Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фентезі » Примхлива мрія - Agrafena

Примхлива мрія - Agrafena

Читаємо онлайн Примхлива мрія - Agrafena

– Оль, – я зупинилася, – а раптом він тут зовсім ні до чого? Стоїть собі спокійно, мало що йому в голову прийшло, а ти одразу дзвонити...

– Нехай стоїть, якщо ні до чого, ми просто пройдемо, і все.

У пів голоса розмовляючи, ми спокійно йшли алеєю і вже майже минули баскетбольного світила місцевого розливу, як він раптом зробив випад, схопив мене за руку і смикнув до себе так, що я вдарилася в його груди і мало не задихнулася від несподіванки. Потім він стрімко відтяг мене від доріжки метрів на п'ять.

– Ах ти ж... А ну пусти мене, дурню!

– Зі мною підеш, – прошипів Рокоссовський. – Твоя подруга вільна, – він глянув на Льольку, яка одразу кинулася слідом за нами: – Іди, звідки прийшла.

– Ти зовсім з глузду з’їхав? – обурилася подруга, – не чіпай її!

– Я не збираюся її чіпати, – підступно посміхнувся Генка, – хоча, чесно кажучи, збираюся. Не хвилюйся, їй сподобається. Ще продовження проситиме.

– Рокоссовський, ти здурів? – люто прошипіла я. – Неприємностей хочеш?

– Яких ще неприємностей? – зло посміхнувся Генка, – у нас з тобою все за взаємною згодою буде. Благатимеш, щоб я переспав з тобою.

– Ага, просто зараз! Мені вже починати благати?

– Не жартуй зі мною, дівчино, – пролунав гнівний голос Генки. – А ти, – кинув він косий погляд на Льольку, – краще зникни по-хорошому.

– А якщо ні?

– Тоді пошкодуєш.

– Давно в лоб не отримував? – розлютилась Льолька, стискаючи кулаки.

Я, намагаючись вирватися з міцного захоплення і одночасно не привертати зайвої уваги, ледь не засміялась.

Я вища за Ольгу на пів голови, а що тоді говорити про нахабного баскетболіста? Він взагалі дивився на неї як на малу дитину, яка ще й кулачками махає.

Що найдивніше, я зовсім не злякалась. Що він може мені зробити серед білого дня? Машин поруч немає – затягнути мене нікуди не зможе, а битися теж не стане, занадто боягузливий.

– Чи не ти мені зібралась в лоба дати? – уїдливо спитав він, міцніше обхопивши мене за плечі і притискаючи руки до боків.

– Навіщо ж дівчинці ручки бруднити? – пролунав глузливий чоловічий голос збоку. Я аж здригнулась від несподіванки, повернула голову і побачила двох хлопців абсолютно бандитського вигляду.

Приблизно отакі хлопці.

Відгуки про книгу Примхлива мрія - Agrafena (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: