Заборонений плід - Валерія Дражинська

Женя

Повернення на віллу було дивним. Всю дорогу Діма та Інга зберігали гробове мовчання. Якщо для "дядька" така поведінка була нормальною, то для його нареченої вже точно нонсенс. Ще дівчина була дуже блідою та чимось сильно засмучена. Прямо на межі сліз і трималася з останніх сил. Очевидно не через те, що трапилося вночі, тому що навіть не поцікавилася моїм самопочуттям та намагалася не дивитися в мій бік. Видно з Дімою посварилися. Але це й на краще. Зараз я б не витримала її вічної безтурботної балаканини чи показного співчуття. Думками була дуже далеко.

Хоча й цікавили деякі нічні нюанси, які я, відключившись, пропустила, але як ніколи раніше побоювалася залишатися з Дімою наодинці, щоб їх з'ясувати. Те, що нас, коли ми цілувалися, побачив Ейден, і те, як мене якийсь придурок після цього кинув у воду, було лише незначною подією, порівнюючи з тим, що трапилося перед цим. До жаху боялася, що Діма знову назве все помилкою. Черговий такий удар можу й не витримати - закінчуся, вигорю. Але він узагалі не горів бажанням зі мною розмовляти. Коли зайшов за мною в каюту, лише уважно просканував поглядом, після чого просто кинув "пішли". Мабуть, коментувати він нічого не збирається.   

На віллі мовчки пройшла до своєї кімнати. Відпочинок зашибись! Настрій якраз для Мальдів. Хоч валізу завтра збирай. Не роздягаючись упала на ліжко й майже миттєво заснула. Усе ж емоційне напруження далося взнаки.

Прокинулася з пульсуючим головним болем. За вікном ніч, ну або пізній вечір. У будинку оглушлива тиша. На годиннику пів на одинадцяту. Я проспала цілий день. Босоніж, намагаючись не шуміти, вирушила на розвідку обстановки.

Підійшовши до сходів, одразу помітила його. Темний хол прекрасно освітлювався блакитним підсвічуванням басейну через панорамні вікна. Діма напівлежав на дивані спиною до мене, закинувши ноги на столик, що стояв поруч. Одна рука відкинута на спинку, друга періодично підносила склянку, наповнену коричневою рідиною, що переливалася, до губ.

Завмерла в нерішучості. Спуститися вниз - нарватися на неприємну розмову, втекти в кімнату - відтягнути неминуче. Але вирішувати мені на щастя, чи на жаль, не довелося:

- Сміливіше, Женю! Я вже збирався йти тебе будити, - хрипло пролунало з дивана, примушуючи здригнутися, але заважаючи подолати хоч одну сходинку вниз.

Лише один його сексуальний голос привів мій слабкий жіночий організм у повну бойову готовність. Вкусивши його один раз, я стала одержимою. Мене в ньому збуджувало абсолютно все. Мої спроби взяти себе в руки припинило знову хрипке, але вже вимогливе:

- Женя!

Він навіть жодного разу не обернувся. Залпом допив вміст склянки та точним кидком, не перекинувши, відкинув її на скляний столик перед собою. Гучний дзвін скла змусив прийти до тями. Важко зітхнувши, я спустилася вниз та встала навпроти нього, схрестивши руки на грудях.

Мовчу. Дивлюся з викликом в очі. Але як же люблю!

Діма ж, не заморочуючись, ковзає похабним поглядом по всьому моєму тілу. Роздягаючи. Маючи. Грубо, жадібно, жорстко. Навіть без дотиків змушує тіло тремтіти. Чи можна кінчити тільки від одного погляду?

- Інга спить? - запитую, щоб не зазнати зради власного тіла та ще раз не показати свою слабкість перед ним.

Посміхається. Повільно встає. Одразу навіть не помітила, зачарована його очима, що він в одних спортивних штанях, які сидять низько на стегнах. Смаглявий м'язистий торс за два дні на морському повітрі встиг добряче засмагнути. З блакитним підсвічуванням ще те видовище! Обалдіти! Давлюся слиною від картини, що відкривається. Нервово ковтаю. Підходить до мене. Кісточкою безіменного пальця ласкаво проводить по щоці.

- Яка ж ти красива. З розуму зводиш, Женю, - рука повільно опускається до шиї, обхоплює горло, інша за талію впевнено притискає до себе, - Не залишила жодного шансу.

Великий палець гладить пульсуючу жилку. Повільно нахиляється до мене. Ніжно цілує очі, щоки, ніс, куточки губ. Обличчям заривається у волосся. Глибоко вдихає мій запах.

- Жеееееня, - хрипло тягне, - Більше не відштовхну. І надалі не відпущу. Моя! Пішло воно все...

Я стою паралізована від його дій та нахабних власницьких слів. Мовчки таю - тіло плавиться патокою. До кінця не вірю в почуте. Після всіх пережитих мук, те, що відбувається зараз, здається галюцинацією.

Діму мій ступор не бентежить. Навпаки, у нього геть змітає стоп-кран. Знаходить мої губи та впивається в рот шаленим поцілунком. Грубо! Біль упереміш із насолодою розрядом б'є прямо вниз живота, де все скручується від дикої потреби. Не розумію, коли починаю йому відповідати з божевільною віддачею, намертво вчепившись у сталеві плечі. Десь на задвірках свідомості миготить здорова думка, що залишаться подряпини від моїх нігтів. А далі складається логічний, але затуманений хтивістю, ланцюжок. Інга на верху в їхній кімнаті. А мій "дядько" точно не збирається зупинятися. Біда!

- Дімо! - з величезними труднощами відриваюся від рота, що позбавляє волі, - Так не правильно! Інга...

На більше елементарно не вистачає. Його губи спускаються мені на шию, залишаючи майбутні засоси і... сліди від зубів. Не витримавши, голосно стогну. Я на межі. Це неймовірно. Сильні руки опускаються на сідниці, мнуть, стискають. Піднімає немов пушинку, змушуючи обхопити себе ногами. У промежину, саме туди куди потрібно, впирається кам'яне збудження. Не витримую - починаю рухатися вгору вниз. У відповідь Діма вгризається мені в шию та буквально вдавлює в себе. Втрачаюся від первісних відчуттів. Не помічаю, як опиняюся розпластана під ним на дивані. Непотрібний одяг летить убік. Діма жадібно розціловує моє оголене тіло. Стискає до легкого болю груди, грається з сосками, покусуючи їх і відразу зализуючи. Волога доріжка з поцілунків спускається до живота. Обводить пупок. Шкіра перетворюється на суцільний оголений нерв. І коли його язик повільно тягуче проходить по моїм, до неможливості, мокрим складкам, а потім губи різко всмоктують клітор, я з гучним зойком розсипаюся на мільярди шматочків. У відкритих очах кружляє небо в діамантових зірках. Здається, що голос зник. Бо наступної миті я можу лише хрипло застогнати - Діма різким поштовхом входить у мене. Застигає. Дихає важко, надривно, немов смертельно поранений звір. Насолоджується судомними спазмами стінок моєї піхви. Нова хвиля, чи хвилі, оргазму підкидають мене вже вище небес. У космос. Я вся поринаю в повне блаженство, де на периферії свідомості ловлю надривне у вухо: