Усі птахи в небі (ЛП) - Чарлі Джейн Андерс

— Це виглядає як фортеця. — Патриція могла спостерігати, як крапки людей ходили навколо старої нафтової установки, яка являла собою масивну споруду на платформі на палях, посередині сірого океану, який був таким через кисневе голодування. Прапор Седонії був червоною плямою на сердитому таргані. Принаймні декілька сотень людей, які знаходилися там, були учасниками будівництва Лоуренсової машини кінця світу.

Чайка пролетіла повз них, і Патриція могла присягнути, що вона кричала:

— Занадто пізно! Запізно!

— Точно, фортеця з найбільшим у світі ровом. — Занурені у сонячне світло, всі лінії обличчя Кармен були позолочені. Її товсті окуляри і коротке біле волосся поблискували сріблястими спалахами. Раніше Патриція бачила Кармен лише в темному закутку, наповненому книгами, з крихітною лампою і тонкою завісою-скибочкою світла.

Патриція замислювалася, наскільки Кармен могла хотіти бути трікстером. Кармен намагалася переконати Патрицію в тому, що в ній більше від цілителя, ніж вона думає. Але всі перші визначні магічні звершення Патриції були хитрощами, як, наприклад, тоді, коли вона стала птахом, і обдурила себе (та інших) в тому, що вона розмовляла з якимось Дерев'яним Духом.

— Звичайно, Гортензія Уокер завжди говорила, що найбільший трюк, до якого трікстери вдаються, це коли роблять вигляд, що не можуть зцілювати.

— Нам потрібно знати, над чим вони там працюють. — зауважила Кармен, кивнувши у бік Седонії.

— Дянта може допомогти, — сказала Патриція. — Я впевнена, що вмовлю її на наше маленьке об'єднання.

— Мені потрібна допомога Дянти в дечому іншому, — сказала Кармен. — Вона буде працювати над Розділенням.

Патриція не хотіла переступати межу дозволеного, але цікавість перемогла і вона запитала:

— Що таке "Розділення"? Кавасіма нічого не сказав мені, коли я запитала.

Кармен зітхнула, а потім вказала на темну масу Седонії під ногами, з морською піною, що притискалася до неї.

— Ці люди внизу, — сказала вона. — Коли ви говорили з ними, що вони розповідали вам про цей світ і роль людства в ньому?

Патриція якусь хвильку подумала (її розум інстинктивно ухилявся від колючого клубка спогадів), і згадала одну конкретну розмову.

— Вони казали, що інтелекти, що використовують інструменти, подібні до наших, є рідкістю у Всесвіті, і зустрічаються набагато рідше, ніж різноманітні екосистеми. Найцікавіше, що роль цієї планети полягає в тому, щоб відтворювати нас. І люди повинні поширюватися і колонізувати інші світи, незалежно від затрат, так, щоби наша власна доля не була прив'язана до "цієї скелі".

— Що має сенс. Наскільки ми знаємо, наша цивілізація єдина у всесвіті. Отже, якщо ви знаєте тільки про один тип сентиментальності, і вважаєте, що сенс є найважливішою якістю життя, то все логічно.

Патриція була впевнена, що Лоуренс бачив її в Денвері, і знав, хто зруйнував його машину. Вона навіть пригадувавла, ніби чула, як він кликав її. Ймовірно він тепер ненавидів її, тоді як вона не відчувала ненависті до нього. Вона застряла на цьому факті. Я буду слизькою тінню. Я обдурюю всіх. Ніхто не зможе мене обдурити. Вона посміхнулася старій вчительці, ніби вони вели веселу академічну дискусію.

Кармен різко змінила тему.

— Ти думала про Сибір? Про атаку на трубопровід?

— Ой, ні.

— Зараз це може бути гарною ідеєю. — Погляд Кармен свердлив Патрицію. — Власними очами розлянути наслідки намагання призначити себе захисником природи.

Патриція знизала плечима. Вона думала, що вони вже втратили можливість такої стратегії, особливо після Денвера.

— Цей урок важливий, тому що зараз ми всі починаємо діяти аналогічно, — сказала Кармен. — Ти і Дянта у певному сенсі були праві. Ви просто... поспішили. Ми не хочемо бути лише статистами, якщо ми можемо це змінити. Ось чому Розділення — це крайній випадок, і це не стратегія. Скоріше це терапія.

Патриція кивнула, чекаючи, коли Кармен завершить розвивати цю думку.

Нарешті Кармен сказала:

— Якщо коротко, це більше схоже на зцілення, яке може внести великі зміни в людський рід. Звичайно, трікстери вважають це хитрим трюком. Можливо, це і те й інше одразу. Ходімо.

Кармен нахилилася, згинаючись у талії, і відкрила у хмарі дверцята. Сходи привели їх у підземний простір з гарячим повітрям, яке пахло кедром. Патриція не мала жодного уявлення, як Кармен робила дверцята на і з хмар. Вона впізнала кімнату з піччю під Великою ложею на Алясці, де провела кілька місяців, маючи перерву на роботі, дбаючи про собака і підкладаючи дрова під величезний котел — котел, який зараз займав приблизно таку ж частину її поля зору, як Седонія, тому їй здавалося, що вона спускається по сходах з хмар до нафтової платформи. Ілюзія розсіялася, коли вона наблизилася до рівня підлоги, а піч піднялася над нею. З усіх боків стіни були виготовлені з великих цементних блоків, які роками забарвлювалися кіптявою диму. Коли вони опинилися біля широких сталевих опор котла, Патриція згадала будинок, в якому виросла, з скринями, у які складалися спеції. А потім вони перейшли на інший бік, і вона побачила лице. Піч мала виразне залізне обличчя, яке дивилось у пітьму, і перетворювало паливо у прах.