Легковажна наречена - Аліна Амор

І ось наступного дня в понеділок вранці герцогу Данайському на стіл ліг звіт Еміля, в якому говорилося, що закохані голубки змовилися про втечу цієї ночі.

Від віроломства нареченої всередині розлилося відчуття гіркоти, наче випив настоянку полину. Вона все-таки зважилася на це!

Останні два дні Евелін не виходила в нього з голови, її образ міцно в'ївся у свідомість герцога. 

Настав час позбутися цієї мари.

Чесно кажучи, хоча він давно зі зневагою ставився до Крістіана, але не очікував, що той готовий віддати на заклання юну дівчину. Навіщо це йому? Хоче вислужитися перед батьком? Довести, що він чогось вартий? П'єр де Ґріонн завжди дещо нехтував молодшим сином, хоч той завжди намагався йому догодити.

Райан переключився на звичну роботу, і дихання відпустило, до цієї хвилини все повітря ніби замкнули в його легенях, приклали важким каменем і не давали вдихнути.

Потрібно було спланувати та організувати операцію. Секретну, адже на кону стояла репутація Райана, а герцог нею дуже дорожив. І він не міг розповісти про операцію Філіпу. Граф де Ларуа може банально відмовитися - добре ім'я Евелін та його сім'ї може постраждати якщо спливуть чутки про її втечу з коханцем, а також побоювання за життя племінниці, а він і без того її нещодавно мало не втратив. Потім, звичайно ж, доведеться все пояснювати і вибачатися, але що вдієш? Завжди треба чимось жертвувати, як каже Жак. Райан давно зарубив собі на носі просту істину: чим менше людей знає про операцію, тим вищі шанси на успіх. Інакше – людський фактор, ніколи не можна бути впевненим у тому, як піде справа і будуть розвиватись події.

У нього пішло півдня щоб усе організувати. План був простий – герцог та Еміль проникають у бібліотеку ввечері. Саме там домовились зустрітись утікачі. Еміль жив у замку, а герцог як відповідальний за питання державної ваги – безпеку Верховного мага, мав доступ у житло графа. Ніхто інший без згоди Філіпа не міг туди проникнути, адже замок знаходився під магічним захистом найвищого рівня. Далі вони чекають коханців під покровом невидимості та тиші. Крістіан, швидше за все, збирається піти із замку через портал. У бібліотеці його і відкриє. Портал справа енергетично та магічно затратна, може навіть спровокувати магічне виснаження, але для такої мети, він на це піде. Коли Крістіан та Евелін зникнуть у порталі, Райан та Еміль залишковим слідом, який тримається кілька хвилин, підуть за ними. Потрапивши у місце проведення ритуалу, герцог швидко оцінить ситуацію та при потребі скине координати до Служби безпеки, де чекатиме група бойових магів. Того, що там може бути багато людей, Райан не боявся, навряд чи змовників буде багато, Філіп казав що бачив лише трьох. Вони з Емілем впораються поки прибуде підмога.

До вечора план доопрацювали та кілька разів проговорили. Далі справа була за його втіленням. 

І спочатку все йшло як передбачалося: о пів на дванадцяту до бібліотеки увійшов Крістіан. Він виглядав схвильованим та нетерплячим, кидав часті погляди на величний деревяний годинник у кутку, нервово постукував черевиком по підлозі і напружено вдивлявся у вікно, відвівши тяжкі сині оксамитові портьери. Ближче до опівночі прийшла Евелін. Герцог помітив, що щось у ній незримо змінилося, але що? Дівчина здається, стала блідішою… Коханець спробував її обійняти, але Евелін проворно відступила крок назад наче злякавшись чогось і швидко вимовила: «Не зараз». Крістіан відкрив портал, і вони увійшли в нього. Райан та Еміль вийшовши за межі пологу невидимості, кинулися слідом.

Щоб опинитися вночі біля самотнього храму на галявині поряд із лісом. Там знаходилися лише Крістіан та Евелін. Дівчина обернулась, почувши шурхіт, побачила чоловіків, здивовано розкрила рота і... розчинилась у повітрі.

___________________________

Пісня-настрій: Robbie Williams - Feel