Полонянка вовчої зграї - Марина Сніжна

– Навіть якщо б не знав про це точно, – заговорив він знову крізь зціплені зуби, – досить відчути твій запах. Ти вся просмерділа мертвечиною!

А ось це вже занадто! Ні, звичайно, я знала, що для перевертнів запах вампірів неприємний, втім, як і навпаки. Але обзивати це мертвечиною виходить за будь-які рамки! Запах Адена Лареса важко назвати неприємним. Чи це тому, що лікапін не дозволяє мені сприймати світ, як перевертень? У будь-якому випадку перевіряти не стану. Якщо обирати між Яровим і Аденом, навіть сумніватися не буду. Оберу вампіра. А в цю хвилину навіть готова була ініціацію пройти, лише б деспотичний перевертень не вважав мене більше членом своєї зграї. Аден казав, що перетворення на вампіра остаточно вб’є у мені вовчицю. Навіть лікапін більше не знадобиться. І зараз ця думка здалася особливо привабливою!

 – Мені плювати на те, чи подобається тобі мій запах! – прошипіла я. – І моє особисте життя тебе теж не стосується!

 Машина сіпнулася – так різко Яров вивернув кермо. Я злякано вхопилася за сидіння, дивлячись, як чоло чоловіка прорізають глибокі зморшки, а на скроні шалено пульсує синя жилка. З чого він роздратувався-то так? Хіба моє ставлення стало для нього несподіванкою? Я завжди давала зрозуміти, що терпіти його не можу!

 – Тобі краще зараз помовчати, жінко, - прогарчав Яров, і я захолола, побачивши, як його пальці на кермі подовжуються і трансформуються.

Вирішила, що краще і справді помовчати. Моє життя і так висить на волосині. А ми зараз ще й у замкненому просторі. Якщо Яров трансформується і накинеться, навіть втекти не зможу. А якщо і зможу, то ніхто і не подумає прийти на допомогу. Я на чужій території, де проклятий перевертень в своєму праві. Йому швидше допоможуть мене схопити, ніж завадять розправитися зі мною.