Біблія - Невідомий Автор

І не скажуть ваші сини завтра до наших синів: Нема вам наділу в Господі!

28 І сказали ми: Коли в майбутньому так скажуть до нас та до наших поколінь, то ми скажемо: Подивіться на жертовник, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, а щоб був він свідком між нами та вами.

29 Борони нас, Боже, бунтувати нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертовника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву мирну, окрім жертовника Господа, Бога нашого, що перед наметом його.

30 І почув священик Пінхас, голови громади і очільники тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові, сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.

31 І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми дізналися, що Господь серед нас, що ви не відступилися від Господа тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.

32 І повернувся Пінхас, син священика Елеазара, та голови племен від синів Рувимових і від синів Ґадових з Гілеадського краю до Ханаану, до Ізраїлевих синів, і звітували перед ними.

33 І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не пішли на них війною, щоб знищити край, в якому сидять сини Рувимові та сини Ґадові.

34 І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертовникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь він Бог.

Ісус Навин 23

1 І по багатьох днях по тому, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навколо, а Ісус постарів, увійшов у літа,

2 то покликав Ісус усього Ізраїля, його старшин, і голів його, і суддів його, і очільників його, та й сказав до них: Я постарів, увійшов у літа.

3 А ви бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, усім цим народам для вас, бо Господь, Бог ваш, він той, що воює для вас!

4 Дивіться, ось я поділив вам жеребком землі народів, що винищив і тих, що залишилися між вами на спадок для ваших племен від Йордану і по море Велике, місце заходу сонця.

5 А Господь, Бог ваш, він вижене їх перед вами, і ви посядете їхній край, як казав був Господь, Бог ваш, до вас.

6 І ви зміцните себе, щоб виконувати й робити все, написане в книзі закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч,

7 щоб ви не змішувалися з цими людьми, що залишилися між вами, а ім'я їхніх богів ви не згадаєте, і не будете присягати ними, і не будете служити їм, і не будете вклонятися їм,

8 бо ви будете горнутися тільки до Господа, Бога вашого, як робили ви аж до цього дня.

9 І вигнав Господь перед вами народи великі та сильні, і не встояв ніхто перед вами, як дотепер.

10 Один із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш він той воїн для вас, як казав був він вам.

11 І будете ви дуже пильнувати про свої душі, щоб любити Господа, Бога вашого.

12 Бо якщо будете ви відвертатися й приліпитеся до решти цих народів, що живуть між вами, і будете свататися з ними, і будете змішуватися з ними, а вони з вами,

13 то знайте, що Господь, Бог ваш, більш не гнатиме ці народи перед вами, і вони стануть для вас сіткою й пасткою, та батогом на ваші боки, та терням на ваші очі, аж поки ви не згинете з цієї доброї землі, яку дав вам Господь, Бог ваш.

14 Я сьогодні відправлюся в дорогу, якою мають пройти всі на цій землі. А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово з усіх тих добрих слів, що про вас казав був Господь, Бог ваш, усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово.

15 І як збулося вам усе те добре слово, що про вас казав був Господь, Бог ваш, так наведе Господь на вас слово лихе, аж поки він винищить вас з цієї доброї землі, яку вам дав Господь, Бог ваш.

16 Коли ви переступите заповіт Господа, Бога вашого, що він наказав вам виконувати, і підете й будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм, то запалиться гнів Господній на вас, і ви швидко зникнете з того хорошого краю, що його він вам дав.

Ісус Навин 24

1 І зібрав Ісус усі Ізраїлеві племена до Сихему, і покликав Ізраїлевих старшин, голів його, суддів та очільників його, і стали вони перед Божим обличчям.

2 І сказав Ісус до всього народу: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: По тому боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам.

3 І взяв я вашого батька Авраама з того боку Річки, і водив його по всьому Ханаанському краї, і розмножив нащадків його, і дав йому Ісака.

4 І дав я Ісакові Якова та Ісава, і дав Ісавові гору Сеїр, щоб він посів її, а Яків та сини його зійшли до Єгипту.

5 І послав я Мойсея та Аарона, та й ударив Єгипет карами, що зробив сере нього, а потому я вивів вас.

6 І вивів я ваших батьків із Єгипту, і ввійшли ви до моря, а Єгипет гнався за вашими батьками колісницями та вершниками до Червоного моря.

7 І кликали вони до Господа, і він поклав темряву між вами та між єгиптянином, і навів на нього море, і воно покрило його, і ваші очі бачили те, що зробив я в Єгипті. І сиділи ви в пустелі багато днів.

