Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Еротика » Біжи або кохай - Люсі Лі

Біжи або кохай - Люсі Лі

Читаємо онлайн Біжи або кохай - Люсі Лі
Глава 9.2

- Я тебе відпускаю. Вирушай у свою кімнату.

Я уривчасто видихнувши, ривком сповзла з ліжка. На ходу хапаючи халат і накинувши його на голе тіло, вилітаю зі спальні Корецького.

Не пам'ятаю, як добралася до своєї кімнати. Груди палили від обурення, і сорому. 

Та як він посмів! Та хто він такий! Та я взагалі більше ніколи не дозволю йому до мене торкнутися. Хай краще задушить, або кине на поталу своїй псині.

Щоб змити з себе ганьбу та залишки збудження, попрямувала в душ. Налаштувала воду прохолодніше, тому що шкіра ще горіла від його дотиків.

І тільки пружні струмені торкнулися моїх плечей, як двері душові з гуркотом відчинилися. І в кабінку ввалився розлючений і збуджений Стас. Заповнюючи собою майже весь простір.

- Я передумав, — гаркнув, нависаючи горою.

Я зіщулилася і відступила, упершись спиною в холодну стіну душової. Сильні руки боляче стиснули талію і притягли до твердого та гарячого торсу, а чоловік нахилився, впиваючись мені в губи жаліючим поцілунком. Його язик шалено увірвався мені в рота, та почав виробляти щось неймовірне. Доводячи до божевілля, та завдаючи неймовірну насолоду. А грубі пальці так щільно впилися в мою шкіру, що навіть завдавали болю, але це лише додавало гостроти відчуттям. І я сама не розуміючи що роблю вигнулась назустріч безмежному задоволенню бути зараз у його палких обіймах.  Пристрасно відповідаючи на поцілунок, втрачаючи себе.

Стас загорчавши, різко  підхопив мене на руки та виніс із ванної кімнати. Усім тілом притискаючи мене до свого розпаленого та вологого від води тіла.

Я і йойкнути не встигла як опинилася на ліжку. Оголена, мокра і беззахисна перед цім шаленим хижаком.  

Чоловік в один стрімкий рух звільнився від піжамних штанів і постав переді мною у всій своїй красі. А в мене з рота вирвався тихий схлип. Бо показати там було, що. Навіть ні, розмір його чоловічої гідності мене відверто злякав. 

Стас жадібно обвів мене потемнілими від збудження поглядом. Загрозливо вип'явши своє знаряддя. А я, зіщулившись, мимоволі стиснула стегна.

- Розсунь ноги, Аріна, або я сам це зроблю, силою, – з кривою усмішкою рикнув. Небезпечно нависаючи зверху, безсоромно оглядаючи мене очима.

І я б напевно дала задню, та спробувала б дати опір. Але моє тіло ще горіло від його жорстких дотиків, серце шалено калатало, а губи палило від недавнього поцілунку. 

Небезпечно. Гаряче. Гостро. І нестерпно соромно. 

Але більше чинити опір йому, я не могла. Тіло легковажно зрадило мене і вимагало негайної розрядки. Горіло від шаленого бажання, цього чоловіка. 

І… я послухалася. Безсоромно, розпусно і відверто, я розкрилася, перед ним. Впускаючи його, відкриваючись перед ним.  Так інтимно і так аморально. 

Зараз лише тіло, але не розум не душа.

Чуттєво розтягнувши губи, чоловік нахилився ближче до мене.

- Гарна дівчинка, — пророкотав хриплувато на вушко. Обдаючи жаром свого дихання. 

Жорсткі долоні пройшлися по моїм ікрам, внутрішнім стегнам. Надавлюючи, щоб розсунула ноги ще ширше. 

Хтиво облизавши мої губи змусив їх відкритися, поцілував. Так глибоко та солодко, водночас повільно входячи в мене. 

На всю довжину, заповнюючи вщент, розтягуючи до краю. Шумно видихаючи мені в шию стогін насолоди. 

Я закотивши очі, вчепилася кігтями в могутні плечі. Він був великий, а я занадто тісна для нього,  і від чергового його різкого  поштовху я відчула дискомфорт. До таких розмірів я не була підготовлена. Та й чоловіка у мене давно не було. Тому спробувала відсторонитися. Але мене притиснули до чоловічих грудей ще щільніше. 

- Пізно дівчинка. Тепер ти моя Арі-Іна, — лютий шепіт мого коханця, обпік ніжну шкіру шиї.

І він почав вбиватись, жорстко, швидко, несамовито. Вклинюючись до краю. Вщент, вибиваючи з мене дихання та  хрипкі схлипи. 

Я дряпалася і кусалася. Молила не зупинятися і водночас просила про помилування. Здавалося, що світ перекинувся і придавив мене своїм тягарем зверху. 

Вивільняючи всю свою невитрачену пристрасть. Я танула, згоряла і захлиналася власними стогонами у його руках, а мій кат шалено мучив моє тіло. Стискав та обгладжував стегна та боляче шльопав по попі. Ніби підганяючи коли я починала втомлюватися. 

Пристрасно та жадібно цілував, кусав мої губи у жорсткому, болючому запаморочливому поцілунку.  Справжній звір.

Я вже не розуміла, де закінчується насолода та починається біль. Мій хижак із захопленням із властивою йому грубістю і жорсткістю, методично доводив мене до несамовитості. До екстазу.

Тіло неймовірно поважчало. Ні то скрик, ні то хрипкий стогін зірвався у густу пітьму кімнати. І туга щільно закручена пружина, що досі ніби стискалася всередині, несподівано вистрілила. Нарешті вивільняючи давлячу напругу, викликаючи несамовиту насолоду. Моє тіло забилося у  шаленому, запаморочливому оргазмі. М'язи скорочувалися з такою силою, що навіть завдавали болю. Під повіками ніби спалахують іскри, а по венах стікає несамовитий первинний вогонь пристрасті. 

Крізь пелену насолоди, що повільно відступає, я відчула як Стас теж потужно скінчив. З силою стискаючи зуби та роблячи останні потужні поштовхи. Важко дихаючи, чоловік нарешті опустився поруч, продовжуючи, притискати мене до себе.

Говорити не хотілося. Голова була ватяною, а тіло нило як після багатогодинного тренування. Зараз я мала лише одне бажання, спати. І бажано одною. Досит. Він уже отримав своє. Нехай тепер котиться. І я, відчувши як знову навертається, образа, тихо схлипнула.

- Арино, ти що плачеш? – його голос прорізав тишу.

- Ні, це я так сміюся, — саркастично фиркнула

- Ніколи не бачив, щоби так дивно сміялися.

- Можеш насолоджуватися, двічі не повторюю, — істерично пирхнула.

- Що трапилося? Я зробив тобі боляче? Я не розумію, — чоловік підвівся на одному лікті та заглянув мені у вічі через плече.

- Так! Коли насильно зачинив у цій клітці, — емоції взяли нагору і мене несло.

- Ти сама на це погодилася, Арино. Або тобі нагадати?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Біжи або кохай - Люсі Лі (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: