Біблія - Невідомий Автор

І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.

56 І те, що я думав був зробити їм, зроблю те вам.

Числа 34

1 І Господь промовляв до Мойсея:

2 Накажи Ізраїлевим синам: Коли ви ввійдете до Ханаанського краю, це буде той край, що вам на спадщину, Ханаанський край у кордонах його.

3 І буде вам південна сторона від пустелі Цін уздовж Едому, а південний кордон від буде на схід від кінця Солоного моря.

4 І поверне той кордон з півдня до Маале-Акраббіму, і піде до Ціну, і закінчиться на півдні Кадеш-Барнеа. І вийде він до Хацар-Аддару й дійде до Ацмону.

5 І поверне кордон з Ацмону до Єгипетського потоку, і вийде до моря.

6 А західний кордон, буде для вас море Велике, це буде для вас західний кордон.

7 А оце буде для вас північний кордон: від Великого моря визначите собі за кордон гору Гор.

8 Від гори Гор проведіть кордон в напрямі до Гамату, і закінчиться кордон біля Цедаду.

9 І вийде кордон до Зіфрону, а закінчиться в Гацар-Енані. Це буде вам північний кордон.

10 І проведіть собі східний кордон від Гацар-Енану до Шефаму.

11 І піде кордон від Шефаму до Рівли, на схід від Аіну. І дійде він на східний берег Кінеретського моря.

12 І піде кордон до Йордану, і вийде до моря Солоного. Це буде для вас край в його кордонах.

13 І Мойсей сказав Ізраїлевим синам: Оце та земля, що ви поділите між собою її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти з половиною племенам.

14 Бо взяло плем'я Рувимових синів за оселями батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина плем'я Манасіїного взяли частку свою,

15 двоє з половиною племен взяли вже свою спадщину з того боку Йордану, біля Єрихону, на схід та на південь.

16 І Господь промовляв до Мойсея:

17 Оце імена тих чоловіків, що поділять для вас той край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,

18 а ще візьмете голову кожного з племен, щоб поділити той край на власність.

19 А оце імена їх: для Юдиного плем'я — Калев, син Єфуннеїв,

20 а для плем'я Симеонових синів — Шемуїл, син Аммігудів,

21 а для плем'я Веніяминового — Елідад, син Кіслонів,

22 для плем'я Данових синів — Буккі, син Йоґліїв,

23 для Йосипових синів з плем'я синів Манасіїних — голова Ханніїл, син Ефодів,

24 а для плем'я Єфремових синів — Кемуїл, син Шіфтанів,

25 а для плем'я Завулонових синів — Еліцафан, син Парнахів,

26 а для плем'я Іссахарових синів — Палтіїл, син Аззана,

27 а для плем'я Асирових синів — Ахігуд, син Шеломіїв,

28 а для плем'я синів Нефталимових — Педаїл, син Аммігудів.

29 Оце ті, кому наказав Господь поділити Ханаанський край на спадщину для Ізраїлевих синів.

Числа 35

1 І Господь промовляв до Мойсея у степах Моаву над Йорданом біля Єрихону:

2 Накажи Ізраїлевим синам, і хай вони дадуть левитам з частки свого володіння міста на сидіння і пасовиська навколо них дасте ви левитам.

3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої худоби.

4 А пасовиська тих міст, що дасте левитам, будуть тягнутися зовні від міської стіни на тисячу ліктів навколо.

5 І відміряєте поза містом на схід дві тисячі ліктів, і на південь дві тисячі ліктів, і на захід дві тисячі ліктів, і на північ дві тисячі ліктів, а в середині місто. Це будуть для вас міські пасовиська.

6 А з міст, що дасте левитам, буде шість міст для сховища, щоб утікати туди вбивцям. А окрім них дасте сорок два міста.

7 Усіх тих міст з їхніми пасовиськами, що дасте левитам, сорок вісім.

8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст левитам.

9 І Господь промовляв до Мойсея:

10 Скажи Ізраїлевим синам: Коли ви перейдете Йордан до Ханаанського краю,

11 то виберіть собі міста, вони будуть для сховища для вас, і втече туди вбивця, що вб'є душу ненароком.

12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре вбивця, поки не стане на суд перед громадою.

13 А ті міста, що дасте, шість міст для сховища буде для вас.

14 Три міста дасте по той бік Йордану, а три міста дасте в Ханаанському краї, вони будуть міста для сховища.

15 Ці шість міст будуть для сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто вб'є кого ненароком.

16 Якщо б хто вдарив кого залізним предметом, а той помер, він вбивця і буде конче забитий.

17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що ним можна нанести смертельну рану, і той помер, він вбивця і буде конче забитий.

18 Або вдарив його дерев'яним предметом, що був в руці, що ним можна нанести смертельну рану, і той помер, він вбивця і буде конче забитий.

19 Месник за кров має вбити того вбивцю, як спіткає його, то він уб'є його.

20 А якщо пхне його з ненависті, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 або ворогуючи вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він вбивця, месник за кров заб'є має вбити вбивцю, коли спіткає його.

22 А як хто випадково, без ненависті штовхнув кого або кинув на нього ненароком якимось предметом,

23 або якимось каменем, що ним можна вбити, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому лиха,

24 то розсудить громада між вбивцею та між месником за кров за цими постановами.

25 І громада визволить вбивцю з руки месника за кров, і громада поверне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерті найвищого священика, помазаного святою оливою.

26 А якщо вбивця вийде з кордонів міста сховища його, куди втік був,

27 і знайде його месник за кров поза кордонами міста сховища його, і вб'є месник за кров того вбивцю, нема йому вини за пролиту кров!

28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерті найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться вбивця до землі володіння свого.

29 І буде це для вас на правову постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 Коли хто вб'є когось, то месник за показом свідків має вбити вбивцю. Але одного свідка не досить, щоб осудити людину на смерть.

31 І не візьмете викупу за душу вбивці, бо він має померти, бо буде він конче забитий.

32 І не візьмете викупу від змушеного втікати до міста сховища його, що хоче повернутися сидіти в краю до смерті найвищого священика.

33 І не збезчестите того краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить край, а краю не пробачається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 І не збезчестите того краю, що ви сидите в ньому, і в якому я пробуваю. Бо я Господь, що пробуваю серед синів Ізраїлевих!

Числа 36

1 І прийшли голови родів батьківських осель синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і сказали перед Мойсеєм та перед, головами батьківських осель Ізраїлевих синів:

2 Господь наказав моєму панові дати жеребком цей край Ізраїлевим синам і пан мій отримав Господній наказ дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.

3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зі спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.

4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку плем'я, до якого вони підуть за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племен наших батьків.

5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом: Слушно каже плем'я Йосипових синів.

6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, промовляючи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки чоловікам з роду плем'я їхнього батька вони стануть за жінок.

7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від плем'я до плем'я, бо кожен із Ізраїлевих синів буде триматися спадку плем'я своїх батьків.

8 А кожна дочка, що посяде спадщину від плем'я Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду плем'я батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.

9 І не буде переходити спадок від одного плем'я до іншого, бо кожен з плем'я Ізраїлевих синів буде триматися спадку свого.

10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Целофхадові дочки.

11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, Хоґла, Мілка і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.

12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за плем'ям роду їхнього батька.

13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у степах Моаву над Йорданом біля Єрихона.

ПОВТОРЕННЯ ЗАКОНУПовторення Закону 1

1 Оце ті слова, що Мойсей промовляв був до всього Ізраїля по тому боці Йордану, на рівнинній пустелі, навпроти Червоного моря, між Параном, Тофелем, Лаваном, Гецеротом і Ді-Загавом,

2 одинадцять днів ходи від Хориву до Кадеш-Барнеа, дорогою до гір Сеїру.

3 Сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця промовляв Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав йому сказати їм,

4 по тому, як побив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 На тому боці Йордану в Моавському краї став Мойсей роз'яснювати закон, промовляючи:

6 Господь, Бог наш, сказав нам на Хориві: Досить вам сидіти на цій горі!

7 Поверніться, йдіть у гори амореянина і до всіх сусідів його в степах, і в горах, і в долині, і на півдні, і на узбережжі моря, до Ханаану та до Лівану, аж до великої річки, річки Ефрату.

8 Ось я дав вам цей край! Увійдіть і заволодійте цим краєм, що за нього Господь був присягав вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхнім нащадкам по них.

9 І сказав я того часу до вас: Не можу я сам носити вас.

10 Господь, Бог ваш, розмножив вас і ви стали численні, як зорі небесні!

11 Господь, Бог ваших батьків, хай додасть вам у тисячу раз, і хай поблагословить вас, як він казав вам.

12 Як я сам понесу вас, такий тягар ваш, і ваші суперечки?

13 Візьміть собі чоловіків мудрих, і випробуваних, і знаних у ваших племенах, і я поставлю їх на чолі вас.

14 І ви відповіли мені: Добра та річ, що ти пропонуєш зробити.

15 І взяв я голів ваших племен, чоловіків мудрих та знаних і поставив їх очільниками над вами, і тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.

16 І наказав я того часу вашим суддям промовляючи: Вислуховуйте суперечки між усіма людьми, між братом і братом чи приходьком.

17 Не будете звертати уваги на особу в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися людей, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.

18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.

19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустелю, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейських гір, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край.