнього чоловіка з бородою, що нагадувала розколину в скелі. Він мав незламний характер і вважав, що сила — це головна чеснота будь-якого правителя. Імперія Шуйчжу, країна, що простягалася над морями й річками, перебувала під владою імператриці Лань Хуа, витонченої і витривалої, як хвиля. Її світло-блакитна сукня завжди нагадувала водні глибини, а її погляд був таким же непередбачуваним, як океан.У величній залі, розташованій на нейтральній території, ці троє правителів зібралися, щоб обговорити те, що турбувало всіх — наближення турніру.
Ло Сюн, який сидів за великим різьбленим столом із кедра, почав першим:
— Наші артефакти показали те, що не можна ігнорувати. Турнір ось-ось почнеться, і нам необхідно вирішити, як діяти.
Чжао Вей підняв важку руку і оперся на стіл.
— Я кажу прямо: ми повинні діяти разом. Ніхто з нас не зможе перемогти Хуанъянь чи Лінсюе поодинці. Їхня сила відома всім.
— Але що буде, якщо ми не виграємо? — запитала Лань Хуа, її голос був спокійним, але рішучим. — Ви ж розумієте, що цей турнір не просто битва за першість. Це шанс повернути гармонію або втратити її назавжди.
Чжао Вей хмикнув, його суворе обличчя виражало незгоду.
— Гармонія? Повернення втраченої імперії? Це казки для дітей. Нас цікавить сила. Якщо ми виграємо, ми отримаємо владу над центром світу.
— Чжао Вей, — втрутився Ло Сюн, його голос звучав трохи докірливо. — Ми не повинні забувати, що цей союз існує не для того, щоб ділити світ, а для того, щоб його захищати.
Лань Хуа підтримала його, нахилившись ближче до столу.
— Ло Сюн має рацію. Якщо ми будемо думати лише про владу, ми повторимо помилки минулого. Пам’ятаймо: Тяньсин зникла саме через жадібність і розбрат між імперіями.
Чжао Вей на хвилину задумався. Його голос став трохи м’якшим, але все ще залишався впевненим:
— Добре. Союз залишається. Але як ми будемо діяти? Кого ми пошлемо на турнір від нашого союзу?
Ло Сюн відповів одразу, його погляд був серйозним:
— Кожна імперія обирає своїх найкращих. Але наші воїни повинні тренуватися разом, щоб розробити стратегію, яка дозволить нам подолати Лінсюе та Хуанъянь.
Лань Хуа додала, її голос був м’яким, але наполегливим:
— І пам’ятайте, що цей турнір перевірить не тільки силу, але й мудрість. Ми маємо показати, що союз трьох стихій здатний не лише боротися, але й об’єднуватися.
Чжао Вей підвівся, його важкі кроки відбивалися луною у величній залі. Він обернувся до інших правителів і сказав:
— Добре. Якщо ми погоджуємося діяти разом, то нехай це буде наш найкращий шанс. Але пам’ятайте: я не пробачу слабкості.
Ло Сюн і Лань Хуа також підвелися, кожен зі своїми думками про майбутнє. Вони знали, що турнір стане випробуванням для всіх, але вірили, що їхній союз витримає будь-які труднощі.
— Союз трьох стихій залишається незламним, — промовив Ло Сюн, піднімаючи руку.
— І нехай наші імперії покажуть свою силу, — додала Лань Хуа, легким жестом запрошуючи інших завершити обговорення.
— Так і буде, — зітхнув Чжао Вей. — Але не забувайте, що в грі немає місця для слабких.
Вони покинули залу кожен зі своїми думками, знаючи, що наближається вирішальний момент для всіх імперій.
