Біблія - Невідомий Автор
Села.
16 Ідіть, і послухайте, всі богобоязні, а я розкажу, що він зробив для моєї душі:
17 До нього я кликав вустами своїми і хвалив його моїм язиком!
18 Коли б беззаконня я бачив у серці своєму, то Господь не почув би мене,
19 але Бог почув і вислухав голос моєї молитви!
20 Благословенний Бог, який не відкинув моєї молитви і свого милосердя від мене!
Псалми 66
Для диригента хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня.
1 Хай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям своїм, Села,
3 щоб знали дорогу твою на землі, для всіх народів твій порятунок!
4 Хай тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять тебе всі народи!
5 Хай веселяться й співають племена, бо ти правдою судиш і ведеш на землі народи! Села.
6 Хай тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять тебе всі народи!
7 Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
8 Хай благословляє нас Бог, і мешканці всієї землі хай бояться його!
Псалми 67
Для диригента хору. Псалом Давидів. Пісня.
1 Встане Бог і розпорошаться вороги його, і від обличчя його втечуть його ненависники!
2 Як дим зникає, так зникнуть вони, як топиться віск від вогню, отак несправедливі згинуть перед Божим обличчям!
3 А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
4 Співайте Богові, оспівуйте ймення його, рівняйте дорогу тому, хто їде на хмарах, Господь йому ймення, перед ним веселіться!
5 Сиротам батько і вдовам суддя, то Бог у святому помешканні своєму!
6 Бог самотніх заводить в оселі, звільняє в'язнів з кайданів, а відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
7 Боже, коли перед народом своїм ти виходив, коли йшов ти пустелею, — Села —
8 то тряслася земля, також крапало небо було перед Богом, Сінай тремтів перед Богом, Богом Ізраїля!
9 Дощ щедро пускаєш ти краплями, Боже, поставив ти міцно свій змучений спадок.
10 У ньому сиділо твоє багатолюддя, у своїй доброті приготував ти його для бідного, Боже!
11 Господь дає слово. Провісниць — безліч велика.
12 Царі з військами втікають, а господині ділять здобич.
13 Коли ви спочивали між обійстями, то крила голубки переливалися сріблом, а пера смарагдом і золотом.
14 Коли Всемогутній царів розпорошував на землі, то падав сніг на Цалмоні.
15 Гора Божа — Башанська гора, гора висока та Башанська.
16 Круті гори, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав для помешкання свого, пробуватиме Господь там завжди?
17 Колісниць Божих десятки тисяч, тисячі незліченні, Господь із Сінаю прибув до святині.
18 Ти піднявся був на висоту, бранців набрав, узяв собі людей, як дарунок, і навіть відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
19 Благословенний Господь, нашу ношу щоденно він носить, Бог — наш порятунок! Села.
20 Бог для нас — Бог порятунку, і в Володаря Господа виходи смерті!
21 Але розтрощить Бог голову своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
22 Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
23 щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх собак мав частину свою в ворогів!
24 Походи твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
25 Попереду йшли співаки, потому музики серед дівчат, що бряжчали на бубнах.
26 Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!
27 Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
28 Твій Бог дає тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам даєш!
29 Із храму твого в Єрусалимі царі привезуть тобі подарунки.
30 Упоркор звірину в очереті, череду волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто зливками срібла милується, розжени ті народи, що війни бажають!
31 Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32 Царства землі, співайте Богові, оспівуйте Господа, — Села, —
33 що їздить в відвічному небі небес. Ось він загримить своїм голосом, голосом гучним.
34 Визнайте Божу силу, велич його над Ізраїлем, а в хмарах потуга його!
35 Бог грізний у святинях своїх, Бог Ізраїлів він, що народові дає силу та міць, Бог благословенний!
Псалми 68
Для диригента хору. На спів. Лілеї. Псалом Давидів.
1 Врятуй мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
2 Я загруз у багні глибокому і нема опори мені, ввійшов я до водних глибин і мене залила течія!
3 Я змучився кликати, висохло горло моє, очі мої втомилися виглядати Бога мого!...
4 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більше, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те повертаю!
5 Боже, ти знаєш дурощі мої, а гріхи мої перед тобою не сховані!
6 Хай через мене не матимуть сорому ті, хто на тебе сподіється, Господе, Господе Саваоте. Хай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає тебе, Боже Ізраїлів,
7 бо я заради тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
8 Для братів своїх став я чужинцем, для синів своєї матері став чужим,
9 бо ревність до оселі твоєї з'їдає мене, і зневага твоїх ненависників спадає на мене,
10 і постом я виплакав душу свою, а це стало мені на зневагу...
11 За одяг одягнув я верету і за приказку став я для них.
12 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і співають ті, хто п'янке попиває...
13 А моя молитва до тебе, Господе, в сприятливий час. З великої милості твоєї дай мені відповідь про певність порятунку твого,
14 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я врятований був від своїх ненависників та від глибоких вод!
15 Хай мене не заллє водна течія, і хай глибочінь мене не проковтне, і хай своїх вуст не замкне наді мною безодня!
16 Відгукнися до мене, о Господе, в міру доброї ласки своєї, в міру великої своєї милості звернися до мене,
17 і обличчя свого не ховай від свого раба, бо тісно мені, не барися ж, відгукнися до мене,
18 наблизься до моєї душі, порятуй же її, позбав від моїх ворогів мене!...
19 Ти знаєш наругу мою, мій сором та ганьбу мою, перед тобою всі мої вороги!
20 Моє серце зламала наруга і незагойна рана моя. Я чекав співчуття, та нема його, шукав утішителів, та не знайшов!
21 Жовчі поклали у хліб втіхи моєї, а в спразі моїй оцтом мене напували...
22 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
23 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні крижі хай завжди трясуться!
24 Вилий на них свою ревність, а полум'я гніву твого хай їх доганяє!
25 Хай їхнє село спустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
26 Бо кого ти був збив, вони переслідують, і збільшують муки пораненим тобою...
27 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість твою,
28 Хай викреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
29 А я бідний та хворий, але, Боже, порятунок твій мене зміцнить,
30 і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним його величатиму!
31 І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має і копита роздвоєні.
32 Побачать слухняні і будуть радіти, хто ж Бога шукає хай оживе ваше серце,
33 бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями своїми він не гордує!
34 Хай хвалять його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
35 бо врятує Бог Сіон, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
36 і нащадки рабів його посядуть його, і ті, хто любить ім'я його, житимуть в ньому!
Псалми 69
Для диригента хору. Псалом Давидів. На пам'ятку.
1 Поквапся врятувати мене, Боже, Господе, поквапся ж на допомогу мені!
2 Хай осоромлені будуть ті, хто шукає схопити душу мою! Хай подадуться назад, і хай осоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
3 Бодай повернулися з соромом ті, хто кажуть на мене: Ага! Ага!
4 Хай тішаться та веселяться тобою усі, хто шукає тебе, та хто любить порятунок твій, щоб завжди казали: Хай буде великий Господь!
5 А я вбогий та бідний, поквапся ж до мене, о Боже. Не затримуйся, Боже мій, бо ти моя допомога і мій захисник!
Псалми 70
1 До тебе вдаюся я, Господе, хай же не буду повік осоромлений!
2 визволь мене правдою своєю і звільни мене, нахили своє вухо до мене і врятуй мене,
3 стань для мене за скелю прихистку, куди міг би я завжди сховатися! Ти наказав рятувати мене, бо ти скеля моя та твердиня моя!
4 Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
5 Ти бо, Володарю, сподівання моє, Господе, ти охорона моя від юнацького віку мого!
6 На тебе я опираюся від народження, від утроби моєї матері — ти охорона моя, в тобі моя слава постійно!
7 Я став багатьом, як диво, та ти надійний мій прихисток!
8 Весь день вуста мої повні твоєї хвали і твого звеличення!
9 Не кидай мене на час старості, коли забракне сили мені, не полишай мене,
10 бо мої вороги проти мене змовляються і змовляються між собою ті, що чатують на душу мою,
11 промовляючи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
12 Не віддаляйся, Боже, від мене, Боже мій, поквапся ж на допомогу мені!
13 Хай осоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай одяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
14 А я буду завжди на тебе сподіватися, і славу твою я примножувати!
15 Вуста мої розповідатимуть про правду твою та про порятунок твій весь день, бо числа їх не знаю,
16 буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду твою, єдино твою!
17 Боже, навчав ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда твої.
18 А ти, Боже, не кидай мене аж до старості та сивини, поки я не звіщу про сильну руку твою майбутньому поколінню, і кожному, хто ще прийде, про справи великі твої!
19 Бо твоя справедливість, о Боже, сягає аж до небес, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний тобі?
20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову ти витягнеш,
21 Ти збільшиш велич мою, і знову потішиш мене!
22 А я буду на арфі хвалити тебе, твою правду, мій Боже, під гусла буду співати тобі, Святий Ізраїлів!
23 Хай співом радіють вуста мої, бо буду співати тобі я та душа моя, яку ти врятував!
24 Весь день шепоче про правду твою мій язик, бо осоромлені всі, хто шукає лихого для мене!
Псалми 71
1 Боже, свої суди цареві подай, а свою справедливість для сина царевого,
2 хай він правдою судить народ твій, а вбогих твоїх — справедливістю!
3 Хай гори приносять народові мир, а пагорби — правду.