8 І ввів я вас до краю амореян, що сидять по тому боці Йордану, і вони воювали з вами, а я дав їх у вашу руку. І ви посіли їхній край, і я винищив їх перед вами.

9 І встав був Балак, син Ціппорів, цар моавський, і воював з Ізраїлем. І він покликав Валаама, Беорового сина, щоб проклясти вас.

10 Та не хотів я слухати Валаама, і він благословив вас, і я врятував вас від його руки.

11 І перейшли ви Йордан, і прийшли до Єрихону. І воювали з вами господарі Єрихону: періззеянин, і ханаанянин, і хіттеянин, і ґірґашеянин, і хіввеянин, і євусеянин, а я дав їх у вашу руку.

12 І послав я перед вами шершня, і він вигнав їх перед вами, двох царів аморейських, не мечем твоїм і не луком твоїм.

13 І дав я вам землю, яку ви не обробляли, і міста, що їх ви не будували, і ви осіли в них, і виноградники та оливки, яких ви не садили, і ви їли.

14 А тепер бійтеся Господа й служіть йому в невинності та в правді, відкиньте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господові.

15 А якщо зле в очах ваших служити Господові, оберіть собі сьогодні, кому будете служити, чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та оселя моя будемо служити Господові.

16 І відповів народ: Борони, нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!

17 Бо Господь, Бог наш, він той, що вивів нас та наших батьків з Єгипетського краю, з оселі рабства, і зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми пройшли серед них.

18 І вигнав Господь усі народи та амореянина, мешканця цього краю, перед нами. І ми будемо служити Господові, бо він Бог наш.

19 І сказав Ісус до народу: Ви не можете служити Господові і чужим богам, бо він Бог святий, Бог ревнивий він. Не пробачить він вашу провину та ваших гріхів.

20 Коли ви покинете Господа, і будете служити чужим богам, то він відвернеться, і зробить вам лихе, і винищить вас по тому, як робив був добро вам.

21 І сказав народ до Ісуса: Ні, таки Господові будемо служити!

22 І сказав Ісус до народу: Ви свідки проти себе, що ви обрали служити Господові. І сказали вони: Свідки!

23 А тепер покиньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого.

24 І сказав народ до Ісуса: Господові, Богові нашому, ми будемо служити і голосу його будемо слухати!

25 І склав Ісус угоду з народом того дня, і дав йому постанови та закони в Сихемі.

26 І написав Ісус ті слова в книзі Божого закону, і взяв великого каменя, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.

27 І сказав Ісус до всього народу: Ось оцей камінь буде проти нас на свідчення, бо він чув усі Господні слова, що він промовляв до нас. І він буде проти вас за свідка, щоб ви не відступили від вашого Бога.

28 І відпустив Ісус народ, кожного до спадку його.

29 І помер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста десяти років.

30 І поховали його в кордонах спадку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.

31 І служив Ізраїль Господові по всі дні Ісуса та по всі дні старшин, що продовжили дні свої по Ісусові, і що знали все, що зробив Господь Ізраїлеві.

32 А Йосипові кістки, які Ізраїлеві сини винесли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив був Яків від синів Гамора, Сихемового батька, за сто кеситів.

33 І помер Елеазар, син Ааронів і поховали його на верховині Пінхаса, його сина, яке було йому дане на Єфремовій горі.

СУДДІСуддi 1

1 По смерті Ісуса запитували Ізраїлеві сини Господа: Хто з нас піде попереду воювати з ханаанянами?

2 І сказав Господь: Юда піде. Бо я дав цей край у його руку.

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зі мною на мій жеребок воювати з ханаанянами, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов з ним Симеон.

4 І піднявся Юда, і Господь дав ханаанянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили десять тисяч їхнього війська в Безеку.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанянина та періззеянина.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і відрубали великі пальці його рук та ніг.

7 І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив і мені Бог!

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто спалили.

9 А потому Юдині сини пішли воювати з ханаанянином, мешканцем гори, Неґеву і Шефелі.

10 І пішов Юда до ханаанянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись Кір'ят-Арба, і побили Шешая, Ахімана і Талмая.

11 А звідти пішов він до Девіру, а ім'я Девіру колись було Кір'ят-Сефер.

12 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, молодший брат Калева. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

14 І підмовив чоловік її просити поля від її батька. І прибула вона до оселі батька, і як зійшла з осла, Калев запитав її: Що тобі?

15 І вона сказала йому: Дай мені благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені ще водні джерела.