Біблія - Невідомий Автор

І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.

10 А від днів, коли я настановив суддів над своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І запевняв тебе, що Господь зміцнить оселю твою.

11 І як настане час, щоб піти тобі до батьків своїх, то я поставлю по тобі твого нащадка, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.

12 Він збудує мені храм, а я поставлю його трон міцно навіки.

13 Я буду за батька йому, а він буде мені за сина, а милості своєї я не відніму від нього, як відняв я від того, що був перед тобою.

14 І поставлю його в храмі своєму та в царстві своєму навіки, і трон його буде міцно стояти вічно.

15 І передав Натан всі ці слова та всі ці видінням, Давидові.

16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім обличчям та й промовив: Хто я, Господе, Боже, і що таке оселя моя, що ти стільки зробив для мене?

17 Наче цього було мало в очах твоїх, Боже, і ти ще кажеш про оселю свого раба на майбутнє, і ти дивишся на мене, як на великого, Господе Боже!

18 Що Давид може сказати ще про вшанування тобою твого раба? А ти свого раба знаєш!

19 Господе, заради свого раба та за серцем своїм зробив ти все це велике, і щоб виявити про всі ті великі речі.

20 Господе, нема такого, як ти, і нема Бога, окрім тебе, за всім тим, що ми чули своїми вухами.

21 І який є ще один люд на землі, як твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його собі за народ, і щоб установити собі ймення великими та страшними речами, щоб вигнати народи перед народом своїм, якого ти викупив з Єгипту?

22 І зробив ти народ свій, Ізраїль, собі за народ навіки, і ти, Господе, став йому за Бога!

23 А тепер, Господе, хай стане певним аж навіки те слово, яке промовляв ти про свого раба, і зроби, як сказав!

24 Хай звеличиться ім'я твоє навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів, є Богом над Ізраїлем, а оселя твого раба Давида поставлена міцно перед обличчям твоїм.

25 Бо ти, Боже мій, об'явив своєму рабові, що ти зміцниш його оселю, тому раб твій знайшов потребу молитися перед обличчям твоїм.

26 Господе, ти той Бог, що обіцяв для свого раба оце добро.

27 Тож будь ласкавий, поблагослови оселю свого раба, щоб бути навіки перед обличчям твоїм, бо що ти, Господе, поблагословив, те буде благословенним навіки!

1 хроніки 18

1 По тому, побив Давид филистимлян та підкорив їх. Він взяв Ґат та залежні від нього міста з руки филистимлян.

2 І побив він Моав, і стали моавітяни Давидовими рабами, що приносили данину.

3 І побив Давид Гададезера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити владу свою на річці Ефраті.

4 І здобув Давид від нього тисячі колісниць і сім тисяч вершників та двадцять тисяч пішого люду. І підрізав Давид жили коням усіх колісниць, і залишив з них тільки сотню для колісниць.

5 І прийшов Арам з Дамаску на допомогу Гададезерові, цареві цовському, та Давид знищив серед сіріян двадцять дві тисячі люду.

6 І поставив Давид у Сірії Дамаській залогу, і сіріяни стали для Давида рабами, що приносили данину. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.

7 І забрав Давид золоті щити, що були на Гададезерових рабах, і приніс їх до Єрусалиму.

8 А з Тівхату та з Куну, Гададезерових міст, забрав Давид дуже багато міді, з неї зробив Соломон мідне море, колони та інші мідні речі.

9 І почув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе військо Гададезера, царя цовського.

10 І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював з Гададезером та й побив його, бо Гададезер воював з Тоу, а з ним послав всякі речі золоті, срібні і мідні.

11 І Давид присвятив їх Господові разом з тим сріблом та золотом, що виніс від усіх народів з Едому, Моаву, від Аммонових синів та від Амалика.

12 А Авшай, син Церуїн, побив вісімнадцять тисяч Едому у Соляній долині.

13 І поставив він в Едомі залогу, і став весь Едом Давидовими рабами. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.

14 І царював Давид над усім Ізраїлем, і судив справедливо весь свій народ.

15 А Йоав, син Церуїн, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером.

16 А Садок, син Ахітувів, та Авімелех, син Ев'ятарів, були священиками, а Шавша був писарем.

17 А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини були перші при царевій руці.

1 хроніки 19

1 По тому, як помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.

2 Давид сказав: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до Аммонового краю, в Ханун, щоб потішити його.

3 А князі Аммонові сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі втішників? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб розвідати та потім винищити все?

4 І взяв Ханун Давидових рабів, поголив їх, обрізав їхній одяг аж до стегон та й відпустив...

5 І донесли Давидові про тих людей, а він послав назустріч їм, бо ті люди були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетеся.

6 І побачили Аммонові сини, що зненавиів їх Давид. І послали сини Аммонові тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колісниці та вершників з Араму двох річок, з Араму Маахи та з Цови.

7 І найняли вони собі тридцять дві тисячі колісниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також Аммонові сини зібралися з усіх своїх міст на війну.

8 А коли Давид почув про це, то послав Йоава та все військо.

9 І вийшли Аммонові сини, і вишикувалися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, стали на полі окремо.

10 І побачив Йоав, що наступають на нього спереду та ззаду, то обрав найкращих з усього війська Ізраїлевого, та й поставив їх навпроти сіріян.

11 А решту народу дав під руку свого брата Авшая, й їх поставили навпроти Аммонових військ,

12 і сказав: Якщо сіріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені допомагати, а якщо Аммон буде сильнішим від тебе, то допоможу тобі.

13 Будемо стояти хоробро за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь хай зробить, що добре в очах його!

14 А коли Йоав та народ, що був з ним, розпочав проти сіріян бій, то ті повтікали перед ним.

15 А Аммонове військо побачило, що втели сіріяни, то й вони розбіглися перед братом його Авшаєм, і відступили до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.

16 А коли побачили сіріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сіріян, що з іншого боку Річки, а Шофах, головний Гададезерового війська, був перед ними.

17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і став проти них. І вишикувався Давид на бій проти сіріян, і вони воювали з ним.

18 І побігли сіріяни перед Ізраїлем, а Давид розбив з них сім тисяч колісниць та вбив сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, головного війська...

19 А коли Гададезерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сіріяни вже не допомагали Аммонові.

1 хроніки 20

1 Через рік, в час, коли царі виходили в завойовницькі походи, Йоав повів військо своє, та й винищив Аммоновий край. І прийшов він і взяв в облогу Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.

2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міста.

3 А народ, що був у ньому, поставив працювати пилками, залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім Аммоновим містам. І повернувся Давид та весь народ до Єрусалиму.

4 А по тому була війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були підкорені.

5 І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а руків'я списа його було, як ткацький вал!

6 І була ще війна в Ґаті. А там був велетень один, що мав по шість пальців, усього двадцять чотири. І він також був з нащадків Рефая.

7 І зневажав він Ізраїля, та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.

8 Ці також походили від Рефая з Ґату, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.

1 хронiки 21

1 І повстав Сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.

2 І сказав Давид до Йоава та до голів народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану і донесіть мені, і я знатиму кількість їхню!

3 І сказав Йоав: Хай Господь додасть до народу свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?

4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і повернувся до Єрусалиму.

5 І дав Йоав Давидові число народу. І було всього Ізраїля один мільйон сто тисяч воїнів, а Юди чотириста сімдесят тисяч.

6 А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидним для Йоава...

7 І було те лихим у Божих очах, і він ударив Ізраїля!

8 І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив цю річ! А тепер пробач гріх свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!...

9 І сказав Господь до Ґада, Давидового провидця:

10 Іди, і скажи Давидові: Так промовляє Господь: Обери собі одну з трьох кар, і я нею покараю тебе.

11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Обери собі:

12 Чи три роки голоду, чи три місяці переслідування тебе ворогами твоїми, чи три дні Господнього меча та моровиці в краю, і ангел Господній буде нищити по всій Ізраїлевій землі. А тепер подумай, яке слово поверну я тому, хто послав мене...

13 І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже! Хай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике його милосердя, а в руку людську хай я не впаду!...

14 І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч люду!

15 І послав Бог ангела до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пошкодував про це лихо. І сказав він до ангела: Достатньо! Опусти свою руку! А ангел Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.

16 І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього ангела, що стояв між землею та небом, а в руці його був витягнутий меч, скерований на Єрусалим.