4 Він судитиме вбогих народу, допомагатиме бідним і тиснути буде гнобителя!
5 Будуть боятися тебе з роду в рід, поки світить сонце та місяць!
6 Він зійде, як дощ на покоси, немов краплі, що зрошують землю!
7 Праведний буде цвісти в його дні і буде спокій великий, аж поки світитиме місяць.
8 Він запанує від моря до моря і від Ріки аж до краю землі!
9 Мешканці пустель на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...
10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть подарунки царі Шеви та Севи!
11 І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що нема йому допомоги!
13 Він змилується над убогим та бідним і врятує їхні душі,
14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
15 І буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, і буде благословляти його кожного дня!
16 На землі буде збіжжя багато, на гірських вершинах зашумить, його плід буде, як ліванський ліс, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
17 Хай ім'я його буде навіки, хай зростає ім'я його, поки світить сонце, хай благословляються ним всі народи, що славлять його!
18 Благословенний Господь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
19 і благословенне навіки ім'я його слави, і хай його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
20 Скінчилися молитви Давида, сина Єсея.
Псалми 72
1 По правді Бог добрий Ізраїлеві, Бог для щирих серцем!
2 Мої ноги ледь не спіткнулися, мало не послизнулися стопи мої,
3 бо лихим я заздрив, бачачи спокій безбожних,
4 у них здорове їхнє тіло, вони не мають смертельних мук,
5 вони не знають, що то є злидні, і разом з іншими людьми не зазнають страждань.
6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, одягає їх в одяг насилля,
7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
8 сміються і кажуть злосливо про утиск, промовляють зухвало.
9 Свої вуста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
10 Тому туди його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи відомо Всевишньому,
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
13 Справді, на дармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
14 і щодня я побитий, і щоранку покараний...
15 Коли б я сказав: Буду так промовляти, як вони, то зрадив би я поколінню синів твоїх.
16 І роздумував я, щоб збагнути оте, та незбагненне воно в очах моїх,
17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив.
18 Направду, ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув їх!
19 Вони в одну мить, спустошені, згинули, позникали в страху!
20 Немов сном, коли прокидаєшся, Господе, образом їхнім зневажиш!
21 Бо болить моє серце, і коле в моєму нутрі,
22 а я немов дурний неук, що перед тобою худобою став!...
23 Та я завжди з тобою, ти тримаєш мене за правицю,
24 Ти водиш мене своєю порадою і потому приведеш до слави!
25 Хто є мені на небесах, окрім тебе? А я при тобі на землі не бажаю нічого!
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого і доля моя навіки,
27 бо згинуть ось ті, хто віддаляється від тебе, знищиш ти кожного відступника!
28 А для мене близькість Бога — добро, на Володаря, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі його вчинки!
Псалми 73
1 Нащо, Боже, назавжди ти нас залишив, чого розпалився твій гнів на отару твого пасовиська?
2 Згадай про громаду свою, яку ти віддавна набув, про плем'я спадку свого, що його ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
3 підійми ж свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
4 Гарчали твої вороги у святині твоїй, умістили в ній знаки свої,
5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокиру в гущавині дерева...
6 А тепер по різьблених стінах її вони б'ють молотком та сокирою,
7 Святиню твою на вогонь віддали, збезчестили оселю ймення твого...
8 Сказали вони в серці своєму: Зруйнуймо їх! І спалили в краю всі місця Божих зібрань...
9 Наших знаків ми вже не бачимо, нема вже пророка, і між нами нема такого, хто знає, аж доки це буде...
10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я твоє?
11 Для чого притримуєш руку свою, тримаєш у пазусі правицю?
12 А ти ж, Боже, віддавна мій цар, великий твій порятунок серед землі!
13 Розділив ти був море своєю потугою, побив голови зміям на водах,
14 Ти левіятанові голову був потрощив, його ти віддав був на їжу народові пустельному,
15 Ти був висік джерело і потекла вода потоком, ти висушив ріки великі!
16 Твій день, а також твоя ніч, приготував ти світло та сонце,
17 всі кордони землі ти поставив, ти літо та зиму створив!
18 Господе, згадай, що ворог глумиться над ім'ям твоїм, а народ нерозумний його зневажає!
19 Не віддай звірині душі своєї горлиці, життя твоїх бідарів не забудь назавжди!
20 Згадай же про заповіт свій, бо темні закутки землі стали кублом насилля!
21 Хай не буде гноблений осоромленим, бідний та вбогий хай прославляють ім'я твоє!
22 Встань же, о Боже, судися за справу свою, пам'ятай про щоденну наругу свою від безглуздого!
23 Не забудь же про постійний гвалт проти тебе твоїх ворогів та про галасливих бунтівників!
Псалми 74
Для диригента хору.
