Біблія - Невідомий Автор

І помер він там перед Господнім обличчям...

11 І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він дав ім'я тому місцю Перец Узза, і так воно кличеться аж до цього дня.

12 І того дня Давид злякався Бога, і сказав: Як я внесу до себе Божого ковчега?

13 І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до помешкання ґатянина Овед-Едома.

14 І пробував Божий ковчег у помешканні Овед-Едома три місяці. І Господь поблагословив оселю Овед-Едома, та все, що було його.

1 хроніки 14

1 А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, а з ними каменярів, теслярів та кедрової деревини, щоб збудувати йому будинок.

2 І зрозумів Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо заради народу його, Ізраїля.

3 І взяв Давид ще собі жінок в Єрусалимі, і породив з ними синів та дочок.

4 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,

5 Ївхар, Елішуя, Елпелет,

6 Ноґах, Нефеґ, Яфія,

7 Елішама, Ел'яда, і Еліфелет.

8 І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.

9 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.

10 І запитав Давид у Бога: Чи виходити на филистимлян, і чи даси ти їх в руку мою? І відповів йому Господь: Вийди, і я дам їх у руку твою.

11 І прийшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як вода розбиває перепону на своєму шляху! Тому назвали ім'я те місце Баал-Перацім!

12 Филистимляни залишили там богів своїх і Давид наказав спалити їх у вогні.

13 А решта филистимлян отаборилися в долині.

14 А Давид ще запитав Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а обійди їх, і вдариш їх навпроти бальзамових дерев.

15 І як ти почуєш шелест ніби кроків на верхівками бальзамових дерев, тоді нападеш на них, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.

16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґівеону аж до Ґезеру.

17 І поширювалася слава Давидова по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялися його.

1 хроніки 15

1 І збудував він собі помешкання в Давидовому Місті, і приготував місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього намет.

2 Тоді Давид наказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім левитів, бо їх навіки обрав Господь носити ковчега Господа та служити йому.

3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготував йому він.

4 І зібрав Давид Ааронових синів та левитів.

5 Від Кегатових синів був головний Уріїл і з ним сто двадцять братів його.

6 Від синів Мерарі був головний Асая і з ним двісті двадцять братів його.

7 Від Ґершомових синів був головний Йоїл і з ним сто тридцять братів його.

8 Від Еліцафанових синів був головний Шемая і з ним двісті братів його.

9 Від Хевронових синів був головний Еліїл і з ним вісімдесят братів його.

10 Від Уззіїлових синів був головний Аммінадав і з ним сто дванадцять братів його.

11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та левитів: Уріїла, Асаю, Йоїла, Шемаю, Еліїла і Аммінадава

12 та й сказав до них: Ви голови родів левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчег Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке я приготував для нього.

13 Бо через те, що спочатку ви це не робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали його так, як належало.

14 І освятилися священики та левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

15 І взяли сини левитів Божого ковчега за жердини, і поставили собі на плечі, і понесли, як наказав був Мойсей за Господнім словом.

16 І сказав Давид головним над левитами, щоб поставили своїх братів співаків з музичними інструментами, цитрами, арфами, цимбалами, щоб чути було радісні звуки веселощів.

17 І поставили левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.

18 А з ними їхніх братів других: Захарія, Яазіїла, Шемірамота, Єхіїла, Унні, Еліава, Бенаю, Маасею, Маттітію, Еліфлея, Мікнею, і воротарів Овед-Едома і Єіїла.

19 А музик: Гемана, Асафа та Етана грати на мідних цимбалах.

20 А Захарія, Азіїла, Шемірамота, Єхіїла, Унні, Еліава, Маасею і Бенаю грати на цитрах, налаштованими на аламот.

21 А Маттітію, Еліфелегу, Мікнею, Овед-Едома, Єїла, і Азазію на арфах, налаштовними на октаві, щоб вели.

22 А Кенанію, головного левитів, над носіями. Він навчав носити, бо знався на тому.

23 А придверні Берехія та Елкана були при ковчегові.

24 А священики Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарій, Беная і Еліезер сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а також придверні Овед-Едом та Єхія, що біля ковчега.

25 І пішов Давид і Ізраїлеві старшини та тисячники, щоб з радістю перенести ковчег Господнього заповіту з Овед-Едомового помешкання.

26 І коли Бог допомагав левитам, що несли ковчег Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.

27 А Давид був одягнутий в одяг з вісону, як і всі левити, що несли ковчег, і співаки, і Кенанія, відповідальний за перенесення, а на Давидові був ще й льняний ефод.

28 І весь Ізраїль ніс ковчег Господнього заповіту з радісними вигуками, під звуки рога, сурм, цимбалів, цитрів та арф.

29 І коли ковчег Господнього заповіту принесли до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.

1 хроніки 16

1 І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині намету, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим обличчям.

2 Покінчивши приносити цілопалення та мирні жертви, Давид поблагословив народ ім'ям Господнім.

3 Потім він поділив для кожного ізраїльтянина, від чоловіка й до жінки, по буханцеві хліба, і по шматкові м'яса та по виноградному калачеві.

4 Призначив для служіння перед Господнім ковчегом людей з левитів, щоб вони нагадували про справи Господа, Бога Ізраїлевого, дякували і прославляли його:

5 Асаф був головою, а далі Захарій, Єіїл, Шемірамот, Хіїл, Маттітія, Еліяв, Беная, Овед-Едом і Єіїл грали на цитрах та на арфах, а Асаф грав на цимбалах.

6 А священики Беная та Яхазіїл завжди грали на сурмах, перед ковчегом Божої заповіту.

7 Того дня Давид уперше доручив Асафові та братів його дякувати Господові псалмом:

8 Дякуйте Господу, кличте ім'я його, серед народів звіщайте про вчинки його!

9 Співайте йому, грайте йому, розповідайте про всі чуда його!

10 Хваліться святим його йменням, хай тішиться серце шукачів Господа!

11 Шукайте Господа й силу його, обличчя його завжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чуда його, які він вчиняв, про ознаки його та про присуди вуст його,

13 ви, нащадки Ізраїля, раба його, сини Якова, обранці його!

14 Він Господь, Бог наш, по всій землі його присуди!

15 Пам'ятайте навіки його заповіт, слово, яке наказав він на тисячу родів,

16 що склав він його з Авраамом, і присягу його для Ісака.

17 І він поставив його за закон для Якова, заповітом вічним для Ізраїля,

18 промовляючи: Дам тобі Ханаанський край, як наділ спадщини для вас!

19 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на чужій землі,

20 і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого.

21 Не дозволив нікому він кривдити їх, і за них він царям докоряв:

22 Не чіпайте моїх помазанців, а пророкам моїм не робіть лихого!

23 Господові співайте, вся земле, щодня сповіщайте порятунок його!

24 Розповідайте про славу його між поганами, про чуда його між усіма народами.

25 Бо великий Господь і прославлений вельми, і він найгрізніший над богів усіх!

26 Бо всі боги народів божки, а Господь небеса створив!

27 Слава та велич перед обличчям його, сила та радість на місці його.

28 Дайте Господу, родини народів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу ймення його, приносьте дарунок й приходьте перед обличчя його! Кланяйтеся Господові у величі святій!

30 Перед обличчям його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!

31 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів кажуть: Царює Господь!

32 Хай гуде море і все, що наповнює його, хай поле радіє та все, що на ньому!

33 Тоді перед Господнім обличчям дерева лісові заспівають, бо землю судити йде він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо він, бо навіки його милосердя!

35 І кажіть: Врятуй нас, о Боже порятунку нашого, і збери нас, і нас захисти від народів, щоб дякувати йменню святому твоєму, щоб твоєю хвалитися славою!

36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ весь сказав: Амінь і хвала Господові!

37 І Давид залишив перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, в який день треба було,

38 і Овед-Едома та шістдесят вісім братів його, а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних.

39 А священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на висоті, що в Ґівеоні,

40 щоб приносити цілопалення для Господа на жертовнику цілопалення, завжди вранці та вечірнього часу, та на все інше, що написане в законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман, Єдутун та решта обраних, що були призначені за іменами, щоб Дякувати Господові, бо навіки його милосердя!

42 А з ними сурми, цимбали та інші музичні інструменти для супроводу Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.

43 І розійшовся весь народ, кожен до помешкання свого. А Давид повернувся, щоб поблагословити оселю свою.

1 хроніки 17

1 І як осів Давид у помешканні своєму, то сказав до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому будинку, а ковчег Господнього заповіту під завісами!...

2 І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог з тобою!

3 І тієї ночі було Боже слово до Натана:

4 Іди і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш мені храм для перебування.

5 Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і переходив з намету до намету.

6 Скрізь, де тільки ходив я між усім Ізраїлем, чи сказав я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав я пасти народ мій: Чому ви не збудували мені кедровий храм?

7 А тепер так скажеш рабові моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над моїм народом, Ізраїлем.

8 І був я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив я всіх ворогів твоїх перед тобою, і зробив я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.

9 І дав я місце моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці.