Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасний любовний роман » Кохання проти субординації - Оксана Мрійченко

Кохання проти субординації - Оксана Мрійченко

Читаємо онлайн Кохання проти субординації - Оксана Мрійченко
Глава 32.

Промені ранкового сонця лагідно гріли обличчя Дениса і він розумів, що пора вставати, але розплющувати очі йому дуже не хотілося. Збоку він відчував тепло від дотику жіночого тіла та з посмішкою прошепотів:

— Доброго ранку, моя дівчинко! Бачу, що ти теж не хочеш вставати!

— Денисе, я б з радістю провела з тобою в ліжку весь день. Але нам потрібно в «Бірленд»! — почувся поруч голос Вікторії.

Денис різко розплющив очі та сів у ліжку. У голові при цьомц трохи зашуміло, тому йому знадобилося декілька секунд, щоб згадати де він знаходиться. Але побачивши поруч із собою абсолютно голу Вікторію, Денис миттю схопився на ноги.

— Віко! Якого біса ти тут робиш?! — вигукнув він.

— Я тут з учорашнього вечора, — посміхнулася Віка, дивлячись йому в очі. — У нас з тобою було стільки всього вчора ввечері...

— Цього не може бути! Вчора ми прийшли у ресторан після зустрічі в «Бірленді», зробили замовлення, ти попросила мене віднести документи у номер, а потім... — Денис раптом замовк, розуміючи, що далі він не пам'ятає абсолютно нічого.

— Все вірно, — підхопила Вікторія. — Ти замовив пляшку вина і ми почали вечеряти. У мене трохи розболілася голова, тому я майже не пила. Фактично, ти випив ту пляшку сам, а потім замовив ще одну. Ти казав щось про те, що нам треба відсвяткувати початок довгострокової співпраці з чеською компанією. Ти... трохи перебрав з алкоголем і я допомогла тобі потрапити у номер. Я хотіла укласти тебе у ліжко та піти до себе, але ти зупинив мене та почав цілувати... Ти зізнавався мені у коханні, а потім почав роздягати. Ти ж знаєш, як я тебе кохаю! Я не змогла встояти перед цим. Невже ти досі нічого не згадав?

— Цього не може бути, — прошепотів Денис.

— Як ти почуваєшся, голова не болить?

Денис дійсно почувався так, ніби напився напередодні. Голова нестерпно боліла, у горлі зовсім пересохло, руки трохи тремтіли. Невже він дійсно...

— Я справді вчора хотів відствяткувати… Але я б ніколи не вчинив так… — прошепотів він.

— Ти думаєш про те, як до цього поставиться Каріна? — перебила його Віка. — Не хвилюйся стосовно цього! Я вже все пояснила їй!

— Що?! — гаркнув Денис.

— Вона декілька разів телефонувала тобі вчора ввечері. Я намагалася розбудити тебе, але ти спав. Тому я сама відповіла на дзвінок.

— Ти все розповіла їй?! — крикнув Денис.

— Так! Вона не повірила мені, тому довелося ввімкнути відеозв'язок і показати їй...

— О, Господи! — Денис в розпачі схопився руками за голову і сів на ліжко, відчуваючи в грудях наростаючий біль.

— Денисе, невже ти збирався приховати це від неї? — з подивом запитала Віка.

— Ні, я б розповів їй про все... Але не ось так... Я б сам поговорив з нею... А тепер, що з нею буде? Це вб'є її! Дідько, якби ж я міг хоч щось згадати!

— А от я пам'ятаю все! Хочеш розповім тобі, як все було? — Вікторія присунулася до нього та спробувала обійняти.

— Замовкни! — гаркнув на неї Денис. — Забирайся з мого номера, зараз же!

— Денисе, ти ж не можеш заперечувати того, що...

— Забирайся геть звідси! — скаженіючи закричав на неї Денис.

Вікторія здригнулася і встала з ліжка. Швидко одягнувшись, вона вийшла у коридор. Денис схопив свій телефон і переглянув список викликів. Вчора ввечері Каріна телефонувала йому кілька разів. А на початку дев'ятої був дзвінок з його телефону на її номер... Точніше відеодзвінок. Денис зрозумів, що Віка не обдурила його і поспіхом набрав номер Каріни. Через кілька гудків він почув у слухавці її тихий голос.

— Навіщо ти телефонуєш мені? — прошепотіла дівчина. — Не можеш дочекатися, щоб звільнити? Не хвилюйся, Віка мені все розповіла вчора.

— Каріно, послухай! Ти все не так зрозуміла!

— Я все побачила на власні очі, Денисе.

— Я нічого не пам'ятаю про вчорашній вечір, абсолютно...

— Але ти переспав з Вікою?

— Я... Я не знаю... Напевно, що так... Але… Я був зовсім п’яним і нічого не можу згадати...

Каріна не дослухала і натиснула на відбій виклику. Він не заперечує того, що сталося цієї ночі... Отже, між ними дійсно все скінчено. Відкинувши телефон, дівчина сіла на ліжку, обхопила руками коліна і розридалася.

Денис сидів на ліжку, намагаючись зібратися з думками. Як він міг так вчинити зі своєю коханою дівчинкою? Вона довіряла йому, а він... Денис різко підвівся з ліжка і почав одягатися. Потрібно було швидше з'їздити у «Бірленд», підписати контракт. Літак вдень, отже, він повернеться до Каріни сьогодні ввечері. Він повинен поговорити з нею! Він зробить все, щоб вона пробачила йому! Інакше йому просто немає для чого жити далі!

 

Світлана Єгорівна під'їжджала до будівлі «Цитруса» у відмінному настрої. Сьогодні Денис повертається з Праги та зробить пропозицію Каріні. Світлана Єгорівна була дуже рада за племінника і вважала, що Каріна ідеально підходить йому. Припаркувавши свою машину, вона бадьоро попрямувала в офіс. Світлана Єгорівна зайшла у відділ маркетингу, щоб привітатися з усіма та одразу ж помітила відсутність Каріни на робочому місці. Вероніка та інші співробітники теж були здивовані — Каріна ніколи не запізнювалася.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Кохання проти субординації - Оксана Мрійченко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: