Компромат на замовлення - Стейсі Браун

- То ти через це мене ігнорував? – наче камінь впав з плечей, мене накрило полегшення.

- А через що ще? В мене шкіра мурахами вкривається від кожного твого дотику! Ти коли мене цілуєш, я не впевнений, що зможу втримати себе в руках і зупинитись вчасно! А спати з тобою в одному ліжку… просто спати … то взагалі особливий вид катувань! Коли ти до мене пригорталась, мені так і хотілось розвернутись й взяти тебе, кохати тебе, відчувати твій солодкий присмак на вустах…

- Яре, - сльози підступно застелили очі, я винувато промовила – я думала ти нічого не відчуваєш до мене.

- Я кохаю тебе! – впевнено промовив Ярослав, - з нашої першої зустрічі, ти засіла в моїх думках і в серці, й не покидаєш ні на секунду.

- Я теж тебе кохаю, - сльози щастя котились з очей, а Яр покривав їх поцілунками.

Ми ще деякий час насолоджувались обіймами один одного. Наче весь світ навколо зник, а лишились лише ми. Я уловлювала його дихання й намагалась закарбувати в серці кожну секунду разом. Серце виривалось з грудей, в ньому наче вибухали феєрверки. Приємно зігрівало нове почуття - відчувати свого чоловіка так близько, й знати що він не тільки тілом, а ще й душею лише твій.