Легковажна наречена - Аліна Амор

Герцог Данайський відповідав за зовнішню розвідку. І останній рік повідомлення від сусіда Мірадейї, Ферідена були невтішними – все вказувало на те, що Рада магів цієї країни готується до війни. Збільшувалася військова міць Ферідена, набори бойових магів в академіях стали вдвічі більшими, та суми, що виділяються на військову промисловість, теж зростали. Інформація просочилася, і для вищої аристократії Мірадейї це теж уже не було таємницею.

А вчора Райан отримав доповідь від свого таємного агента у Ферідені. Довгі роки були потрібні щоб впровадити того на посаду помічника архімага, що входить до Ради магів, і ще нікому не вдавалося пробратися так близько до правлячої верхівки. І нарешті вони отримали перші результати: агент попередив, що готується замах на графа Філіпа де Ларуа, Верховного королівського мага. Ворог приступив до рішучих дій.

Філіп – одна з ключових осіб Мірадейї та сильний маг. На його плечах лежав магічний захист країни та королівської родини. Особливо це актуально напередодні війни. Позбутися такої людини перед вторгненням означало ослабити армію і захист перших осіб королівства. Це логічно: якщо ворог хоче прибрати короля, спочатку потрібно вбити або знешкодити Верховного мага.

Друга, не менш важлива частина звіту повідомляла, що хтось із аристократів Мірадейї пішов на змову з Главою Ради магів Ферідена і реалізація плану по ліквідації Верховного мага лежала на плечах цього зрадника. Але його ім'я дізнатися поки що не вдалося.

Коли Райан доповів про це начальнику Королівської Служби безпеки, герцогу Жаку дю Блесі, той зібрався, і як материй вовк, відразу оцінив величезне значення для королівства, яке тепер набула його Служба. Зрештою, від неї залежало, чи почнеться війна з Феріденом, чи буде відстрочена на кілька років, і навіть чи буде збережена монарша влада.

Завдання провести таємне розслідування і вивести на чисту воду змовників лягло на плечі Райана. Всю правду про операцію знали лише він, герцог Жак дю Блесі та король. Інформація не повинна просочитися далі, адже не було відомо, хто саме став зрадником. Важливо не злякати його, а він причаївся і був вкрай обережний, як хижак, перед нападом на ласу, але важко вловиму здобич.

Від цього розслідування залежало не тільки благополуччя Мірадейї, але й кар'єра Райана. Якщо він успішно впорається із завданням – можна бути впевненим, що посада начальника Королівської Служби безпеки у нього в кишені. Жак вже старий, і, хоч тримався орлом, його розум був так само гострим, а він сильним і тримав Службу в залізній вузді, але всі розуміли, що рано чи пізно герцог дю Блесі піде у відставку. І йому потрібний наступник.

Саме тому того весняного ранку герцог і зустрічався з Філіпом за обідом у Службі безпеки. Потрібно було забезпечити охорону графа та його сім'ї, при цьому не викликавши підозр у оточуючих. Окрім інших заходів захисту, з дозволу мага до його замку ввели агента під прикриттям – Еміля, якому Райан довіряв як самому собі, і він мав зіграти роль нового особистого слуги графа. 

Тоді ж Філіп і нагадав герцогу про обіцяну наречену і розповів, що найближчими вихідними забирає її із монастиря.

За тиждень до вечері у графа де Ларуа

Райан прорахувався, не продумав безпеку нареченої і на неї вчинили замах. Герцог чекав нападу на Філіпа і готувався до нього, але зрадник був хитрішим і вдарив куди не гадали. Знаходження Евелін у монастирі виявилося вразливим місцем у захисті Верховного мага. І це був перший і поки що єдиний випадок, коли злочинці вийшли з тіні і проявили себе.

Оцінивши покинуті артефакти, місце та дії нападників, граф де Ларуа дійшов висновку, що проводився рідкісний, заборонений і здавалося, давно забутий ритуал на крові найближчої родички Філіпа, швидше за все, жертвопринесення темному богу Ферідена Орісу.

Але світлі боги Мірадейї були на боці графа де Ларуа, маг встиг врятувати Евелін, але не зміг описати злочинців, їхні обличчя виявилися захованими під ілюзією, і вони швидко зникли. Змовники встигли завдати племінниці серйозної рани кинджалом, вона втратила багато крові і що важливо – спогади. Останні події перед замахом стерлися з пам'яті Евелін. Крім того, вона кілька днів не могла говорити, допитувати дівчину не мало сенсу. Тому, Райан перетнувся з магом у будівлі Служби на пару годин та дізнавшись деталі замаху, поїхав до монастиря щоб проконтролювати розслідування.

Щоб за два дні повернутись ні з чим. Чи то злочинці встигли підчистити за собою сліди поки Філіп рятував племінницю, чи це зробив хтось із слідчих, які приїхали раніше за працівників Служби безпеки до монастиря.

Повернувшись до Амідеї, Райан відразу ж подався до кабінету герцога Жака дю Блесі. Поки той слухав доповідь, його обличчя покривалося червоними плямами, а ніздрі роздмухувалися, не стримуючи емоції. Врешті начальник грузно підвівся, вперся побілілими кулаками в стіл і з обуренням вигукнув:

- Ну як можна було так підставитися? Про що ти думав? Змовники виявилися розумнішими за нас, що списали племінницю з рахунку! Ти хоч розумієш, чим це могло обернутися?

Райан розумів і сам докоряв собі, але нічим не показував наскільки це його зачіпає.

Герцог дю Блесі вирізнявся вибуховим характером, але швидко заспокоювався. Зчепивши руки за спиною, він почав міряти кроками кабінет, його лоб покрився глибокими горизонтальними зморшками, як завжди, коли він інтенсивно шукав вирішення гострої проблеми. Незважаючи на огрядність, герцог рухався енергійно і жваво.