Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Еротика » Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Читаємо онлайн Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

— І що тобі зрозуміло? Думаєш, я через Алекса затіяла всю цю маячню з щоденником? У мене ніколи не було проблем із хлопцями, через якогось мужика я б дружбою ніколи не ризикувала! А той наш із Ірою вчинок був зроблений заради тебе, Міко. Так, це було аморально, неправильно, тупо, але ми були безглуздими ідеалістками і не знали, як тобі допомогти. Потім обидві пошкодували про зроблене, але ж минулого не повернеш.

— Не вірю я тобі.

— Як ти здогадалась про щоденник?

— Алекс сказав.

— Несподівано, — Оленка підходить до рукомийника, включає воду, змочує пальці і тре ними віскі. Вона так робить при сильному головному болю. — Ви знову спілкуєтесь?

— Типу того.

— А що Макар?

— А Макар якось дізнався, що я незаймана. Чи не підкажеш, хто йому про це повідомив? — питаю я.

— Ти сама знаєш відповідь. Я на твоєму дні народження була така п'яна, що могла всі секрети навіть самому бісові розповісти.

Відвертаюсь. Дістало слухати ці фігові виправдання. У Оленки були корисливі мотиви, нічим іншим її поведінку не поясниш.

— Як зручно виправдовуватися пияцтвом, — іронічно кажу я.

— Жодних виправдань, Міко, тільки голі факти.

— Ага. Іди комусь іншому ці факти озвучуй. А я втомилася від брехні та недомовок.

Оленка повертається і дивиться на мене з недовірою. У її очах я бачу паніку.

— Міко, я говорю правду. Ти мене стільки років знаєш, почала б я брехати саме зараз?

— Не знаю. Я тепер нічого не знаю. Але дружби у нас більше не вийде.

— Це ж якась нісенітниця! — скрикує Олена. — Ти готова втратити ще одну подругу через події п'ятирічної давності? Правда?

Я мовчу. У горлі набухає грудка, легені горять. Тяжко мені, боляче, неприємно. Я не хочу втрачати Олену, але що можна зробити у цій ситуації? Вона брехала мені, брехала…

Знаходжу сили, щоб кивнути. Зажмурююсь, коли Олена випадково змітає зі столу порожні келихи. Вони з дзвоном розбиваються, гострі уламки летять на всі боки.

— Повірити не можу, що ти відхрестилася від нашої дружби через одну-єдину помилку з мого боку.

Через кілька секунд зачиняються вхідні двері.

Олена пішла.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Відгуки про книгу Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: